ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 556/1632/23
провадження № 61-2709св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3, на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей разом з батьком.
В обґрунтування позову вказував, що відповідач, ОСОБА_1, є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дітей перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2013 року.
На теперішній час батьки дітей разом не проживають: малолітні діти фактично проживають разом із матір`ю у житловому будинку бабусі (матері дружини) та іншими членами родини за адресою: АДРЕСА_1, за обставин, які батько дітей вважає протиправними та такими, що грубо порушують його права, як батька та права двох його малолітніх дітей.
З початку лютого 2022 року вся родина: мати, батько, як подружжя, та двоє їх малолітніх дітей проживали у Німеччині, де батько дітей працює та має чималий стабільний щомісячний дохід.
З березня 2022 року усі члени родини були офіційно зареєстровані за місцем проживання у Німеччині та отримували фінансову підтримку від держави, що підтверджується довідкою про реєстрацію усіх членів родини.
Діти були оформлені та відвідували школу за місцем проживання у Німеччині, що підтверджується довідками на дітей з навчального закладу.
24 жовтня 2022 року дружина разом із малолітніми дітьми перетнула кордон Німеччини та попрямувала до України. Про залишення місця проживання дітей у Німеччині, повернення їх до України у час, коли йдуть активні бойові дії в умовах воєнного стану в країні, між батьком та матір`ю дітей жодного разу не було розмови.
У листопаді 2022 року батько дітей звернувся до Служби у справах дітей Володимирецької селищної ради з метою визначення способу його участі у вихованні малолітніх дітей.
За фактом протиправних дій матері батьком до органів поліції Німеччини подано заяву про вчинення правопорушення. Районним управлінням поліції округу Райн -Зіг Німеччини відкрито провадження за фактом незаконного вивезення дітей з місця безпечного проживання родини.
Міністерством юстиції України було надано відповідь Федеральному управлінню юстиції ФРН щодо справи повернення дітей.
У листопаді 2022 року батько дітей звернувся до Служби у справах дітей Володимирецької селищної ради з метою визначення способу участі того з батьків, хто мешкає окремо.
У грудні 2022 року службою у справах дітей такий спосіб було визначено, однак позивач не згоден з таким порядком, крім того, вважає, що навіть такий порядок мати дітей грубо порушує: не дає батьку спілкуватися із дітьми під привидом відсутності зв`язку, усіма способами перешкоджає батьку самому зв`язатися із дітьми, здійснює постійні погрози на адресу батька дітей стосовно того, щоб він перестав приймати участь у житті дітей, цікавитися їх розвитком та спілкуватися із дітьми взагалі.
Він як батько безпосередньо приймає участь у житті, гармонійному розвитку та вихованні дітей. Систематично контактує з вчителями, директором навчального закладу, де навчаються син і дочка. Позивачем регулярно сплачуються витрати на дітей, як на харчування, одяг, так і на інші необхідні речі для дітей відповідного віку. Витрати на харчування дітей у шкільній їдальні також сплачуються батьком. Оскільки батьки дітей не можуть дійти згоди щодо місця проживання малолітніх дітей, батько вимушений звернутися до суду із захистом прав своїх малолітніх сина та дочки шляхом подання позовної заяви про встановлення місця проживання дітей разом з ним.
Просив суд:
визначити місце проживання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком - ОСОБА_1 за місцем його проживання.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила залучити її до участі у справі та у зв`язку з тим, що невістка ОСОБА_6 неспроможна в повній мірі забезпечити належне утримання онуків, бо не має самостійного доходу, а їх батько - ОСОБА_6 перебуває за кордоном, просила передати їм - бабі з дідом на проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2023 року у складі судді Іванків О. В., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області, третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з батьком відмовлено в повному обсязі. Малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, передано на виховання та проживання бабі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонерці, яка проживає в АДРЕСА_2 .
Рішення суду мотивоване тим, що в ході судового розгляду ні позивач, ні відповідач не надали суду переконливих доказів, які б засвідчили, що батько або матір малолітніх дітей спроможні створити належні умови для виховання, розвитку, утримання та навчання дітей, забезпечити найкраще дотримання їх інтересів.
Зокрема, батько дітей, позивач ОСОБА_6, перебуває за межами України, у зв`язку з чим умови його проживання, праці, рівень доходу та середовище можливого перебування дітей не досліджені в повній мірі уповноваженим державним органом України, а відтак не можуть бути оцінені і судом.
Матір дітей - відповідач ОСОБА_6 - не має власного житла та самостійного доходу, не працює, і не спроможна в силу цього забезпечити необхідний для дітей рівень утримання, забезпечення та розвитку.
Ці встановлені судом обставини повністю ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні письмових доказах, в т. ч. матеріалах переписки за наслідками перевірок, проведених за зверненнями ОСОБА_7, актах обстеження житлово-побутових умов, а також підтверджуються висновком Служби у справах дітей Володимирецької селищної ради № 115 від 14 вересня 2023 року. Показання допитаних за клопотанням представника відповідача свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не спростовують висновків суду.
Таким чином, суд приходить до переконання, що ні визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком, як про це просить позивач, ні залишення дітей з матір`ю не відповідає інтересам дітей.
В даній справі баба дітей ОСОБА_2 залучена до справи як третя особа, і висловила вимогу про передачу їй дітей.
Розглядаючи цю вимогу, суд прийняв до уваги, що ОСОБА_2 забезпечена благоустроєним житлом, має постійний дохід, разом з нею проживає чоловік ОСОБА_10, який є дідом малолітніх дітей, а також донька з дитиною. При цьому житлово-побутові умови в будинку діда та баби є задовільними, для дітей створені належні умови, дід ОСОБА_10 також забезпечений самостійним доходом. ОСОБА_2 проявляє інтерес до життя онуків, спілкується з ними. З часу свого народження і до 24 лютого 2022 року, тобто протягом достатньо тривалого часу, малолітні діти ОСОБА_11 та ОСОБА_5 разом з батьками постійно проживали саме в с. Букатинка Могилів-Подільського району Вінницької області в будинку діда та баби ОСОБА_1, тому передача дітей бабі поверне їх у звичне та найбільш сприятливе в даних умовах середовище.
З приводу вимоги ОСОБА_2 представник позивача не заперечував, представник третьої особи - Служби у справах дітей Володимирецької селищної ради - підтримав вказану вимогу, виходячи із необхідності забезпечити інтереси дітей. В той же час, відповідач та її представник, заперечуючи проти передачі дітей бабі ОСОБА_2 не надали на підтвердження своїх заперечень жодних доказів.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей із батьком, недоведений і не підлягає задоволенню.
В той же час, враховуючи що за висновком органу опіки та піклування, з яким повністю погоджується і суд, жоден із батьків не може створити дітям належних умов для виховання та розвитку, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу третьої особи - баби ОСОБА_2 та передати їй малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2024 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кругліцької В. М. задоволено.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2023 року, в частині передання малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на виховання та проживання бабі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонерці, яка проживає в АДРЕСА_2, скасовано.
У задоволенні заяви третьої особи - ОСОБА_2 про передання їй малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовлено.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не дослідив думку дітей при визначенні місця їх проживання та дійшов хибного висновку про передання дітей на проживання та виховання бабі дітей ОСОБА_2 .У даній справі не встановлено, що мати дітей ОСОБА_1 жорстоко поводиться з дітьми чи не піклується про них, а середовище в якому вони проживають є особливо непридатним або неблагополучним.
Висновок місцевого суду стосовно того, що передача дітей в родину баби ОСОБА_2 відповідатиме їх інтересам та поверне їх у звичне середовище суперечить обставинам справи та положенням чинного законодавства, оскільки судом не враховано сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан дітей.
Відібрання дітей від матері та передача на виховання та проживання до баби ОСОБА_2 не буде для них звичним та безпечним середовищем, так як з жовтня 2022 року і до тепер діти проживають разом з матір`ю в с. Довговоля Вараського району, де відвідують навчальний заклад.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що проживання дітей з матір`ю відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Ураховуючи те, що судом першої інстанції, в частині передання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на виховання та проживання бабі - ОСОБА_2 неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним, у цій частині, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні вимоги третьої особи ОСОБА_2 про передання їх дітей на проживання та виховання.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка звернулась з касаційною скаргою
У лютому 2024 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний Суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_3, в якій просив скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2023 року залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суд апеляційної інстанції ігноруючи висновок органу опіки та піклування не застосував частину третю статті 171 СК України, якою передбачено, що суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси, не звернув уваги, що ОСОБА_12 9 років, а Ангеліні 8 років, тому їх думка повинна враховуватись, але не є обов`язковою для врахування при визначенні їх місця проживання;
суд не взяв до уваги висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 727/3856/18, від 27 січня 2021 року у справі № 727/3856/18та від 26 січня 2023 року у справі №164/812/21.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 про передання їй малолітніх дітей, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).