ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 761/4187/23
провадження № 61-768св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр", яка підписана представником Хомич Олексієм Олексійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр"(далі - "Український Дата-Центр") про визнання звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України та стягнення невиплаченої компенсації.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Пономаренко Н. В. позов ОСОБА_1 до ТОВ "Український Дата-Центр" про визнання звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України та стягнення невиплаченої компенсації, залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання 18 травня 2023 року о 13 год. 00 хв. позивач не з`явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується власноруч підписаною розпискою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю. про повідомлення місця, дати та часу судового засідання. позивач ОСОБА_1 повторно не з`явивсяв судове засідання 22 червня 2023 року на 13 год. 00 хв., як і його представник адвокат Мамаєв Д. Ю., іншого представника позивач не направив. При цьому, ні позивач, ні представник позивача не скористались правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку статті 212 ЦПК України. Про день, час та місце розгляду справи на 22 червня 2023 року представник позивача адвокат Мамаєв Д. Ю. повідомлявся шляхом надсилання судової повістки СМС-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку СМС - повідомлення щодо документа "Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній", яку надіслано представнику позивача на номер телефону вказаний у позовній заяві. Окрім того, представник позивача адвокат Мамаєв Д. Ю. повідомлявся шляхом надсилання судової повістки в електронному вигляді на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа щодо документа "Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю. задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року - скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що Мамаєв Д. Ю. подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням. Довідка про доставку SMS, складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Те ж саме правило стосується і мобільного додатку "Viber". Крім того, зі змісту довідки про доставку електронного листа, яка складена невідомою відповідальною особою, не вбачається змісту самої судової повістки про виклик до суду та, зокрема, неможливо встановити дату та час судового засідання, в яке викликається особа, процесуальний статус особи, яка викликається, її прізвище, ім`я та по-батькові. При цьому, колегія суддів зазначила, що обізнаність представника позивача про стан розгляду справи, про яку свідчить направлення ним клопотання про відкладення розгляду справи від 22 червня 2023 року, не свідчить про належне виконання судом першої інстанції обов`язку щодо повідомлення сторони про судове засідання у спосіб, визначений процесуальним законом.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка звернулась з касаційною скаргою
У січні 2024 року ТОВ "Український Дата-Центр" засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Хомич О. О., в якій просило постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року скасувати, залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц;
факт повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 22 червня 2023 року підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту, стосовно якої представник позивача сам просив відправити йому повістку, у всіх заявах по суті справи адвокат Мамаєв Д. Ю. зазначав як свою саме цю електронну адресу, а тому суд першої інстанції діяв правомірно та добросовісно;
крім того, факт відправки 22 травня 2023 року судової повістки про виклик до суду представнику позивача підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток "Vaber", на його мобільний телефон, вказаний в усіх його заявах по суті справи, в тому числі в апеляційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) зазначено, що: