ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1977/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуй О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 (головуючий - Козир Т. Г., судді Агрикова О. В., Мальченко А. О.)
у справі № 910/1977/24
за позовом Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"
про стягнення 293 127,38 грн
ВСТАНОВИВ:
У зв`язку з відпусткою судді Баранця О. М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.
Короткий зміст позовних вимог
1. Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (відповідач) про стягнення суми переплачених коштів, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 293 127,38 грн, за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 56 від 28.04.2023.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, згідно якого Товариство, як постачальник, продавав електричну енергію для забезпечення електроустановок Організації, як споживача. До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди № 1 та № 2, погоджені з органом управлення позивача - Мінекономіки, які стосувались зменшення обсягів закупівлі електричної енергії та зміни ціни договору у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) та середньозважених цін на електроенергію на ринку, проте укладання додаткової угоди № 3 про зміну ціни постачання електроенергії Мінекономіки не погодило, тому сторони уклали додаткову угоду № 3 про розірвання договору з 01.10.2022. У період дії договору позивач сплатив відповідачу 1 576 344,11 грн, а фактично спожив електричної енергії на суму 1 285 950,34 грн (за цінами, встановленими договором і додатковими угодами № 1 та № 2), тобто загальна сума переплат становить 290 393,77 грн, у зв`язку із чим відповідачу була направлена претензія про повернення вказаних грошових коштів, яка залишена відповідачем без виконання.
3. 12.03.2024 до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" збитків в розмірі 37 240,70 грн.
4. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до додаткової угоди № 2 до договору № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023 ціна електричної енергії включає в себе вартість електричної енергії - 3,28, тариф на передачу - 0,43025, тариф на розподіл - 0,58712, послуги постачальника - 0,005, податок на додану вартість - 0,869474. Товариство неодноразово і детально інформувало споживача про збільшення тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, надавало відповідне документальне підтвердження та проекти додаткових угод з пропозицією щодо збільшення вартості електроенергії за рахунок зменшення об`єму постачання, також неодноразово зверталось зі скаргами та листами до Мінекономіки щодо обґрунтованості потреби в укладанні додаткових угод, проте споживач проігнорував всі надані документи, у зв`язку із чим Товариство було змушене власним коштом оплачувати операторам різницю вартості послуг з передачі та розподілу електричної енергії, оскільки всі складові (передача, розподіл) вимагали попередньої оплати в повному обсязі, внаслідок чого вказаними діями Організації Товариству було спричинені збитки в розмірі різниці в регульованих тарифах.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" повернуто без розгляду.
6. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на приписи частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказав, що подана Товариством позовна заява не є зустрічною позовною заявою в розумінні статті 180 ГПК України, оскільки первісний та зустрічний позови взаємно відокремлені між собою, оскільки стосуються різної природи стягнень, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом, задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково за заявлений в позові період, задоволення первісних вимог не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення зустрічного позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 скасовано, матеріали оскарження направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.
8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що проаналізувавши зміст первісного позову позивача та зустрічного позову відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що первісний і зустрічний позов ґрунтуються на виконанні сторонами умов договору № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, оскільки позивач просить стягнути суму переплати за вказаним договором, а відповідач просить стягнути збитки, завдані неналежним, за його доводами, виконанням вказаного договору позивачем. Отже, задоволення зустрічного позову може мати наслідком зарахування частини первісних позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9. Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024.
10. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права та не надано належної оцінки всім наданим доводам, у той час як відповідачем при зверненні з зустрічним позовом не дотримано всіх вимог статті 180 ГПК України.
11. Також в обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/12741/23, від 29.09.2023 у справі № 905/533/23 та від 07.08.2023 у справі № 909/161/23.
Позиція інших учасників справи
12. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Позиція Верховного Суду
13. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
15. Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
16. Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
17. Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
18. Відповідно до статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
19. Верховний Суд звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.
20. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.