ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 128/613/22
провадження № 61-8800св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Приватне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_1",
третя особа - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Марунько Ольга Григорівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, Приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі -
ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1"), третя особа - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про реєстрацію речового права, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтовував тим, що 02 лютого 2010 року на його ім`я видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 5000 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:0716, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту.
29 березня 2021 року йому стало відомо, що його земельну ділянку відчужено без його відома та участі. В ході з`ясування обставин, за яких було відчужено його майно, він дізнався про існування довіреності, виданої нібито від його імені на право користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, укладати всі дозволені законом правочини з управління та розпорядження вказаним майном.
23 квітня 2021 року він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, і працівники правоохоронних органів внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості від 05 травня 2021 року № 12021020010000554 за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 358, частиною четвертою статті 190 КК України.
Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що від його імені видано довіреність від 27 серпня 2018 року № 503, посвідчену приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І. Ф., якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_3 користуватись та розпоряджатися указаною земельною ділянкою; укладати всі дозволені законом правочини з управління та розпорядження указаним майном.
Відповідно до експертизи від 18 листопада 2021 року підпис та рукописний текст у довіреності виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Крім того, про факт підроблення довіреності свідчить те, що довіреність була укладена на підставі паспорта позивача серії НОМЕР_1, виданого 16 серпня 1977 року, однак на момент видачі довіреності нотаріусом він користувався паспортом громадянина України у формі ІD-карти № НОМЕР_2, виданим 29 травня 2017 року.
Зазначав, що на підставі підробленої довіреності його земельну ділянку продано ОСОБА_2 за 60 000,00 дол. США, згідно з договором купівлі-продажу від 21 вересня 2018 року, укладеним між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на цей час його земельна ділянка перебуває у власності ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Враховуючи викладені обставини, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21 вересня 2018 року, предметом якого є спірна земельна ділянка, оскільки він не укладав (не підписував, не давав згоди, не брав участі) жодного договору купівлі-продажу земельної ділянки; не надавав та не підписував довіреності, на підставі якої від його імені був укладений указаний договір купівлі-продажу; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на цю земельну ділянку; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" права власності на земельну ділянку та припинити право власності ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" на цю земельну ділянку; витребувати у ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 січня
2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 вересня 2018, укладений між ОСОБА_1, від імені якого діяв представник - ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І. Ф. 27 серпня 2018 року за реєстраційним № 503, і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марунько О. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1405, щодо земельної ділянки площею 0, 5000, кадастровий номер 0520680200:01:004:0716, яка розташована за адресою: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Витребувано від ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:0716, яка розташована за адресою: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, на користь ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка відчужена ОСОБА_3 від імені позивача на підставі нікчемної довіреності, тобто за відсутності волевиявлення ОСОБА_1, та вибула з володіння позивача поза його волею, а тому відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України договір купівлі-продажу від 25 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, є недійсним.
Вирішуючи питання про витребування земельної ділянки у ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" як у добросовісного набувача, суд керувався нормами частини третьої статті 388 ЦК України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2023 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 січня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про недійсність договору купівлі-продажу, який був укладений між ОСОБА_3 (продавцем) і ОСОБА_2 (покупцем), прийняв рішення про права, свободи, інтереси особи ОСОБА_3, який не був залучений до участі у справі, що є обов`язковою підставою для його скасування.
Крім цього, витребовуючи земельну ділянку від ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь позивача, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки, яка на цей час призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі
№ 461/3675/17, від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц,
від 05 серпня 2021 року у справі № 520/14568/19, від 05 серпня 2021 року у справі № 138/1523/19, від 11 травня 2021 року у справі № 759/15857/16, постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 на праві власності належала земельна ділянка площею 0, 500 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:0716, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку від 27 січня 2010 року серії ЯИ № 591513.
Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки (з розстроченням платежу) від 21 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О. Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1405, ОСОБА_1 (продавець), від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І. Ф. 27 серпня 2018 року за реєстровим номером 503, діяв представник ОСОБА_3, і ОСОБА_2 (покупець) уклали договір, за яким продавець передає (продає), а покупець приймає (купує) у власність земельну ділянку площею 0, 5000 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, та виплачує за неї обговорену суму коштів, а саме 1 683 711, 00 грн, що еквівалентно 60 000,00 дол. США.