1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 916/1738/19

адміністративне провадження № К/9901/38383/21 К/9901/36845/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Рибачука А.І.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - виконком Одеської міськради) та Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - КУ "Одесреклама") на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у складі судді Корой С.М. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Федусика А.Г. (головуючий), суддів: Бойка А.В., Шевчука О.А. у справі за позовом КУ "Одесреклама" до Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина на Малиновського" (далі - ОК "Жемчужина на Малиновського"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - виконком Одеської міськради, про зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. 21 червня 2019 року позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив зобов`язати усунути йому перешкоди у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації від 26 листопада 2018 року № 008448/18 та приписі про усунення порушень від 4 грудня 2018 року № 01-20/7359, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18-А.

Господарський суд Одеської області рішенням від 15 жовтня 2019 року позов задовольнив. Зобов`язав відповідача усунути перешкоди позивачу у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації від 26 листопада 2018 року № 008448/18 та приписі про усунення порушень від 4 грудня 2018 року № 01-20/7359, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18-А.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 23 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив.

29 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду постановою скасувала рішення Господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2019 року та закрила провадження у справі № 916/1738/19.

15 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява КУ "Одесреклама" про направлення справи за юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 жовтня 2020 року заяву задовольнила, зазначену справу передала до Одеського окружного адміністративного суду.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що оскільки чинним на час виникнення спірних відносин законодавством визначено уповноважені органи на здійснення заходів державного контролю (нагляду) і позивач до таких не віднесений, тому за такого правового регулювання він не мав повноважень вживати заходи державного контролю, передбачені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також зазначив, що у цьому випадку управління реклами Одеської міської ради вийшло за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкції має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби. Тому до моменту розгляду уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та прийняття ним відповідних заходів реагування, звернення із позовом до суду в цьому випадку взагалі є передчасним.

3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2021 року залишив без змін рішення суду першої інстанції змінивши мотивувальну частину.

Ухвалюючи рішення виходив із того, що КУ "Одесреклама" не має повноваження звертатися до суду з позовними вимогами до юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, з позовними вимогами про зобов`язання усунути перешкоди позивачу у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 26 листопада 2018 року КУ "Одесреклама", за направленням управління реклами на проведення інвентаризації №116/01-19 від 1 листопада 2018 року, з виходом на місце, зафіксовано розміщення ОК "Жемчужина на Малиновського" дахової конструкції розміром 15м х 3м х 1 сторону (т=0,30 м) у кількості 1 шт. за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18а без відповідного дозволу, про що складено акт фіксації № 008448/18 від 26 листопада 2018 року.

4.2 4 грудня 2018 року управлінням реклами винесено припис про усунення порушень № 01-20/7359 з вимогою здійснити демонтаж конструкції протягом п`яти днів з моменту отримання цього припису.

Припис №01-20/7359 від 4 грудня 2018 року надіслано на юридичну адресу ОК "Жемчужина на Малиновського" рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, яке було повернуто відправнику з відміткою "у зв`язку з закінченням строку зберігання".

4.3 З огляду на те, що вимоги припису не були виконані і рекламна конструкція продовжувала розміщуватись без дозвільних документів, управління реклами видало направлення на проведення демонтажу протиправно розміщеного рекламного засобу за №181/01 від 8 травня 2019 року.

4.4 15 травня 2019 року КУ "Одесреклама" здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18а для проведення демонтажу протиправно розміщеного ОК "Жемчужина на Малиновського" рекламного засобу - дахової конструкції розміром 15м х 3м х 1 сторону (т=0,30 м). Однак у допуску на дах будівлі за вищезазначеною адресою співробітникам установи було відмовлено головою ОК "Жемчужина на Малиновського" ОСОБА_1, про що у присутності останнього було складено акт недопуску до об`єкта демонтажу.

4.5 Недопуск до об`єкта демонтажу ОК "Жемчужина на Малиновського" на думку позивача є перешкоджанням виконанню покладених на нього чинним законодавством завдань і функцій, що полягають у здійсненні за направленням управління реклами демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, і це стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, виконком Одеської міськради та КУ "Одесреклама" звернулися із касаційними скаргами, у якій просять їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги виконком Одеської міськради зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування їх у подібних правовідносинах, викладених у її постановах від 15 липня, 26 листопада 2019 року, 2 грудня 2020 року, 19 квітня 2021 року (справи №№580/332/19, 461/6414/17, 460/1/19, 520/660/2020, відповідно) та інших. Також вказав на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо наявності/відсутності у позивача права на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у демонтажу реклами. Крім того, скаржник наполягає на незастосуванні висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року, 12 травня 2020 року (справи №№522/19532/14а, 916/1737/19, відповідно), які були застосовані судом першої інстанції.

5.2 КУ "Одесреклама" уважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування їх у подібних правовідносинах, викладених у її постановах від 26, 28 листопада 2019 року, 27 лютого, 2, 3 грудня 2020 року, 19 квітня 2021 року (справи №№461/6414/17, 522/15817/16-а, 405/4704/15-а, 2а/1522/6892/11, 826/1703/16, 460/1/19, 520/660/2020, відповідно). Також вказав на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо наявності/відсутності у позивача права на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у демонтажу реклами. Крім того, скаржник наполягає на відступленні від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №522/19532/14а, застосованого судом першої інстанції, оскільки такий висновок не узгоджується з приписами законодавства та актуальною судовою практикою Верховного Суду.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

7. Спірним є питання права позивача на звернення до суду з позовом про зобов`язання вчинити дії шляхом зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції.

8. Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення виходив із того, що КУ "Одесреклама" не має повноваження звертатися до суду з позовними вимогами до юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, з позовними вимогами про зобов`язання усунути перешкоди позивачу у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції.

9. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

10. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29 вересня 2020 року (у цій справі, пункт 6.4), 2 листопада 2021 року (справа 916/214/20, пункти 8.23 та 8.24) розглядаючи спір за позовом КУ "Одесреклама" про зобов`язання ОК "Жемчужина на Малиновського" усунути перешкоди у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, дійшла висновку, що між сторонами виник спір у відносинах виконання позивачем делегованих йому органом місцевого самоврядування владних повноважень з демонтажу належної іншій особі рекламної конструкції. Отже, між позивачем, який здійснював владні управлінські функції на підставі законодавства на виконання делегованих повноважень, та відповідачем виник публічно-правовий спір щодо законності рішень, дій позивача та інших органів місцевого самоврядування, прийнятих (вчинених) під час здійснення ними владних управлінських функцій.

Так Велика Палата зазначила, що рішенням виконкому Одеської міськради від 22 квітня 2008 року № 434 затверджені Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (далі - Правила № 434). Ці правила регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.

Дія правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об`єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Правила є обов`язковими до виконання всіма суб`єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси. Дія документа поширюється на територію міста Одеси, а саме розташування рекламних засобів на будинках і спорудах, міських вулицях, у тому числі на відкритих майданчиках, площах, на зелених зонах та озеленених територіях, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, а також інших об`єктах, розташованих на відкритій місцевості (пункти 1.2, 1.3 Правил №434).

За приписами частини першої статті 1173, статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, як і незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, посадової або службової особи.

Виконуючи делеговані органом місцевого самоврядування владні повноваження з демонтажу належної іншій особі рекламної конструкції (за висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №916/1738/19), КУ "Одесреклама" є так само суб`єктом відповідальності за заподіяну шкоду, як і відповідний орган місцевого самоврядування.

Статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Змістом частин третьої, четвертої статті 140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.


................
Перейти до повного тексту