ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 373/668/22
провадження № 61-497св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна Світлана Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник - адвокат Вілько Наталія Георгіївна, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року у складі судді Залеської А. О.та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна С. М., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка 08 листопада 2017 року склала заповіт на користь ОСОБА_1 (після шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_1"), яким заповіла їй земельну ділянку площею 3,5662 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Вказувала, що ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_3 та подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після її смерті.
Позивачка зазначила, що вона не прийняла спадщину у визначений законом строк, оскільки не є родичкою заповідача, проживала в іншому населеному пункті, про існування заповіту дізналася вже після закінчення строку для прийняття спадщини. При зверненні в подальшому до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини останній відмовив їй у прийнятті такої заяви у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для її подання, що змусило її звернутись за відновленням свого права до суду.
З урахуванням викладених обставин ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання судовим рішенням у справі законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Визначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що неподання ОСОБА_1 у встановлений законом строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 відбулось з об`єктивних причин - незнання про заповіт на її користь, а отже незнання у неї права на спадкування, що стало перешкодою в реалізації позивачкою цього права у строки, передбачені законом.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
03 січня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Вілько Н. Г. через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
26 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району Київської області у віці 66 років померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 02 квітня 2019 року Виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району.
08 листопада 2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району (реєстр № 52), яким земельну ділянку площею 3,5662 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району заповіла позивачці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу 10 листопада 2019 року змінила прізвище з " ОСОБА_1" на " ОСОБА_1", згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10 листопада 2019 року.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С. М. 23.05.2019 заведено спадкову справу за № 3/2019.
Спадкова справа № 3/2019 була заведена на підставі заяви ОСОБА_2 від 23 травня 2019 року про прийняття нею спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_3, яка була рідною сестрою її батька ОСОБА_7, 1955 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кочергіної С. М. № 10/02-14 від 21 січня 2020 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом через пропуск шестимісячного строку для її подання. Рекомендовано звернутися до спадкоємців, які прийняли спадщину, щодо отримання від них письмової згоди на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини або звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 70316510 від 13 жовтня 2022 року підтверджується що будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавалися.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 не була родичкою заповідачки ОСОБА_3, не є її спадкоємицем за законом, не спілкувалась з нею багато років, на момент відкриття спадщини і в подальшому проживала в іншому місці, а тому не була проінформована про наявність складеного на її користь заповіту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).