ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11597/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,
за участю представників:
позивача - Коваль В. В. (адвоката),
відповідача - Подольського В. О. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024
(суддя - Шкурдова Л. М.)
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024
(головуючий - Андрієнко В. В., судді - Буравльов С. І., Шапран В. В.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані"
про визнання недійсними договорів поруки.
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 році Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" (далі - ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" (далі - ТОВ "Скай Лайф Компані", відповідач) про визнання недійсними на підставі частини першої статті 215 і частин першої, третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договорів поруки від 18.11.2022 №№ 1 - 9, 11 - 13, укладених цими сторонами, внаслідок порушення при їх укладенні статей 3, 13, 92, 203 ЦК України і статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
2. Основним видом діяльності ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно з фінансовою звітністю дохід товариства від передачі майна в оренду у 2021 році складав 6 206 400 грн, у 2020 році - 4 892 800 грн, у 2019 році - 5 488 800 грн, у 2018 році - 4 640 600 грн.
3. Згідно з пунктами 6.1, 9.1, 9.2, 9.3.4 - 9.3.6 статуту ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", органами управління товариства є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління та ревізійна комісія. Правління здійснює управління поточною діяльністю товариства і є його виконавчим органом, до його компетенції належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Голова правління та члени правління обираються наглядовою радою товариства. Голова правління організовує роботу правління, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідання та має право без довіреності діяти від імені товариства, відповідно до рішень правління, у тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти від його імені правочини.
4. З 01.02.2007 посаду голови правління товариства обіймав ОСОБА_4, його повноваження припинені рішенням позачергових дистанційних зборів акціонерів товариства, оформленим протоколом від 17.03.2023, та відповідно до наказу голови правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" від 17.03.2023 № 17/03-2 про його звільнення.
5. З 17.03.2023 відповідно до наказу № 17/03-1 головою правління товариства став ОСОБА_1 .
6. У вересні 2022 року голова наглядової ради ОСОБА_7 повідомив голові правління товариства та акціонерам про необхідність скликання та проведення загальних зборів з метою вирішення питань щодо: затвердження результатів діяльності товариства у 2018, 2019, 2020 та 2021 роках, обрання нового складу Наглядової ради товариства, обрання Голови Правління товариства та затвердження нової редакції статуту товариства.
7. Оскільки діючий на той час склад наглядової ради товариства не мав кворуму для прийняття рішення щодо скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства з причини смерті двох членів наглядової ради, то акціонери ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" ОСОБА_7 та ОСОБА_2 виступили ініціаторами проведення загальних зборів акціонерів.
8. 01.11.2022 Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (далі - Депозитарій) на виконання умов договору № 153 про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів від 29.10.2022, укладеного між ним та ОСОБА_3 та ОСОБА_2, направило через депозитарну систему України повідомлення акціонерам ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" про дистанційне проведення позачергових загальних зборів акціонерів цього товариства 02.12.2022, про скликання й проведення цих зборів були обізнані колишній голова правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" ОСОБА_4 й інші акціонери і посадові особи товариства.
9. 22.11.2022 колишній Голова правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" ОСОБА_4 направив Депозитарію заяву, в якій заперечив факт отримання ним 03.10.2022 вимоги акціонерів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про скликання й проведення загальних зборів акціонерів цього товариства.
10. 24.11.2022 Депозитарій прийняв рішення про призупинення надання послуг згідно з договором від 29.10.2022 № 153 через сумніви у достовірності документів, наданих акціонерами для його укладення. Збори акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", проведення яких було заплановано на 02.12.2022, та на яких, серед іншого, мало бути вирішено питання про припинення повноважень голови правління товариства ОСОБА_4, не відбулися.
11. ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" є власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 335,7 кв. м (майновий комплекс), розташованого за адресами: м. Київ, пров. Хоткевича Гната, 8/вул. Стельмаха Михайла, 10-А на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:66:237:0007 та 8000000000:79:376:0002, на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 31.05.1994, посвідченого державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Долговою З. М. і зареєстрованого у реєстрі за № 2у-851. 28.11.2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова М. С. зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на цей майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2663582480000; номер запису про право власності: 48549389.
12. Позивач посилається на те, що з жовтня 2022 року голова правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" ОСОБА_4., будучи обізнаним про майбутнє звільнення, діючи недобросовісно та нерозумно, вступив у домовленість з фінансовим директором/акціонером товариства ОСОБА_5, та акціонером товариства ОСОБА_6, організувавши схему збагачення за рахунок завдання фінансових збитків товариству та доведення його до банкрутства шляхом переведення прибутків товариства на підконтрольну юридичну особу одного з акціонерів товариства, зокрема, шляхом передачі в оренду належного товариству майнового комплексу за неринковими цінами афілійованій юридичній особі та здачі в суборенду такого майна за цінами, що перевищують розмір платежів, які отримує товариство за користування його майном.
13. ОСОБА_6 на момент укладення оспорюваних договорів був акціонером ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", якому належало 20 % акцій, а посаду фінансового директора цього товариства з 20.01.2021 по 01.12.2022 відповідно до наказів від 19.01.2021 № 3-к та від 01.12.2022 № 36-к обіймала ОСОБА_5, яка також є одним із акціонерів товариства.
14. 18.11.2022 ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", як первісний кредитор і ТОВ "Скай Лайф Компані", як новий кредитор, уклали дванадцять договорів відступлення права вимоги № 1/18-11/22, № 2/18-11/22, № 3/18-11/22, № 4/18-11/22, № 5/18-11/22, № 6/18-11/22, № 7/18-11/22, № 8/18-11/22, № 9/18-11/22, № 11/18-11/22, № 12/18-11/22 та № 13/18-11/22 (далі - договори відступлення права вимоги), за якими ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" відступило на користь ТОВ "Скай Лайф Компані" право грошової вимоги заборгованості за укладеними між ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" як орендодавцем та третіми особами, як орендарями, договорами оренди, а саме:
- за договором № 1/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "Фірма "Апекс" (далі - ПрАТ "Фірма "Апекс"), що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 18.12.2018 № 1 у загальному розмірі 603 302,08 грн;
- за договором № 2/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - ПрАТ "Фірма "Апекс", що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 01.12.2021 № 1 у загальному розмірі 232 272,40 грн;
- за договором № 3/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "Азов Трейд" (далі - ПрАТ "Азов Трейд"), що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 15.12.2021 № 15 у загальному розмірі 16 699,54 грн;
- за договором № 4/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "Аіс-Інжиніринг" (далі - ПрАТ "Аіс-Інжиніринг"), що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 24.01.2022 № 16 у загальному розмірі 41 500,80 грн;
- за договором № 5/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "Екокомпонент" (далі - ПрАТ "Екокомпонент"), що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 30.04.2021 № 25 у загальному розмірі 6 127,91 грн;
- за договором № 6/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "В-Транс" (далі - ПрАТ "В-Транс"), що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 29.12.2018 № 10 у загальному розмірі 8 641,44 грн;
- за договором № 7/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - фізичної особи - підприємця Іщука Бориса Сергійовича (далі - ФОП Іщук Б. С.), що виникло за договорами оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 6, від 27.12.2019 № 6, від 07.12.2020 № 7 та від 01.12.2021 № 7 у загальному розмірі 299 701,28 грн;
- за договором № 8/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "Крон-Інвест" (далі - ПрАТ "Крон-Інвест"), що виникло за договорами оренди нежитлового приміщення від 29.12.2018 № 14 та від 27.12.2019 № 11 у загальному розмірі 119 392,80 грн;
- за договором № 9/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - фізичної особи - підприємця Погребної Олени Василівни (далі - ФОП Погребна О. В.), що виникло за договорами оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 3, від 27.12.2019 № 3, від 07.12.2020 № 4 та від 01.12.2021 № 6 у загальному розмірі 452 756,40 грн;
- за договором № 11/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - фізичної особи - підприємця Ярошенка Андрія Петровича (далі - ФОП Ярошенко А. П.), що виникло за договорами оренди нежитлового приміщення від 27.12.2019 № 5, від 07.12.2020 № 6 та від 01.12.2021 № 5 у загальному розмірі 505 067,60 грн;
- за договором № 12/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - фізичної особи - підприємця Тарасюк Лідії Іванівни (далі - ФОП Тарасюк Л. І.), що виникло за договорами оренди нежитлового приміщення від 27.12.2019 № 4, від 07.12.2020 № 5 та від 01.12.2021 № 8 у загальному розмірі 248 816,70 грн;
- за договором № 13/18-11/22 позивач як первісний кредитор передав належне йому право грошової вимоги до боржника - Інституту післядипломної освіти "Укрстено" у формі Товариства з обмеженою відповідальності, що виникло за договором оренди нежитлового приміщення від 01.02.2018 № 11 у загальному розмірі 88 289,60 грн;
15. Отже, 18.11.2022 ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" в особі колишнього голови правління ОСОБА_4. відступило ТОВ "Скай Лайф Компані" за названими вище договорами оренди права вимоги своєї дебіторської заборгованості на загальну суму 2 622 568,55 грн. За цими договорами сторони домовилися про сплату новим кредитором протягом трьох років після підписання сторонами цього договору цю грошову суму. Відповідач виконав своє зобов`язання і протягом періоду з 15 по 29.12.2022 розрахувався з позивачем за всіма зобов`язаннями щодо прав передачі грошової вимоги за договорами відступлення права вимоги від 18.11.2022.
16. ТОВ "Скай Лайф Компані", як новий кредитор за зобов`язаннями договорів оренди, звернулося до орендарів-боржників з вимогами від 18.11.2022 про сплату заборгованості.
17. 18.11.2022 (у день укладення договорів відступлення права вимоги) ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", як поручитель та ТОВ "Скай Лайф Компані", як кредитор уклали дванадцять договорів поруки, відповідно до яких поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання повністю боржниками зобов`язань, що виникли на підставі договорів оренди нежитлових приміщень, укладених між поручителем і боржниками (далі - основні договори).
18. Так, за договором поруки від 18.11.2022 № 1 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "Фірма "Апекс", що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 1, укладеного між поручителем і боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 1/18-11/22 у розмірі 603 302,08 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 2 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "Фірма "Апекс", що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2021, укладеного між поручителем та боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 2/18-11/22 у розмірі 232 272,40 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 3 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "Азов Трейд", що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2021 № 15, укладеного між поручителем і боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 3/18-11/22 у розмірі 16 699,54 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 4 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "Аіс-Інжиніринг", що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 24.01.2022 № 16, укладеного між поручителем та боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 4/18-11/22 у розмірі 41 500,80 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 5 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "Екокомпонент", що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2021 № 25, укладеного між поручителем та боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 5/18-11/22 у розмірі 6 127,91 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 6 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "В-Транс", що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2018 № 10, укладеного між поручителем та боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 6/18-11/22 у розмірі 8 641,44 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 7 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ФОП Іщука Б. С., що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 6, укладеного між поручителем та боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 7/18-11/22 у розмірі 299 701,28 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 8 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ПрАТ "Крон-Інвест", що виникли на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 29.12.2018 № 14 та від 27.12.2019 № 11, укладених між поручителем та боржником, право вимоги за якими належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 8/18-11/22 у розмірі 119 392,80 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 9 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ФОП Погребної О. В., що виникли на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 3, від 27.12.2019 № 3, від 07.12.2020 № 4 та від 01.12.2021 № 6, укладених між поручителем та боржником, право вимоги за якими належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 9/18-11/22 у розмірі 452 756,40 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 11 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ФОП Ярошенка А. П., що виникли на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 27.12.2019 № 5, від 07.12.2020 № 6 та від 01.12.2021 № 5, укладених між поручителем та боржником, право вимоги за якими належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 11/18-11/22 у розмірі 505 067,60 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 12 забезпечено виконання зобов`язань боржника - ФОП Тарасюк Л. І., що виникли на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 27.12.2019 № 4, від 07.12.2020 № 5 та від 01.12.2021 № 8, укладених між поручителем та боржником, право вимоги за якими належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 12/18-11/22 у розмірі 248 816,70 грн;
- за договором поруки від 18.11.2022 № 13 забезпечено виконання зобов`язань боржника - Інституту післядипломної освіти "Укрстено" у формі Товариства з обмеженою відповідальності, що виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2018 № 11, укладеного між поручителем та боржником, право вимоги за яким належить кредитору - ТОВ "Скай Лайф Компані" згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.11.2022 № 13/18-11/22 у розмірі 88 289,60 грн.
19. Ці договори поруки є безоплатними, зі сторони ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" підписані колишнім головою правління ОСОБА_4., а зі сторони ТОВ "Скай Лайф Компані" - директором ОСОБА_6, який також є засновником цього товариства та на час укладення цих договорів був акціонером ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект".
20. Отже, за умовами договорів поруки, укладених 18.11.2022, тобто у той же день, що й договори відступлення права вимоги, ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" виступило як солідарний боржник за зобов`язаннями орендарів - боржників за названими вище договорами оренди нежитлових приміщень по сплаті 2 622 568,55 грн ТОВ "Скай Лайф Компані". За договорами оренди, за якими позивач є солідарним боржником відповідно до оспорюваних договорів поруки, заборгованість у своїй більшості є проблемною через такі фактори, як: сплив позовної давності, припинення господарської діяльності суб`єктів господарювання, з якими укладено договір оренди тощо, що не відповідає логічним мотивам господарської діяльності ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект".
21. 08.12.2022 ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" в особі колишнього Голови правління ОСОБА_4., як орендодавець, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (далі - ТОВ "Нео Лайф Компані") в особі представника ОСОБА_5 (директора та учасника ТОВ "Скай Лайф Компані"), діючого на підставі довіреності від 17.11.2022, договір оренди нерухомого майна, предметом якого є частина майнового комплексу, а саме: частина нежитлової будівлі площею 3 934,7 кв. м, і частина нежитлової будівлі площею 7 337,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Гната Хоткевича, 8. Орендна плата за користування 11 272 кв. м майнового комплексу - 5 833,33 грн з ПДВ. Строк дії договору до 08.12.2032 без права односторонньої відмови від нього і розірвання, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Тобто за цим договором колишній голова правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" передав весь майновий комплекс, за виключенням 63,7 кв. м, належний товариству, за ціною 5 833,33 грн/місяць, позбавивши це товариство права користування майном на десять років, а відтак і повністю прибутків від основного виду його господарської діяльності (надання в оренду власного нерухомого майна).
22. Залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23 за позовом ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" до ТОВ "Нео Лайф Компані" та ПрАТ "Спенсерс" про визнання недійсним договору № 534 оренди від 08.12.2022 та застосування наслідків його недійсності, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 12.12.2023 зробив висновок, що наслідком укладення спірного договору на вкрай невигідних для позивача умовах стала неспроможність ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" сплати обов`язкових податків та зборів, заробітної плати працівникам.
23. Рішенням з питання № 27 порядку денного позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" від 13.03.2023, оформлених протоколом від 17.03.2023, відмовлено у схваленні договорів поруки.
24. На обґрунтування позовних вимог ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" послалося на те, що оспорювані договори поруки суперечать вимогам пункту 6 статті 3, частини третьої статті 92 ЦК України у частині добросовісності та розумності дій колишнього голови правління та контрагента позивача - ТОВ "Скай Лайф Компані", статті 13 ЦК України у частині зловживання своїм правом представником товариства та його контрагентом ТОВ "Скай Лайф Компані", статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" у частині недотримання головою правління інтересів товариства, а також вчинення ним дій, спрямованих на завдання шкоди ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", оскільки за результатом їх укладення та виконання позивач не лише не отримав би прибутку, а навпаки трансформував актив - дебіторську заборгованість на суму 2 622 568,55 грн у пасив - кредиторську заборгованість на цю суму, а відтак у позивача була відсутня економічна вигода щодо укладення цих договорів. Крім того, ці договори укладені з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на їх вчинення, оскільки сукупна їх вартість склала 2 622 568,55 грн, що значно більше межі, допустимої статтею 70 Закону України "Про акціонерні товариства" і статутом ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
25. 16.01.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, про задоволення позову повністю.
26. Суди послалися на те, що сукупна вартість цих договорів перевищує 25 % вартості активів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", а тому відповідно до частини другої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" їх укладанню мало передувати рішення загальних зборів акціонерів про надання згоди на вчинення таких правочинів, яке не ухвалювалося. Звернули також увагу на наявність умислу і домовленості представників сторін під час їх укладення щодо переслідування власних інтересів, усупереч інтересам позивача і настання несприятливих негативних наслідків для нього. До того ж зазначили, що оспорювані правочини не призводять до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", установили відсутність доказів вчинення дій щодо стягнення з орендарів дебіторської заборгованості колишнім Головою правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект".
27. Після ухвалення місцевим господарським судом рішення у цій справі ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" зверталося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ "Скай Лайф Компані" витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги у сумі 39 000 грн.
28. 24.04.2024 апеляційний господарський суд прийняв додаткову постанову, якою присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши заявлений позивачем розмір цих витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29. ТОВ "Скай Лайф Компані" оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 16.01.2024 і постанову суду апеляційної інстанції від 03.04.2024 у цій справі і направити її на новий розгляд до суду першої інстанції. До того ж скаржник просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення та про стягнення на його користь з ТОВ "Скай Лайф Компані" витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Підставами касаційного оскарження визначило пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
30. На переконання скаржника, суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, а саме:
- частини третьої статті 92 та 232 ЦК України, оскільки вважає помилковим висновок судів про наявність факту зловмисної домовленості відповідача з колишнім головою правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" ОСОБА_4. і перевищення ним повноважень при укладенні договорів поруки, наполягає на ухваленні судами рішень без урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.09.2020 у справі № 912/2771/19, від 18.07.2018 у справі № 357/6663/16 та від 19.01.2022 у справі № 911/841/20, про те, що при укладенні договорів поруки неможливе одночасне існування поряд одне з одним зловмисної домовленості та перевищення повноважень, позаяк ці два явища є взаємовиключними;
- статей 73, 77 та 79 ГПК України, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, зокрема, як на доказ наявності неприйнятних негативних наслідків вони посилалися лише на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/8244/23, у якій зроблено висновок про настання негативних наслідків у вигляді неспроможності сплати обов`язкових податків і зборів, заробітної плати працівникам, що призвело фактично до банкрутства позивача. Утім ця постанова є недопустимим доказом у контексті справи, яка переглядається, оскільки предметом спору у справі № 910/8244/23 був договір оренди. Стверджує, що суди помилково застосували частину четверту статті 75 ГПК України, оскільки рішення у справі № 910/8244/23 не може мати преюдиційний характер у справі, яка переглядається (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України). Вважає, що суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо необхідності застосування категорії стандартів доказування та принципу змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи;
- статей 70 та 72 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки вважає, що суди помилково називають дванадцять різних договорів поруки одним значним правочином, так як сума жодного правочину не перевищувала 10 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності і ці правочини не є значними у розумінні цих норм права. Тому стверджує, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 910/13639/21, від 04.12.2019 у справі № 295/12197/13 та Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 910/29382/14;
- статей 203 та 215 ЦК України, частини першої статті 2 та частин першої, другої статті 5 ГПК України, оскільки вважає, що суди мали відмовити у позові унаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту, так як він разом з позовною вимогою про визнання недійсними договорів поруки не заявив вимоги про застосування наслідків недійсності таких правочинів і суди не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, про те, що звернення особи з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного правочину без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину є самостійною підставою для відмови в позові у зв`язку з неефективним способом захисту своїх прав;
- пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, оскільки вважає, що суди помилково не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 18.11.2021 у справі № 907/12/19 та від 15.12.2021 у справі № 918/303/21, про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення; доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
31. Узагальнено доводи відповідача зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки він вважає, що оспорювані договори були спрямовані на фінансову підтримку ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", з яким не розрахувались орендарі, вважає, що вони укладені з дотриманням принципу належного виконання зобов`язання, реального виконання, справедливості, добросовісності та розумності, а також принципу свободи договору.
32. Оскаржуючи додаткову постанову, скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції частин четвертої та п`ятої статті 126 ГПК України, оскільки він, не зменшивши до обґрунтованого розміру витрат на правову допомогу, не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, щодо пропорційності та співмірності.
33. У поясненнях, надісланих до суду 23.07.2024, скаржник підтримав доводи касаційної скарги.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
34. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові - рішення без змін, аргументуючи таким.
35. Не погодився із скаржником про ухвалення оскаржуваних рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.09.2020 у справі № 912/2771/19, від 18.07.2018 у справі № 357/6663/16, від 19.01.2022 у справі № 911/841/20 щодо застосування частини третьої статей 92 та 232 ЦК України, звертаючи увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду, висновки якої є пріоритетними над висновками об`єднаної палати та колегії суддів, у постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 виснувала про можливість одночасного застосування цих норм. До того ж звернув увагу, що суди взагалі не застосовували положень частини першої статті 232 ЦК України, про неправильне застосування якої наполягає скаржник.
36. Оскільки встановлення обставин щодо неможливості виконання зобов`язань ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" за оспорюваними договорами входить у предмет доказування у справі про визнання таких договорів недійсними, то позивач вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/8244/23, яка набрала законної сили, є належним доказом у справі. Наголошує на тому, що скаржник свідомо прагне "втягнути" суд касаційної інстанції у переоцінку доказів.
37. Стверджує, що станом на 31.12.2021 вартість активів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" склала 7 086 400 грн, а 25 % від цієї суми складає 1 771 600 грн, що потребувало згоди загальних зборів на укладення правочинів вище цієї суми, і такі ж самі положення містяться у пунктах 7.2 та 8.4.16 статуту позивача. Натомість сукупна вартість оспорюваних договорів перевищує допустиму статутом і статтею 70 Закону України "Про акціонерні товариства" межу на укладення правочинів без згоди загальних зборів. Як додаткове підтвердження навмисного поділу дебіторської заборгованості на дванадцять окремих зобов`язань і визнання цього факту відповідачем посилається на одночасне пред`явлення права вимоги ТОВ "Скай Лайф Компані" за всіма договорами поруки до ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" на загальну суму 2 622 568,55 грн.
38. Заперечив проти доводів скаржника, який посилався на обрання позивачем неефективного способу захисту і в цьому контексті стверджував про не врахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21. Позивач звернув увагу на те, що Верховний Суд у цій постанові зробив висновки у спорі про недійсність договорів повністю або частково виконаних, тоді як у цій справі оспорювані договори поруки не виконані ані повністю, ані частково, і застосування наслідків їх недійсності не мають жодного сенсу. До того ж у справі № 905/77/21 було визнання недійсними рішень тендерного комітету і договору на виконання робіт, де, на відміну від справи, що розглядається, можливо застосувати реституцію і стягнути кошти на користь держави.
39. Наголосив на тому, що колишній голова правління позивача поручився за виконання зобов`язань боржників-орендарів, які характеризувалися як недобросовісні контрагенти і не платили ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" плату за оренду, тобто позивач не став гарантом виконання майбутніх вимог до боржників, а автоматично став боржником за договорами оренди, що свідчить про відсутність економічного інтересу у позивача в укладанні оспорюваних договорів.
40. Крім того, повністю погодився з аргументами апеляційного господарського суду при прийнятті додаткової постанови.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
41. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій прийнято постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
42. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
43. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
44. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
45. Вважаючи помилковим висновок судів про наявність факту зловмисної домовленості відповідача з колишнім головою правління ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" ОСОБА_4. і перевищення ним повноважень при укладенні договорів поруки, скаржник посилається на неправильне застосування судами частини третьої статті 92 та 232 ЦК України та наполягає на ухваленні судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.09.2020 у справі № 912/2771/19, від 18.07.2018 у справі № 357/6663/16 та від 19.01.2022 у справі № 911/841/20, про те, що при укладенні договорів поруки неможливе одночасне існування поряд одне з одним зловмисної домовленості та перевищення повноважень, позаяк ці два явища є взаємовиключними.
46. У цьому контексті слід погодитися із викладеними позивачем у відзиві на касаційну скаргу запереченнями стосовно неподібності правовідносин у наведеній скаржником справах як обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зі справою, що розглядається, з огляду на таке .
47. Так, у справі № 912/2771/19 вирішувався спір про визнання недійсним на підставі частини першої статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини першої статті 215, статті 232 ЦК України з моменту укладення договору проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції, як такого, що суперечив вимогам статей 316, 317, 319 ЦК України, статей 125, 126 Земельного кодексу України та статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив, у тому числі з того, що представником не може вважатись орган юридичної особи, у тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи - представництво у такому разі визначається за правилами глави 17 ЦК України. Тому директор товариства, який підписав оспорюваний договір, не є представником у розумінні законодавства. Разом з тим Верховний Суд змінив мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що такі висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, і директор державного підприємства мав повноваження щодо представництва юридичної особи. Оскільки апеляційний господарський суд відмовив у позові також з підстав не доведення позивачем обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, так як він не надав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності зловмисної домовленості сторін під час укладення спірного договору, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що відхилені у судових рішеннях місцевого й апеляційного господарських судів, а також додатково перевіряти докази, то Верховний Суд змінив оскаржувану постанову лише в мотивувальній її частині.