ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 444/1885/21
Провадження № 51-800 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників (відеоконференція) ОСОБА_6, ОСОБА_7,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 24 серпня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12020140240000536 за обвинуваченням
ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 24 серпня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з часу його фактичного затримання. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_11 , рішення щодо якого у касаційному порядку в межах указаних вище касаційних скарг не оскаржуються.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він 01 вересня 2020 року, приблизно о 14:40, керуючи автомобілем марки "ВАЗ 2121" та рухаючись по автодорозі "Тернопіль-Львів-Рава-Руська" у напрямку до м. Рава-Руська, в районі 159 км + 700 м, поблизу повороту на територію шиномонтажу СТО "АВТО-ВОЛЯ", що поблизу с. Воля Висоцька Львівського району Львівської області, грубо порушив вимоги Р.1 п. п. 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів "небезпека для руху", "прилегла територія"); Р.2 п. п. 2.1 г), 2.3 б), д); Р.9 п.п. 9.2 б), 9.4; Р.10 п. п. 10.1, 10.4 ч.1, Р.14 п.14.3 та вимоги дорожньої розмітки 1.1 дод. 2 Р.34 "Правил дорожнього руху", які виразилися в тому, що він, керуючи автомобілем без полісу (сертифікату) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, створив загрозу безпеці дорожнього руху, розпочавши виконання маневру повороту ліворуч для заїзду на прилеглу територію, завчасно не увімкнув покажчик лівого повороту та не зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не маючи завад технічного характеру, які б могли обмежити йому видимість попутного автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_11, який в цей час виконував маневр обгону та рухався постійно і прямолінійно по смузі зустрічного руху позаду нього, в подальшому перетнув осьову суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення між вказаними транспортними засобами.
Після зіткнення автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_11 здійснив зіткнення з автомобілем марки "Mercedes-Benz", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_12 . Внаслідок порушення водієм ОСОБА_8 правил дорожнього руху пасажир автомобіля "ВАЗ 2121" ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_13 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційні скарги захисників обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_14 і ОСОБА_6 було залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі положень п. п. 2, 3 ст. 284 КПК України.
Зазначає, що судом в мотивувальній частині вироку чітко не вказано, які саме порушення Правил дорожнього руху кожного з водіїв були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними.
Окрім того, не було встановлено момент, коли саме виникла небезпека (як в часі, так і щодо розташування транспортних засобів один відносно одного у момент виникнення небезпеки); чи був включений сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку.
Вказує, що ОСОБА_8 не здійснював перетин суцільної лінії, оскільки на перехресті, де він здійснював маневр повороту ліворуч, наявна саме переривчаста лінія, однак судом цьому не було надано оцінки.
Посилається на те, що вказані обставини можна було встановити за допомогою слідчого експерименту та проведення додаткових експертиз, в тому числі за допомогою програмного комплексу "РС-crash", однак судами клопотання сторони захисту про це було проігнороване.
Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не розглянув доводів його апеляційної скарги, не дав їм аналізу, повторно доказів не дослідив.
Стверджує, що розгляд справи у Львівському апеляційному суді зводився до схилення ОСОБА_8 до визнання вини, а не до розгляду апеляційної скарги та доводів щодо відсутності доказів винуватості.
Також вважає, що є підстави для застосування до ОСОБА_8 положень ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_8 щиро жалкує за своїм товаришем, з яким товаришував зі школи, співчуває родині, є щирим у своїх вчинках та важко переживає втрату. Протягом всього періоду з моменту дорожньо-транспортної пригоди він намагається донести, що він не бачив транспортний засіб ОСОБА_11, який намагався здійснити маневр обгону на перехресті, виїхавши по зустрічну смугу та перетнувши суцільну смугу розмітки. Також указує, що його підзахисний має сукупність хронічних захворювань.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8, посилаючись на істотне порушення вимог КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушеннята особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не враховано, що ОСОБА_8 позитивно характеризується, визнав вину. Зазначає, що ОСОБА_8 вчиняв активні дії щодо примирення із потерпілими, адже ОСОБА_13 і ОСОБА_9 були його близькими друзями. Смерть ОСОБА_13 стала для нього великою втратою та глибоким емоційним потрясінням.
Після події ОСОБА_8 і його матір допомагали потерпілим у придбанні ліків та надавали фінансову допомогу в силу своїх можливостей. Потерпіла ОСОБА_15 та батько померлого ОСОБА_13 жодних претензій до ОСОБА_8 не мають, і потерпілі не наполягали на призначенні ОСОБА_8 покарання саме у вигляді позбавлення волі.
Незважаючи на наявність бажання у ОСОБА_8 допомогти фінансово, родичі ОСОБА_13 ігнорували усі його спроби в ході судового розгляду. У разі пред`явлення до ОСОБА_8 цивільного позову, він готовий відшкодувати завдану шкоду. Вказує, що потерпілий ОСОБА_9 претензій до нього не має та просив суд застосувати до обвинувачених покарання, не пов`язане із позбавленням волі.
Окрім того, ОСОБА_8 є незамінним помічником для своєї сім`ї, оскільки його мати є інвалідом 2 групи, а батько внаслідок хронічної хвороби має порушення функції правої руки; здійснює догляд за ОСОБА_16, якій ОСОБА_8 є правнуком, та подав документи для встановлення опікунства над нею; організовує волонтерські фінансові збори, закупляє необхідні речі та провіант і передає гуманітарну допомогу у відповідні військові підрозділи, за що отримав грамоти та подяки від бойових підрозділів ЗСУ.
Також вказує, що судове провадження у суді апеляційної інстанції було здійснено за відсутності потерпілого ОСОБА_9, який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання і його позиція не була врахована судом в ході вирішення цієї справи, що є істотним порушенням вимог КПК України.
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 також просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що ухвала Львівського апеляційного суду є такою, що ухвалена із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки судове провадження здійснено за відсутності потерпілого ОСОБА_9, який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, й ним не була висловлена позиція під час апеляційного перегляду.
Допущене істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог КПК України перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та призвело до призначення ОСОБА_8 явно необґрунтованого та несправедливого покарання, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок його надмірної суворості.
Посилається на те, що суди, призначаючи ОСОБА_8 покарання, не в повній мірі врахували, що потерпілий ОСОБА_9 претензій до обвинувачених не має, завдана шкода відшкодована у повному обсязі, потерпілий ОСОБА_9 просив суд застосувати до обвинувачених покарання, не пов`язане із позбавленням волі.
Також судами не враховано дані про особу винного, а також те, що він вчинив кримінальне правопорушення з необережності, щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду, є особою молодого віку, раніше не судимий, під час ДТП в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.
Вбачає, що за аналогічних обставин суд дійшов висновку про можливість застосування положень ст. 75 КК України до іншого обвинуваченого ОСОБА_11, тому інший підхід до обвинуваченого ОСОБА_8 вбачає несправедливим.
Позиції учасників судового провадження
Захисники та засуджений підтримали подані касаційні скарги.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційних скарг.
Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 438 КПК Українипідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи захисників та представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 щодо суворості призначеного ОСОБА_8 покарання, можливості його звільнення від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України, за наявних обставин провадження є безпідставними.
Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.