ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13174/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача - Медведський В. В.,
відповідача - Кузнецов І. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Мельника В. І.
від 16.02.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Шапран В. В., Андрієнко В. В., Буравльов С. І.
від 21.05.2024
за позовом Національної поліції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"
про стягнення заборгованості,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов`язань за договором № 151НП від 25.05.2022 про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) в частині дотримання строків поставки товару у розмірі 19 704 697,99 грн, з яких 1 543 686,02 грн пені та 18 161 011,97 грн штрафу.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
25.05.2022 між Національною поліцією України, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК", як постачальником, укладено договір №151НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) у кількості 44 528 комплектів на загальну суму 91 050 854,40 грн (ціна за одиницю товару - 2044,80 грн).
22.07.2022 додатковою угодою №1/197НП внесені зміни до договору №151НП, якою визначено, що загальна сума договору становить 90 805 059,84 грн (ціна за одиницю товару - 2039,28 грн).
Згідно із пунктом 4.1 договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок постачальника, який зазначено в розділі XV цього договору на умовах попередньої оплати у розмірі 50% від ціни договору, указаній в розділі III договору в сумі 45 525 427,20 грн. Остаточний розрахунок у розмірі 45 525 427,20 грн покупець здійснює після поставки товару, протягом бюджетного періоду.
Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджено, що постачальник зобов`язується здійснити поставку товару в термін по 21.10.2022 включно, за адресою покупця у місті Києві. У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день.
Згідно із пунктом 8.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку (передачу) товару у строки та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 8.5 договору кожна із сторін договору має право в односторонньому порядку розірвати цей договір (відмовитись від цього договору) у разі істотного порушення договору (не виконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором) іншою стороною, письмово повідомивши про це іншу сторону шляхом направлення листа на електронну пошту, зазначену в розділі XV цього договору, з накладанням КЕП уповноваженої особи або вручення листа представнику іншої сторони особисто під підпис за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання цього договору. У даному випадку договір вважається розірваний в односторонньому порядку через 10 (десять) календарних днів з дати отримання іншою стороною письмового повідомлення про розірвання цього договору.
Згідно із пунктом 9.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. При цьому, день поставки товару, поставленого постачальником з порушення строку, передбаченого п. 5.1 розділу 5 договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно із умовами договору.
Відповідно до пункту 9.6 договору в разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язання за цим договором, що стало підставою для відмови покупця від цього договору повністю або частково згідно умов цього договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 23.12.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (пункт 12.1 договору).
У додатку №1 до договору сторони погодили специфікацію товару та його кількість.
У додатках №№2, 3 до договору сторони узгодили ростовку товару та технічний опис.
На виконання пункту 4.1 договору, 02.06.2022 покупцем було здійснено попередню оплату у розмірі 45 525 427,20 грн на банківський рахунок постачальника, що підтверджується платіжним дорученням №1930.
Відповідно до умов договору постачальник був зобов`язаний поставити покупцю товар у кількості 44 528 комплектів по 21.10.2022 включно.
Постачальник не здійснив жодної поставки товару, що свідчить про порушення останнім пункту 5.1 договору.
Зважаючи на порушення відповідачем умов договору, листом №6461/31/01-2022 від 26.10.2022 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору з підстав істотного порушення постачальником його умов.
В силу положень пункту 8.5 договору з 07.11.2022 договір вважається розірваним в односторонньому порядку.
У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченого укладеним між сторонами договором товару, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача 1 543 686,02 грн пені (у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення) нарахованої за прострочення поставки товару на 17 днів, у період з 22.10.2022 по 07.11.2022 включно, а також 18 161 011,97 грн штрафу, що становить 20% від суми невиконаного зобов`язання.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказував на те, що прострочення поставки товару на 16 днів не вважається порушенням істотних умов договору і договір розірвано безпідставно, у зв`язку з чим стягнення санкцій є протиправним. Одночасно відповідач просив зменшити розмір неустойки на 90%.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 у справі № 910/13174/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на користь Національної поліції України 154 368,60 грн пені та 1 816 102,10 грн штрафу. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановивши невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Однак, керуючись наданими статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України дискреційними повноваженнями, суд з урахуванням встановлених обставин та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 90%.
Постановою від 21.05.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 у справі № 910/13174/23.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий господарський суд вирішуючи питання про задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій, врахував інтереси обох сторін, принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача. При дослідженні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, також взяв до уваги посилання відповідача на втрату ним частини виробничих об`єктів. А саме, відповідно до акта від 14.03.2023 обстеження об`єкту нежитлової нерухомості, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, складеного в м. Оріхів, пошкоджено майновий комплекс, розташований за адресою: Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Оріхів, вул. Я. Йогана, буд. 47, який перебуває в оренді відповідача на підставі договору оренди №080109 від 01.08.2016. В акті зазначено, що орієнтовною датою руйнації (пошкодження) є липень-серпень 2022 року, та пошкоджень зазнало, серед іншого, внутрішнє оздоблення (електропостачання, освітлення, опалення, офісні меблі, міжкімнатні стіни в виробничих приміщеннях) та швейне обладнання (швейні машинки), розкрійний стіл, а також інше приладдя. Отже, пошкодження виробничих об`єктів та швейного обладнання відповідача, яке підлягало використанню для виготовлення товару, в т.ч. за договором №151НП від 25.05.2022, могло вплинути на господарську діяльність відповідача та, як наслідок, зумовити прострочення поставки товару.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/13174/23 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 1 389 317,42 і штрафу у розмірі 16 344 909,87 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 551 Цивільного кодексу України, статтю 233 Господарського кодексу України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 13.02.2020 у справі № 917/272/23 від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21, а також порушили статті 74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.07.2023 у справі № 910/4234/22.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить або відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України закрити касаційне провадження через не підтвердження підстави касаційного оскарження; або залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрат на правничу допомогу, становить 20 000 грн.
5. Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо поставки товару не виконав.
Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченого договором товару, позивачем нараховано, пеню у розмірі 1 543 686,02 грн за період з 22.10.2022 по 07.11.2022 (17 днів прострочення) на підставі пункту 9.2 договору та штраф у розмірі 18 161 011,97 грн - 20% від суми невиконаного зобов`язання на підставі пункту 9.6 договору.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
У пункті 9.2 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. При цьому, день поставки товару, поставленого постачальником з порушення строку, передбаченого п. 5.1 розділу 5 договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно із умовами договору.
Відповідно до пункту 9.6 договору в разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язання за цим договором, що стало підставою для відмови покупця від цього договору повністю або частково згідно умов цього договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.