ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 918/420/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 3512/2024)
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024
у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Миханюк М.В., Коломис В.В.
у справі № 918/420/16
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ
На розгляд суду постало питання законності ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, постановленої в межах справи про банкрутство.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/420/16 про банкрутство ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія".
2. 24.07.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/420/16 заяву ОСОБА_1 про заміну кредитора задоволено. Здійснено заміну ініціюючого кредитора - ТОВ "Кольчуга МС" на ОСОБА_1 у справі № 918/420/16 про банкрутство ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" в обсязі на суму 2 132 686,06 грн з яких: грошові вимоги в сумі 1 338 862,06 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 13 780,00 грн - черговість задоволення вимог перша; грошові вимоги в сумі 777 288,00 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 2 756,00 грн - черговість задоволення вимог перша.
3. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про зупинення провадження у справі № 918/420/16 про банкрутство ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" до закінчення воєнного стану, посилаючись на те, що він перебуває на військовій службі в складі Збройних Сил України і з об`єктивних причин не може брати участь у судових засіданнях.
4. 26.03.2024 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/420/16 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зупинення провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія".
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
5. 22.04.2024 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024 у справі № 918/420/16. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024 у справі № 918/420/16 з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.
6. Суд керувався приписами п. 1 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України та тим, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, згідно з ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, не включена до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Нормами Кодексу України з питань банкрутства оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи також не передбачено.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. 11.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 918/420/16; справу направити до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
8. Скаржник стверджує, що у зв`язку з неврахуванням судом апеляційної інстанції постанов Верховного Суду, в яких наявні висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України.
9. Скаржник посилається на положення ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та доводить, що оскарженню підлягають усі ухвали господарського суду, постановлені у справах про банкрутство, що стосуються розгляду господарським судом процесуальних документів поданих сторонами процесу, а Господарським кодексом України визначається порядок процесуальних дій, що необхідно здійснити задля оскарження відповідного процесуального документу, при цьому враховуючи особливості, що визначені Кодексом України з питань банкрутства.
10. Скаржник також посилається на висновки, викладені в постанові Верховного суду від 25.02.2020 року у справі №922/1265/19, відповідно до яких відсутність словосполучення "ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство" в переліку судових рішень, які можуть переглядатися касаційним судом разом із постановою апеляційного господарського суду та системне застосування приписів Кодексу України з процедур банкрутства та норм Закону про банкрутство, не виключає можливості касаційного перегляду постанови апеляційного суду та ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
11. Також скаржник посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі № 920/162/23.
12. За доводом скаржника, апеляційний господарський суд не звернув уваги на те, що підставою для зупинення провадження у справі №918/420/16 про банкрутство до закінчення воєнного стану є те, що скаржник перебуває на військовій службі в складі Збройних Сил України і з об`єктивних причин не може брати участь у судових засіданнях.
13. ОСОБА_1 вважає, що обставина на підтвердження наявності зупинення провадження у даній справі є доведеною, а з аналізу п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України вбачається, що вона є нормою імперативної дії, якою встановлено обов`язок суду зупинити провадження по справі у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про банкрутство.
17. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, постановленої в межах справи про банкрутство.
18. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
19. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
20. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21. За приписами частини першої, другої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
22. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
23. Таким чином, у приписах КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм ГПК України.
24. Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено КУзПБ.
25. Відповідно до частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (частина п`ята статті 232 ГПК України).
26. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина перша статті 232 ГПК України).
27. Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в ГПК України і таким судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його вирішення.
28. Водночас, процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника.
29. Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
30. Тож, вирішуючи питання співвідношення спеціальних і загальних норм, слід розмежовувати, що у справі про банкрутство здійснюється розгляд основного провадження в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах здійснюється розгляд справ позовного провадження за участю боржника (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство).
31. Наведені вище висновки викладено в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2023 у справі № 920/162/23.
32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи:
1) Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
2) Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.