Постанова
Іменем України
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 751/3322/23
провадження № 61-936св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Сімейна поліклініка" Чернігівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Сімейна поліклініка" Чернігівської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час відсторонення, встановлення факту мобінгу та стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року у складі судді Маслюк Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням зміненої позовної заяви просив визнати незаконним і безпідставним наказ відповідача про його звільнення від 06 березня 2023 року № 30-К, поновити його на посаді практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 Комунального некомерційного підприємства "Сімейна поліклініка" Чернігівської міської ради (далі - КНП "СП"); стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 березня 2023 року до дня поновлення на роботі та середній розмір заробітної плати з 01 березня до 23 травня 2022 року за час вимушеного призупинення у сумі 22 626,00 грн; встановити факт вчинення мобінгу з боку керівництва КНП "СП"; зобов`язати відповідача виплатити йому моральну шкоду, завдану постійними утисками, психологічним тиском, який призвів до погіршення стану його здоров`я і зору, враховуючи його видатки і втрати, в сумі 20 000,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 2007 року до 2023 року працював у КНП "СП" на посаді практичного психолога. Упродовж останніх двох років нове керівництво лікарні постійно тримало його під тиском, заважало виконувати професійні обов`язки, лякало звільненням та обмежувало його доступ до публічних зборів і нарад, тричі протягом 2022 року намагалось звільнити. Так, 26 січня, 21 жовтня і 30 грудня 2022 року керівник медичної установи видавала попередження про його скорочення, останнє повинно було відбутися без жодних законних підстав для звільнення 02 березня 2023 року. Підставою для скорочення вказували непідписання Національною службою здоров`я України з КНП "СП" контракту на 2023 рік з обслуговування та реабілітації пацієнтів, проте саму заявку поліклініка ще не подавала. У подальшому під час перебування у щорічній відпустці, на лікарняному та у відпустці за власний рахунок 06 березня 2023 року його звільнили без повідомлення і засідання кадрової комісії.
Проте, 27 березня 2023 року, коли він вийшов на роботу і відпрацював повний робочий день, йому повідомили про звільнення та вимагали від нього написання заяви на звільнення. Після цього він 28, 29 і 30 березня 2023 року відпрацював повні робочі дні, а 30 березня 2023 року його ознайомили з наказом про звільнення та сказали з`явитися у відділ кадрів.
Вказані дії відповідача свідчать про незаконність звільнення позивача, адже вчасно про скорочення та звільнення його не повідомлено. Крім того, з березня до травня 2022 року йому не нараховувались кошти, оскільки генеральна директорка поліклініки ОСОБА_2 незаконно призупинила дію трудового договору, загальна сума за час вимушеного призупинення становить 22 626,00 грн.
Разом із цим керівництво здійснювало щодо нього мобінг, який пов`язаний з постійними та систематичними повідомленнями про звільнення, невиплатою заробітної плати, позбавленням права на відпустку, систематичним цькуванням і тиском, видаленням з усіх робочих спільнот, відмовою в наданні матеріальної допомоги від профспілкової організації, незаконним звільненням, ігноруванням запитів та поширенням недостовірної інформації про нього серед колективу. Внаслідок незаконних дій відповідача йому спричинено моральної шкоди, яка полягає в суттєвому погіршенні здоров`я та яку він оцінює в розмірі 20 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 04 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю заявлених позивачем вимог. Звільнення позивача у зв`язку із скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, будь-яких порушень трудових прав позивача з боку відповідача не встановлено.Оскільки вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог, що пов`язані із законністю звільнення та визнанням протиправним наказу про звільнення, вони також не можуть бути задоволені.
На підтвердження факту мобінгу позивач не надав належних і допустимих доказів.
Підставою для стягнення моральної шкоди є порушення законних прав працівника. Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову в частині визнання незаконним звільнення з посади практичного психолога та поновлення його на роботі, факту мобінгу з боку керівництва КНП "СП" не встановлено, немає й підстав для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Чернігівський апеляційний суд постановою від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року змінив, доповнив резолютивну частину реченням такого змісту: "Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 КНП "СП" ЧМР з 06 березня 2023 року на 31 березня 2023 року". В іншій частині рішення суду залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована дотриманням відповідачем норм трудового законодавства при звільненні позивача та необхідності зміни дати звільнення з урахуванням штатного розпису.
Апеляційний суд переглядав рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання наказу відповідача про його звільнення від 06 березня 2023 року № 30-К незаконним, поновлення його на посаді практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 КНП "СП" і стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 березня 2023 року до дня поновлення на роботі.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з КНП "СП" середнього розміру заробітної плати з 01 березня до 23 травня 2022 року за час вимушеного призупинення у сумі 22 626,00 грн, встановлення факту вчинення мобінгу з боку керівництва КНП "СП" і стягнення моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн ОСОБА_1 не оскаржував, тому в цій частині воно не було предметом апеляційного перегляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2023 року в частині відмови у поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення та скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його вимоги та визнати наказ про звільнення позивача від 06 березня 2023 року № 30-К незаконним і безпідставним, поновити ОСОБА_1 на посаді практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 КНП "СП"; стягнути з КНП "СП" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 березня 2023 року і до дня поновлення на роботі; допустити негайне виконання судового рішення про поновлення його на роботі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18, від 12 листопада у справі № 904/4494/18 та постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16, від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15, від 05 лютого 2020 року у справі № 725/3265/18, від 07 лютого 2018 року у справі № 711/5711/16, від 11 липня 2018 року у справі № 724/140/16, від 26 червня 2019 року у справі № 522/15643/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 753/1604/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 753/4399/17, від 15 січня 2020 року у справі № 761/21008/18, від 21 лютого 2020 року у справі № 758/12403/16, від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 815/1813/15, від 22 січня 2019 року у справі № 569/370/17, від 17 лютого 2020 року у справі № 495/9926/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 127/10361/18, від 15 червня 2021 року у справі № 761/23325/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 761/25605/17, від 02 червня 2020 року у справі № 826/24208/15, від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16, від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 35/13631/16.
На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 вказує про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Суд не взяв до уваги те, що відповідач при звільненні за пунктом 1 статті 40 КЗпП України не пропонував йому іншої роботи та, незважаючи на його безперервний 15-річний стаж роботи, не проводив процедуру переважного права залишення на роботі. Апеляційний суд не досліджував фіктивний протокол кадрової комісії від 02 січня 2023 року, бо в ньому немає жодних пропозицій щодо продовження роботи або переведення на декретне місце. Скорочення його посади не пов`язане зі змінами в організації виробництва і праці або з його реорганізацією як юридичної особи, а процедура пріоритетного права залишення на роботі взагалі не проводилась.
Ухваливши рішення про зміну дати звільнення, суди неправильно застосували положення частини першої статті 235 КЗпП України, відповідно до якої у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі, оскільки закон у таких випадках не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, у тому числі шляхом зміни дати звільнення працівника. Зміна дати звільнення під час судового розгляду справи не може вважатися поновленням порушеного права.
Ураховуючи наведене, предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання наказу про його звільнення від 06 березня 2023 року № 30-К незаконним, поновлення його на посаді практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 КНП "СП" і стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 березня 2023 року до дня поновлення на роботі, а також постанова апеляційного суду (стаття 400 ЦПК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 19 вересня 2007 року до 31 серпня 2009 року та з 15 лютого 2017 року до 06 березня 2023 року перебував у трудових відносинах з КНП "Дитяча поліклініка № 2" (перейменовано на КНП "СП").
Наказом головного лікаря КНП "Дитяча поліклініка № 2" від 13 лютого 2017 року № 23-к ОСОБА_1 прийнято з 15 лютого 2017 року на посаду практичного психолога відділення медико-соціальної допомоги дітям та молоді "Клініка, дружня до молоді" з неповним робочим днем (0,5 ставки - 4 години на день).
Наказом генерального директора КНП "Дитяча поліклініка № 2" від 07 вересня 2020 року № 133-к ОСОБА_1 - практичного психолога відділення медико-соціальної допомоги підліткам та молоді "Клініка, дружня до молоді", прийнято на роботу за сумісництвом в реабілітаційне відділення на 0,5 ставки практичного психолога з 08 вересня 2020 року, на посаду ОСОБА_3 на час її відпустки для догляду за дитиною до 3-річного віку.
Наказом генерального директора КНП "Дитяча поліклініка № 2" від 30 листопада 2023 року № 189-к ОСОБА_1 - практичного психолога відділення медико-соціальної допомоги підліткам та молоді "Клініка, дружня до молоді", переведено з 01 грудня 2020 в реабілітаційне відділення на посаду практичного психолога на тих самих умовах (неповний робочий день - 0,5 ставки) з оплатою праці за фактично відпрацьований час.
Наказом генерального директора КНП "СП" від 30 червня 2022 року № 92-к ОСОБА_1 - практичного психолога реабілітаційного відділення, що працює за основним місцем роботи на 0,5 посади, переведено з 01 липня 2022 року на 0,5 посади практичного психолога поліклінічного відділення № 2 за основним місцем роботи; ОСОБА_1 - практичного психолога реабілітаційного відділення, що працює за внутрішнім сумісництвом, на час відпустки для догляду за дитиною віком до 3 років основного працівника ОСОБА_4, переведено з 01 липня 2022 року на 0,5 ставки практичного психолога поліклінічного відділення № 2, за внутрішнім сумісництвом, на час відпустки для догляду за дитиною віком до 3 років основного працівника ОСОБА_4, з відпрацюванням робочого часу згідно з узгодженим графіком та оплатою праці за фактично відпрацьований час.
Наказом генерального директора КНП "СП" від 30 грудня 2022 року № 205-к ОСОБА_1 - практичного психолога поліклінічного відділення № 2, що працює на 0,5 посади, переведено з 01 січня 2023 року на посаду практичного психолога спеціалізованого відділення № 2 з неповним робочим днем з понеділка до п`ятниці - 04 години 00 хвилин (0,5 ставки), з відпрацюванням робочого часу згідно з узгодженим графіком та оплатою праці за фактично відпрацьований час; ОСОБА_1 - практичного психолога поліклінічного відділення № 2, що працює за внутрішнім сумісництвом, на час відпустки для догляду за дитиною віком до 3-х років основного працівника ОСОБА_4 переведено з 01 січня 2023 року на 0,5 ставки практичного психолога спеціалізованого відділення № 2, за внутрішнім сумісництвом, на час відпустки для догляду за дитиною віком до 3 років основного працівника ОСОБА_4, з відпрацюванням робочого часу згідно з узгодженим графіком та оплатою праці за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 4.9 статуту КНП "СП", затвердженого рішенням виконкому ЧМР від 26 березня 2021 року № 153, підприємство визначає свою організаційну структуру, встановлює штатну чисельність і затверджує штатний розпис за погодженням з управлінням охорони здоров`я Чернігівської міської ради. Згідно з пунктом 8.3 статуту штатну чисельність підприємства керівник визначає за погодженням з управлінням охорони здоров`я ЧМР залежно від обсягу медичної допомоги, з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги.
Наказом генерального директора КНП "СП" від 23 грудня 2022 року № 95-од у зв`язку із закінченням строку дії договорів з Національною службою здоров`я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій 2022 року та анонсування Національною службою здоров`я України неможливості контактування закладу за пакетом "Медична реабілітація дорослих та дітей від 3 років з ураженням опорно-рухового апарату" та "Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація в амбулаторних умовах", що зумовлює зменшення фінансування закладу та призводить до скорочення чисельності і штату працівників, скорочено з 02 березня 2023 року 0,5 штатної одиниці посади практичного психолога.