ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 308/13071/22
провадження № 51-1139км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року постановлені стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на строк 10 років та з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_7 визначено обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання, строк додаткового покарання - з моменту відбуття основного покарання.
Вирішено питаннящодо речового доказу.
Згідно з вироком у квітні 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилося можливим) громадянка України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Сватово Сватівського району Луганської області, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань так званої "ЛНР" та окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи з єдиним злочинним умислом, з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою зміни меж території України та поширення на неї впливу рф, перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, встановлення контролю рф над політичними та економічними процесами в Україні, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території в м. Сватово, надала свою добровільну згоду на призначення її на посаду виконуючої обов`язки начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду так званої "ЛНР".
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_7, з початку квітня 2022 року приступила до виконання обов`язків начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду так званої "ЛНР" незаконно створеного окупаційною адміністрацією рф з метою подальшого становлення та легалізації на тимчасово окупованій території Луганської області так званої "ЛНР".
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 рокувирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2023 року залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з невстановленям достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Зазначає, що в основу обвинувального вироку покладені показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, показання яких по суті є показаннями з чужих слів, адже інформація, яку вони повідомляли суду, була отримана ними через мережу Інтернет та від знайомих.
Крім того, зазначає про те, що свідок ОСОБА_9 під час її допиту у суді у форматі відеоконференції не змогла впізнати ОСОБА_7 на фото, наданому прокурором.
Ставить під сумнів інформацію, отриману з сайту "Луганський інформаційний простір", про зайняття ОСОБА_7 посади начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду так званої "ЛНР", адже доступ до таких сайтів заблоковано Україною, що позбавляє можливості перевірити зазначену інформацію.
Крім того, зазначає про те, що судом не досліджувалась інформація, що можливо міститься на зазначеному сайті, та не оглядався і диск з інформацією про огляд такого сайту 20 травня 2022 року оперуповноваженим.
Також зазначає про те, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та не спростував їх.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
Прокурор у судовому засіданні просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення без зміни.
Відповідно до вимог статті 323 КПК, засуджена ОСОБА_7 була повідомлена про касаційний розгляд шляхом опублікування повідомлення в газеті "Урядовий курʼєр", однак, в судове засідання не зʼявилася, що не перешкоджає касаційному розгляду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позиції захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК, було зроблено з додержанням положень статті 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до статті 94 зазначеного Кодексу.
Так, приводом для початку здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні став рапорт заступника начальника 3 управління ГУ ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08 травня 2022 року про виявлення у діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111-1 КК.
Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_8 пояснила, що у березні 2022 року почалася окупація м. Сватове, а у квітні 2022 року - створення управління пенсійного фонду так званої "ЛНР". Начальником цього управлення була призначена ОСОБА_7 .Зазначена інформація була розміщена в Інтернеті на офіційному сайті так званої "ЛНР". На її думку, ОСОБА_7 причетна до організації пенсійного фонду так званої "ЛНР", оскільки очолила організацію. Зазначила, що у людей був вибір залишатися або покинути окуповану територію, однак ОСОБА_7 залишилася. Вона особисто була знайомою з ОСОБА_7 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що їй відомо з джерел Інтернету, що ОСОБА_7 очолила управління пенсійного фонду так званої "ЛНР". Вона особисто знайома з ОСОБА_7 , яка працювала бухгалтером, що обслуговувався їхнім казначейством. Через Інтернет вона побачила фотографію з ОСОБА_7 , на якій остання отримувала грамоту як працівник пенсійного фонду так званої "ЛНР". Також їй розповідала знайома ОСОБА_11, що ОСОБА_7 пішла працювати у пенсійний фонд так званої "ЛНР". Особисто їй ОСОБА_7 не казала, що працює у пенсійному фонді так званої "ЛНР".
Судом також були досліджені і покладені в основу вироку протоколи про пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_12 від 25 червня 2022 року, свідка ОСОБА_8 від 28 червня 2022 року та свідка ОСОБА_10 від 29 червня 2022 року.
Окрім того, висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення суд першої інстанції зробив на підставі наданих стороною обвинувачення протоколу огляду від 20 травня 2022 року та протоколу огляду від 31 травня 2022 року.
Суд апеляційної інстанції в межах, установлених статтею 404 КПК, й у порядку, визначеному статтею 405 КПК, переглянув вирок місцевого суду за скаргою захисника, та за наслідками апеляційного розгляду апеляційну скаргу сторони захисту залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.