ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 803/1942/16
адміністративне провадження № К/9901/12665/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідачки - Желтобрюх І. Л.,
суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року (суддя Денисюк Р. С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (судді: Кузьмич С. М., Улицький В. З., Шавель Р. М.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій,
в с т а н о в и в :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року № 0055691304, яким донараховано 1 149 993, 78 грн податку на доходи фізичних осіб та 287 498,45 грн штрафних санкцій за порушення п.44.1, ст. 44, п. 177.2 пп.177.4 п. 177.10. ст. 177, п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено інше);
- податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року № 0055771304, яким донараховано 510, 00 грн штрафних санкцій за порушення п. 176.2 "а" ст. 176 ПК України;
- рішення про застосування штрафних санкцій від 20 грудня 2016 року № 0072881304, яким донараховано 73141,29 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ним ведеться облік доходів і витрат, що підтверджується первинними документами, податковою звітністю та книгою доходів та витрат за 2016 рік, при цьому книга обліку та витрат за 2014 та 2015 роки втрачена. Під час перевірки позивачем було надано договори консигнації від 25 листопада 2015 року, від 20 червня 2015 року та акти прийому-передачі, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 було передано ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 товари на загальну суму 9 816 826,09 грн. Вказані товари відповідно до вищезазначених договорів, є власністю позивача, тобто є залишками, які знаходяться на реалізації у третіх осіб.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Верховний Суд, направляючи цю справу на новий розгляд, зазначив, що за відсутності книги обліку доходів і витрат, висновки про дотримання чи недотримання платником податку порядку формування витрат і доходів, можливо зробити на підставі первинних документів, які їх підтверджують.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 31 жовтня 2018 року позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував: податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ : від 07 жовтня 2016 року № 0055691304, № 0055771304; рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 грудня 2016 року № 0072881304.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 березня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду залишив в силі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 03 травня 2019 року подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на відсутність на час проведення перевірки у позивача документів, які б підтверджували реалізацію товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а тому ТМЦ, передані за договорами консигнації не впливають на суму залишків, пред`явлених ФОП ОСОБА_1 та на об`єкт оподаткування.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 02 липня 2024 року №2006/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", згідно з наказом Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М. І. від 02 липня 2024 року № 1253-К проведено повторний розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративна справа передана на розгляд колегії суддів: Желтобрюх І. Л. (суддя-доповідач), Білоус О. В., Блажівська Н. Є.
Судами встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 29 червня 2016 року по 18 липня 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 25 липня 2016 року № 3363/13-04/НОМЕР_1.
За наслідками розгляду заперечень позивача на вказаний акт перевірки, Луцькою ОДПІ з 08 вересня 2016 року по 14 вересня 2016 року було проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань, що становлять предмет заперечення, за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами проведення якої складено акт від 21 вересня 2016 року № 4488/13-04/НОМЕР_1, в якому зафіксовано такі порушення:
- пункту 2 частини першої статті 7, пунктів 2, 3, 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування", внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2014 рік на суму 73 141,29 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункти 177.2, 177.4, 177.10 статті 177, пункт 178.6 статті 178 ПК України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік на суму 1 149 993,78 грн;
- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, а саме: платником не ведеться облік доходів і витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
- пункту 177.10 статті 177 ПК України, а саме: платником не ведеться книга обліку доходів і витрат;
- пункту 176.2 "б" статті 176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДФС від 13 січня 2015 року № 4, а саме: у розрахунках за період, що перевіряється, не вказувались доходи, виплачені ФОП ОСОБА_1 суб`єктам підприємницької діяльності за ТМЦ, а саме ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 .
На підставі акту перевірки від 21 вересня 2016 року № 4488/13-04/НОМЕР_1 Луцькою ОДПІ 07 жовтня 2016 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0055691304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1 437 492, 23 грн, з яких: основний платіж - 1 149 993, 78 грн, штрафні (фінансові) санкції - 28 798, 45 грн;
- № 0055771304, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податку в сумі 510 грн;
та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 грудня 2016 року № 0072881304, яким до позивача за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовані фінансові санкції в розмірі 7314, 13 грн.
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій протиправними, позивач оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення відповідача з касаційною скаргою до суду) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Положеннями підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПК України).
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.