ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2742/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Бірюкової О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 (колегія суддів: Тарасова І. В. - головуючий, Білоусова Я. О., Пуль О.А.) у справі
за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - Санаторій, позивач, скаржник, Споживач) звернулося до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут", відповідач, Постачальник), в якій просило (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості електроенергії, поставленої за договором постачання електричної енергії від 01.11.2022 № 53041 (далі - Договір № 53041) та спожитої позивачем у період з 01.04.2022 до 28.02.2023, з урахуванням вимог абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" шляхом продовження нарахування вартості поставленої електричної енергії за Договором № 53041 за тарифами для комерційних споживачів після звернення позивача з вимогою щодо застосування до Санаторію тарифів для населення. Позивач посилається на те, що з 24.02.2022 не здійснював господарської діяльності у зв`язку із активними бойовими діями на території Харківської області, а з березня 2023 року Санаторій став місцем компактного проживання тимчасово переміщених осіб зі статусом внутрішньо переміщених осіб.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Господарський суд Харківської області рішенням від 25.12.2023 (суддя Байбак О. І.) позов задовольнив частково і зобов`язав ПрАТ "Харківенергозбут" здійснити перерахунок вартості електроенергії, поставленої за Договором № 53041 та спожитої позивачем у період з 01.11.2022 до 28.02.2023, з урахуванням вимог абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; стягнув з відповідача на користь позивача 976 грн судового збору за подання позовної заяви, а в іншій частині позовних вимог відмовив.
2.2 Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову мотивоване неправомірністю застосування відповідачем до позивача як споживача електричної енергії інших тарифів, ніж для населення за Договором № 53041 протягом всього часу дії такого договору з 01.11.2022 до 28.02.2023 з огляду на те, що Санаторій є місцем компактного проживання внутрішньо переміщених осіб. Суд вказує, що таким чином позивач порушив приписи абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", якими встановлено заборону постачальникам комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб застосовувати інші тарифи, ніж для населення за договорами, укладеними з власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. За висновком суду вся вартість спожитої електроенергії за Договором № 53041, поставлена за період його дії з 01.11.2022 до 28.02.2023, підлягає перерахунку відповідно до вказаного Закону.
2.3 Східний апеляційний господарський суд у постанові від 15.05.2024 задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ "Харківенергозбут" і скасував рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 та прийняв нове рішення про відмову у позові.
2.4 Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на невідповідність викладених в рішенні суду висновків обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.
2.5 Також Східний апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщена особа, зокрема, має право на оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення, а стаття 91 цього Закону передбачає шляхи забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг.
2.6 Апеляційний господарський суд зазначив, що для застосування до отриманих позивачем протягом спірного періоду від відповідача обсягів електричної енергії на власні побутові потреби внутрішньо переміщених осіб фіксованої ціни, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (тарифів для побутових споживачів), позивач мав укласти з відповідачем як з постачальником універсальних послуг окремі договори про постачання електричної енергії на такі потреби відповідно до пункту 3.2.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, а також для можливості укладення договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і застосування фіксованих цін, визначених вказаною Постановою, позивач, на об`єкті якого розміщуються та проживають внутрішньо переміщені особи, мав вжити заходів, зокрема, щодо відокремлення площадки / площадок вимірювання для кожного окремого об`єкта, в якому розміщуються та проживають внутрішньо переміщені особи згідно з проєктною документацією, погодженою з оператором системи розподілу.
2.7 Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, про те що вся електрична енергія, поставлена Санаторію за Договором № 53041, споживалася саме з метою забезпечення проживання внутрішньо переміщених осіб та створення їм належних побутових умов.
2.8 За таких обставин суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в повному обсязі, врахувавши інші підстави для часткової відмови у позові, ніж ті, на які послався суд першої інстанції, і ухвалив нове рішення про відмову у позові.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи
3.1 Санаторій у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 і залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2023.
3.2 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, а саме: у правовідносинах застосування постачальниками комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб інших тарифів, ніж для населення за договорами, укладеними з власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб .
3.3 Також позивач вважає, що постанова суду апеляційної інстанції суперечить вимогам статей 236, 238 ГПК України і колегія суддів у цій постанові сформулювала додаткові умови застосування абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що не передбаченні законодавством.
3.4 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги Санаторію відмовити, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - залишити без змін.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач здійснює свою діяльність як санаторій, основним видом діяльності якого згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є діяльність лікарняних закладів, інші види діяльності: забір, очищення та постачання води, інша діяльність у сфері охорони здоров`я.
4.2 У позові Санаторій послався на те, що з 24.02.2022 не здійснював будь-якої господарської діяльності у зв`язку з активними бойовими діями на території Харківської області.
4.3 До керівництва санаторію у березні 2023 року звернулася Харківська обласна військова адміністрація щодо розміщення людей, яких врятували з-під обстрілів та які втратили житло у населених пунктах області, де відбувалися активні бойові дії, і за вказаним зверненням керівництво Санаторію прийняло рішення про надання власного нерухомого майна для розміщення та безоплатного проживання постраждалих людей (тимчасово переміщених осіб), відізвання працівників Санаторію з відпусток без збереження заробітної плати для забезпечення на волонтерських засадах перебування постраждалих осіб.
4.4 У довідці № 135 від 31.05.2023 директор Санаторію вказав, що з початку російської агресії проти України (24.02.2022) заклад протягом 2022 року не провадив основної діяльності з надання санаторно-курортного лікування та оздоровлення, а все наявне рухоме та нерухоме майно використовується виключно для забезпечення потреб компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, які зареєстровані як такі за адресою Санаторію.
4.5 Санаторій 01.11.2022 приєднався до умов Договору № 53041 шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції № 1/23П (для споживачів із запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць).
4.6 Пункт 2.1. Договору № 53041 передбачає, що Постачальник (ПрАТ "Харківенергозбут") продає електричну енергію Споживачу (Санаторію) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
4.7 Відповідно до пункту 5.5. Договору № 53041 розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та згідно з пунктом 4 комерційної пропозиції № 1/23П - це календарний місяць.
4.8 Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 5.6. Договору № 53041).
4.9 За умовами Договору № 53041 Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
4.10 У пункті 7 Комерційної пропозиції № 1/23П визначено, що Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника з наступним переведенням цієї оплати Постачальником оператору системи розподілу.
4.11 Відповідно до пункту 6.2. Договору № 53041 Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.
4.12 Оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції (пункт 5.7. Договору № 5304), а згідно з пунктом 5 комерційної пропозиції № 1/23П рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 10 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
4.13 ПрАТ "Харківенергозбут", починаючи з 01.11.2022, здійснювало продаж електричної енергії Санаторію на умовах Договору № 53041.
4.14 Суди встановили, що 01.03.2023 Санаторій уклав договір про постачання електричної енергії з Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (постачальник останньої надії) і таким чином змінив постачальника електричної енергії.
4.15 У період з 01.11.2022 до 28.02.2023 Санаторій споживав поставлену ПрАТ "Харківенергозбут" електричну енергію відповідно до Договору № 53041 і згідно з актами приймання-передачі електричної енергії за цей період тариф для комерційних споживачів за 1 кВт спожитої електроенергії складав від 3,08948 грн до 4,093405 грн залежно від місяця, за 1 кВт розподілу електричної енергії від 0,91998 грн до 1,05102 грн.
4.16 Відповідач зазначає, що Санаторій не здійснював своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії відповідно до умов Договору № 53041 і станом на березень 2023 року заборгованість за спожиту електричну енергію складала: за грудень 2022 - 890 249,26 грн, січень 2023 - 1 230 186,35 грн та лютий 2023 - 1 145 213,50 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків за електричну енергію за Договором № 5304.
4.17 Позивач перерахував на користь ПрАТ "Харківенергозбут" 2 332 456,36 грн відповідно до платіжного доручення № 205 від 31.03.2023 і просив вважати оплату відповідно до цього доручення як оплату за електроенергію за період з грудня 2022 року до лютого 2023 року.
4.18 ПрАТ "Харківенергозбут" зазначає, що 31.03.2023 грошові кошти в розмірі 2 332 456,36 грн розподілені відповідно до черговості погашення заборгованості перед Кредитором; заборгованість за отриману електричну енергію в лютому 2023 року з порушенням строків оплати, встановлених умовами Договору № 5304, погашено частково на суму 212 020,75 грн; сума боргу Санаторію за Договором № 53041 за лютий 2023 становить 993 192,75 грн.
4.19 Суди встановили, що Санаторій звернувся до ПрАТ "Харківенергозбут" із листами № 287 від 08.11.2022 та № 297 від 22.11.2022, в яких вимагав застосувати до нього тарифи для населення за поставлену електричну енергію за Договором № 53041, у відповідь на які ПрАТ "Харківенергозбут" відмовив, посилаючись на безпідставність відповідних вимог. До Санаторію відповідач застосував тарифи для комерційних споживачів відповідно до умов Договору № 53041.
4.20 Позивач свої вимоги про застосування до нього тарифів для населення за поставлену електричну енергію за Договором № 53041 обґрунтовує абзацом 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
4.21 Суд першої інстанції у частині задоволення позову послався на неправомірність застосування відповідачем як постачальником електричної енергії до позивача як споживача інших тарифів, ніж для населення за Договором 53041 протягом всього часу дії договору з 01.11.2022 до 28.02.2023, з огляду на те що Санаторій є місцем компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, що є порушенням абзацу 3 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно з яким встановлено заборону постачальникам комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб застосовувати інші тарифи, ніж для населення за договорами, укладеними з власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. За висновком суду вся вартість спожитої електроенергії за Договором 53041 за період його дії з 01.11.2022 до 28.02.2023 підлягає перерахунку з урахуванням вказаного Закону.
4.22 Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
4.23 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
4.24 Частина 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачає, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
4.25 Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні (стаття 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").
4.26 Згідно зі статтею 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
4.27 Відповідно до статті 9 вказаного Закону внутрішньо переміщена особа, зокрема, має право на оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення.
4.28 У статті 91 цього ж Закону передбачено шляхи забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг, зокрема, частина 1 статті визначає, що держава гарантує зареєстрованим внутрішньо переміщеним особам право на отримання комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення.
4.29 Частина 2, а саме абзац 1 цієї статті передбачає, що структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій з питань соціального захисту населення зобов`язані надавати власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб інформацію (довідки) з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб про кількість осіб, зареєстрованих за місцезнаходженням такого майна. Зазначена інформація (довідки) є належним підтвердженням факту використання такого майна для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб.
4.30 Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 91 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" юридичні особи, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, зобов`язані інформувати постачальників комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу, з якими укладені відповідні договори, про використання такого майна для поселення внутрішньо переміщених осіб з наданням відповідної інформації (довідок), отриманої від структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій з питань соціального захисту населення. Юридичні особи, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, зобов`язані вжити заходів для встановлення засобів обліку спожитих електричної та теплової енергії, природного газу для задоволення власних побутових потреб внутрішньо переміщених осіб.
4.31 Постачальникам комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб забороняється застосовувати інші тарифи, ніж для населення за договорами, укладеними з власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. Обсяги наданих послуг визначаються відповідними договорами між постачальниками комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу та юридичними особами, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (абзац 3 частини 2 статті 91 Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").
4.32 Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 91 Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, забороняється стягувати з таких осіб компенсацію вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу, яка не відповідає вартості відповідних тарифів на такі послуги та товари для населення.
4.33 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування вживають всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із наданням комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу внутрішньо переміщеним особам у місцях їх компактного поселення, відповідно до законодавства (частини 3 статті 91 Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").