РІШЕННЯ
Іменем України
30 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/157/24
адміністративне провадження № П/990/157/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
представника відповідача - Предоляк Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія), у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 10 квітня 2024 року №248/ас-24 про припинення його участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів через відсутність необхідного стажу.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням ВККС України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 його, як кандидата на посаду судді апеляційного суду, було допущено до участі у конкурсі та проходження кваліфікаційного оцінювання, згідно із його заявою про допуск до участі у конкурсі, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон України "Про судоустрій і статус суддів"). Надалі оскарженим рішенням ВККС України від 10 квітня 2024 року № 248/ас-24 припинено його участь у конкурсі з тих підстав, що він не мав необхідного п`ятирічного стажу роботи на посаді судді. Уважає такі висновки протиправними, оскільки обчислення стажу роботи на посаді судді необхідно здійснювати з урахуванням стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), як це, зокрема, передбачено пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Указує, що частина друга статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не містить жодних обмежень застосування при визначенні стажу роботи судді за частиною першою статті 28 цього Закону та посилається на практику Верховного Суду у подібній категорії справ, зокрема на висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № № 9901/15/21, 9901/302/19, 9901/537/19, 9901/805/18 та рішення Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/140/19. Звертає увагу й на те, що аналогічні висновки щодо урахування стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) до стажу роботи на посаді судді висловлено у спільному листі Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, ВККС України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, від 02 листопада 2018 року № № 41783/0/9-18, 41783/0/9-18, 2664/0/2-18, 01-6757/18, 9рс-1112/18, 1-22433/18, № 02/3878 та рішенні ВРП від 23 січня 2024 року № 172/0/15-24.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позовну заяву ВККС України просить відмовити у задоволенні позову. Позицію відповідач обґрунтовує тим, що у заяві про участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 просив допустити до його проходження як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки він має стаж роботи на посаді судді не меньше п`яти років. Тому рішенням ВККС України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 його допущено до проходження такого конкурсу, як кандидата на указану посаду. Проте під час проведення перевірки відомостей щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам кандидата на посаду судді, Комісією було встановлено, що позивача вперше призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Харкова Указом Президента України від 05 серпня 2020 року № 321/2020, у зв`язку з чим на день подання документів ОСОБА_1 не мав відповідного п`ятирічного стажу роботи на посаді судді, що також підтверджувалося інформацією з його електронної трудової книжки. Відповідач зауважив, що посилання позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № № 9901/15/21, 9901/302/19, 9901/537/19, 9901/805/18 та Верховного Суду у справі № 9901/140/19 також є безпідставними, оскільки стосуються правовідносин, що пов`язані з реалізацією судді права на відставку та, відповідно, не стосуються предмета цього спору. За таких обставин, ВККС України указує, що оскаржене рішення № 248/ас-24 містить визначені Законом підстави його прийняття, а також мотиви, з яких Комісія дійшла до висновку про припинення участі ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23. Отже, ВККС України прийняла оскаржуване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури та передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріїв для його прийняття.
Заперечення на відзив ОСОБА_1 не подав.
Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній, зокрема, послався на те, що жодна норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" або іншого закону не містить заборони зарахування стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) для участі у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, а в частині сьомій статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не зазначено, що ж вважається стажем роботи на посаді судді для цілей цього закону. Тому, на думку позивача, оскаржене рішення ВККС України є свавільним та прийнятим без урахування вимог закону.
У червні 2024 року від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке задоволено ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року, у якій Суд, з-поміж іншого, зазначив, що надає позивачу можливість взяти участь у такий спосіб як у судовому засіданні, призначеному на 25 червня 2024 року, так і в наступних судових засіданнях у цій справі в разі їхнього проведення.
У зв`язку з повідомленням позивача про відсутність можливості приєднатися до відеоконференції через технічні можливості (нестабільний зв`язок) розгляд справи відкладено на 30 липня 2024 року.
У судове засідання з`явився представник ВККС України, а від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням наведеного та виходячи з приписів частини першої статті 205 КАС України, Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у суду матеріалів та за відсутності позивача.
Заслухавши суддю-доповідача і дослідивши матеріали справи, Верховний Суд установив такі обставини.
Указом Президента України від 05 серпня 2020 року №321/202 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Харкова строком на п`ять років.
14 вересня 2023 року ВККС України прийняло рішення №94/зп-23 "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів" (далі - рішення №94/зп-23), яким оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, затверджено умови проведення такого конкурсу (додаток 2) та оголошення про його проведення (додаток 3), що надалі було розміщено на офіційному вебсайті ВККС України, вебпорталі судової влади і опубліковане в газеті "Голос України".
Згідно із затвердженими на виконання пункту 2 цього рішення ВККС України, умовами проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (додаток 2 до рішення № 94/зп-23) до участі в першій стадії конкурсу допускаються особи, які: 1) у порядку та строки, визначені оголошенням, подали всі необхідні документи; 2) на день подання документів відповідають встановленим статтями 28 та 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
28 грудня 2023 року позивач звернувся до ВККС України із заявою, у якій просив допустити його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішенням ВККС України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 ОСОБА_1 допущено до участі у конкурсі та проходження кваліфікаційного оцінювання, як кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Рішенням ВККС України від 10 квітня 2024 року № 248/ас-24 припинено участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, з підстав відсутності у нього необхідного стажу судді на день подання ним документів.
У рішенні №248/ас-24 ВККС України зазначила, що за умовами пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" установлено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді та має стаж роботи на посаді судді не меньше п`яти років.
Комісією у пленарному складі здійснено перевірку відомостей щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам кандидата на посаду судді апеляційного суду, під час якої було встановлено, що позивача вперше призначено на посаду судді у серпні 2020 року (Указ Президента України від 05 серпня 2020 року № 321/2020), тому станом на день подання документів він не має відповідного п`ятирічного стажу роботи на указаній посаді, оскільки стаж його роботи безпосередньо на посаді судді Жовтневого районного суду міста Харкова складає 3 роки 4 місяці 23 дні.
Відповідачем також перевірено відомості електронної копії трудової книжки позивача на предмет наявності у нього сукупного стажу, ще до призначення на посаду судді у 2020 році, та встановлено відсутність іншого необхідного сукупного стажу для зайняття посади судді апеляційного суду.
Посилаючись на те, що положення частини другої статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для цілей конкурсу не застосовується, оскільки регулює правовідносини, які виникають при вирішенні питань забезпечення суддів, а саме обчислення суддівської винагороди та реалізації права на відставку, ВККС України констатувала відсутність у ОСОБА_1 відповідного стажу роботи, що є підставою для припинення участі його в конкурсі.
Не погодившись з указаним рішенням ВККС України, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам, Суд виходить із такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вимоги до судді апеляційного суду, визначені статтею 28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до частини першої якої, суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.
Згідно з частиною першою статті 52 цього Закону суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
За правилами частини першої статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", стажем професійної діяльності у сфері права є стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.
30 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 09 грудня 2023 року № 3511-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" (далі - Закон № 3511-IX), яким внесено зміни, зокрема, і до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".