ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 163/2496/23
провадження № 51-1865 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу начальника Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури Волинської області на ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року щодо повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023035560000211.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 та скасовано повідомлення про підозру від 30.11.2023 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року про скасування повідомлення про підозру від 30 листопада 2023 року ОСОБА_7 повернутоособі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами, апеляційне провадження закрито.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 22 лютого 2024 року через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилаючись на положення статей 36, 37 КПК України зазначає, що як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні він мав відповідні повноваження для звернення до апеляційного суду зі скаргою. Однак, не перевіривши його повноважень прокурора, апеляційний суд безпідставно задовольнив клопотання сторони захисту з підстав, що апеляційна скарга подана неналежним прокурором. В обґрунтування своєї позиції також посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 листопада 2019 року в справі
№ 629/847/15-к.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор підтримала доводи касаційної скарги.
Від захисника ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПКУкраїни судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги має бути належним чином обґрунтованим, із зазначенням мотивів чому особа, яка подала апеляційну скаргу, не входить до кола тих осіб, які мають право на апеляційне оскарження судового рішення у конкретному кримінальному провадженні у розумінні ч. 1 ст. 393 КПК України.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, до Волинського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - начальника Любомльського відділу окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 та скасовано повідомлення про підозру від 30.11.2023 ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358
КК України.
Ухвалою від 22 лютого 2024 року апеляційний суд скаргу прокурора повернув, обґрунтувавши своє рішення тим, що прокурор ОСОБА_8 участі в судовому засіданні під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 30 листопада 2023 року ОСОБА_7 не брав, не є прокурором вищого рівня, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 КПК України, не має право на оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Однак, колегія суддів не погоджується з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора з огляду на таке.
Пунктом 6 частини 1 статті 393 КПК України закріплено право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень.
Разом з тим подавати апеляційну (касаційну) скаргу на судове рішення, з яким не погоджується сторона обвинувачення, може не будь який прокурор системи прокуратури України, а лише той, кому таке право надано законом.
Згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), його перший заступник та заступники, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки), його перший заступник та заступник, керівник обласної прокуратури, його перший заступник та заступники.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 629/847/15-к, провадження № 13-70 кс 19), передбачене ст. 393, ст. 425, пунктами 15, 20 частини 2 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної чи касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 цього Кодексу, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК України, діє як єдиний суб`єкт на стороні обвинувачення - прокурор. Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг.