ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15150/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників учасників справи:
позивача - Миронової Л. О.,
відповідача - Тацишиної О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 (суддя Марченко О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 (колегія суддів: Гаврилюк О. М. - головуючий, Сулім В. В., Майданевич А. Г.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Кристалбанк"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Акціонерне товариство "Кристалбанк" (далі - Банк) звернулося до суду з позовною заявою до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 27.07.2023 № 60/82-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" зі справи № 270/60/49-рп/к.23 (далі - рішення № 60/82-р/к), яким визнано, що Банк вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК на вимогу голови Відділення АМК від 02.05.2023 № 60-02/1998 (далі також Вимога) у встановлений ним строк.
1.2 Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення № 60/82-р/к є неправомірним, оскільки прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи № 270/60/49-рп/к.23.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1 Господарський суд міста Києва рішенням від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024, позов задовольнив повністю: визнав недійсним та скасував рішення № 60/82-р/к.
3.2 Судові рішення мотивовані тим, що інформація, яка становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Водночас як на момент надіслання Відділенням АМК (02.05.2023), так і на момент отримання (08.05.2023) та надання (10.05.2023) Банком відповіді на Вимогу голови Відділення АМК, пункт 3 частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачав розкриття банками інформації щодо юридичних осіб, яка становить банківську таємницю, виключно Антимонопольному комітету України. Натомість надіслану Банку Вимогу підписала в.о. голови Відділення АМК В. Мілевська. Отже, Банк правомірно відмовив Відділенню АМК у наданні інформації, яка містить банківську таємницю.
3. Короткий зміст касаційної скарги, позиція учасників справи, заяви, клопотання, інші процесуальні питання
3.3 Відділення АМК у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3.4 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини 1 статті 22 та частини 1 статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - направлення вимоги голови Відділення від 02.05.2023), частини 2 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в частині спеціальних процесуальних засад діяльності Антимонопольного комітету України) і частин 1 та 2 статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - направлення вимоги голови Відділення від 02.05.2023).
3.5 Від Банку надійшли письмові пояснення.
3.6 У судовому засіданні 23.07.2024 оголошувалась перерва до 06.08.2024.
3.7 05.08.2024 від Банку до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення.
3.8 Також 05.08.2024 до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення Відділення АМК.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що Відділенням АМК розглядається справа № 229/60/5-рп/к.23 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рілейд" (далі - ТОВ "Рілейд") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-77" (далі - ТОВ "Магістраль-77") законодавства про захист економічної конкуренції.
4.2 У ході здійснення контролю Відділення АМК встановило, що:
ТОВ "Рілейд" та ТОВ "Магістраль-77" мали відкриті рахунки в Банку;
враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, на адресу Банка було надіслано Вимогу;
у Вимозі було зазначено, що відповідно до пунктів 13, 14 та 15 статті 50 Закону неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення АМК строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 52 Закону;
питання, вказані у Вимозі, не потребували здійснення Банком збору, аналізу та опрацювання інформації від третіх осіб. Обсяг, порядок і строки надання інформації були чітко визначені;
за інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта" (лист від 24.05.2023 № 103.003.-4328-23 (вх. Відділення АМК від 25.05.2023 № 60-01/820кі), Вимога була вручена 08.05.2023 уповноваженому на отримання пошти Банку Гудзю Валерію Васильовичу;
відповідно до Вимоги Банку необхідно було протягом 5 календарних днів з дня її отримання надати до Відділення АМК виписки за всіма рахунками ТОВ "Рілейд" і ТОВ "Магістраль-77" із зазначенням реквізитів контрагентів (назва, ЄДРПОУ тощо) та призначенням платежу за період з 01.01.2022 до 30.04.2023;
отже, останнім днем строку надання Банком інформації є 15.05.2023 (оскільки 13.05.2023- 14.05.2023 вихідні дні);
звернень чи клопотань від Банку щодо подовження строку надання інформації на Вимогу голови Відділення АМК, роз`яснення питань тощо до Відділення АМК не надходило;
на Вимогу Банк листом від 10.05.2023 № 1488-інфо (вх. Відділення АМК від 10.05.2023 № 60-01/769кі) повідомив, що Банк позбавлений правових підстав надати інформацію, що містить банківську таємницю, оскільки Вимога не відповідає статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Правилам зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267, оскільки надана за підписом в.о. голови Відділення АМК.
4.3 Суди попередніх інстанцій також встановили, що згідно з рішенням № 60/82-р/к: 1) визнано, що Банк вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК на вимогу голови Відділення АМК від 02.05.2023 № 60-02/1998 у встановлений ним строк; 2) за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення № 60/82-р/к, відповідно до частини 2 статті 52 Закону накладено на Банк штраф у сумі 68 000 грн.
4.4 Позивач вважає, що рішення № 60/82-р/к є неправомірним, оскільки приймаючи вказане рішення, Відділення АМК: неправильно застосувало норми матеріального права; не довело обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неповно з`ясувало обставини, що мають значення для справи; порушило норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення; висновки Відділення АМК у рішенні № 60/82-р/к не відповідають обставинам справи № 270/60/49-рп/к.23.
4.5 За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
4.6 Вирішуючи спір, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що інформація, яка становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Водночас на момент надіслання Відділенням АМК (02.05.2023), так і на момент отримання (08.05.2023) та надання (10.05.2023) Банком відповіді на Вимогу, пункт 3 частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачав розкриття банками інформації щодо юридичних осіб, яка становить банківську таємницю, виключно Антимонопольному комітету України (далі також АМКУ).
4.7 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.8 Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).
4.9 Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини 2 статті 1, частини 1 статті 22 та частини 1 статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), і частин 1 та 2 статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
4.10 Відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.11 Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність / відсутність подібності правовідносин та наявність / відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4.12 Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 ГПК України).
4.13 За змістом частини 2 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" особливості спеціального статусу АМКУ обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
4.14 Відповідно до статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
4.15 У частині 1 статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
4.16 Згідно з частинами 1 та 2 статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності; 10) інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей; 11) інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 12) інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави; 13) рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.