ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 175/2757/21
провадження № 61-11544св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - Миколаївська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області,
особа, яка не брала участі у справі та подала апеляційну скаргу, - керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
особа, яка подала касаційну скаргу, - заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року в складі судді Бойка О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2023 року в складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Зайцевої С. А., Новікової Г. В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності та визнання права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він з 07 червня 1979 року до 25 вересня 2001 року працював у радгоспі "Краснопольський", який у 1992 році був приєднаний до Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова", правонаступником якої є Державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України").
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2011 року в справі № Б29/59/04 ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка наразі ще не завершена.
У 2006 році відбулося розпаювання земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" та позивач як колишній працівник підприємства та пенсіонер отримав право на одержання земельної ділянки із земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" на території Горьківської сільської ради Дніпропетровської області.
Розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05 лютого 2007 року № 177-р позивачу надано дозвіл на складання технічної документації по роздержавленню та розпаюванню земель на території Горьківської сільської ради Дніпропетровської області.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 601-р Горьківська сільська рада була приєднана до Миколаївської сільської ради.
У червні 2021 року з метою отримання інформації про стан розпаювання земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" та інформації щодо можливості передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки останній звернувся до Миколаївської сільської ради, де йому було надано інформацію, що згідно з даними Державного земельного кадастру станом на 16 червня 2021 року (відомості з Публічної кадастрової карти) за ним значиться як передана у власність земельна ділянка площею 6,0914 га, кадастровий номер 1221482000:02:105:0015, яка розташована на території колишньої Горьківської сільської ради, із земель колишнього ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України".
Однак відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 липня 2021 року відомості про зареєстроване за ним право власності на земельну ділянку площею 6,0914 га з кадастровим номером 1221482000:02:105:0015 у Державному реєстрі відсутні.
З метою врегулювання розбіжностей щодо наявного права власності на спірну земельну ділянку та у зв`язку із відсутністю реєстрації вказаного речового права позивач звернувся до державного реєстратора. Однак державний реєстратор відмовив йому у реєстрації його права через те, що у нього відсутній державний акт про право власності на земельну ділянку.
Посилаючись на те, що державний акт йому не видавався, оскільки втрачений після його виготовлення, а іншої можливості зареєструвати за собою права власності у нього не має, позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 6,0914 га, кадастровий номер 1221482000:02:105:0015, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач помер, після його смерті спадкоємцем за законом стала його дочка ОСОБА_2, яка була залучена судом до розгляду цієї справи та яка 22 липня 2022 року подала до суду уточнений позов, в якому просила суд:
- встановити факт належності ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, земельної ділянки площею 6,0914 га, кадастровий номер 1221482000:02:105:0015, яка розташована на території Миколаївської (Горьківської) сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області;
- визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 13 вересня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 задовольнив.
Встановив факт належності земельної ділянки площею 6,0914 га, кадастровий номер 1221482000:02:105:0015, яка розташована на території Миколаївської (Горьківської) сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнав за ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що право власності батька ОСОБА_1 на земельну ділянку набуте на законних підставах, його походження не викликає сумнівів, але повною мірою реалізувати свої права як власника земельної ділянки, передбачені законом, він не міг через відсутність реєстрації речового права в державному реєстрі. Отже, після відкриття спадщини разом з іншим майном право власності на цю земельну ділянку також є об`єктом спадкування, а тому вимоги позивача як спадкоємця за законом підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що в цій справі позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у державній, а не в комунальній власності та перебуває на праві постійного користування у ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України", у зв`язку із чим органом, уповноваженим розпоряджатися цією земельною ділянкою, відповідно до Земельного кодексу України є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, однак ні ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України", а ні Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не залучено до участі в справі як відповідачі, внаслідок чого відбулося суттєве порушення права власності держави на спірну земельну ділянку.
Підставами для апеляційного оскарження також зазначав, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2011 року в справі № Б29/59/04 ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" визнано банкрутом та підприємство перебуває на стадії ліквідації. Тому вважав, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою від 22 червня 2023 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду про задоволення позовних вимог, а також зазначив, що такі висновки прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги доводи прокурора про те, що суд першої інстанції не з`ясував, чи мав місце факт розпаювання земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України", оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. Також суд відхилив доводи апеляційної скарги про пред`явлення позову до неналежних відповідачів, оскільки розпаювання земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" відбулося ще в 2006 році, та з цього часу правовий статус спірної земельної ділянки змінився, вона перейшла у приватну власність ОСОБА_1, який за життя через незалежні від нього причини не зміг отримати в установленому законом порядку державний акт про право приватної власності на пай у паперовому вигляді, а тому відповідач у справі визначений правильно.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
01 серпня 2023 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2023 року та закрити провадження у справі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 06 жовтня 2021 року в справі № 181/1229/189, від 20 травня 2019 року в справі № 140/1113/17, від 13 січня 2021 року в справі № 542/1407/17, від 21 липня 2021 року в справі № 933/670/20, від 27 липня 2021 року в справі № 686/6892/20, від 20 жовтня 2021 року в справі № 930/3139/19, від 22 грудня 2021 року в справі № 662/1660/18, від 26 квітня 2022 року в справі № 376/1220/20.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували те, що в матеріалах справи відсутні докази членства ОСОБА_1 у ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України", не встановили факт видачі та отримання державного акта державним підприємством, видачі сертифіката на земельну частку (пай) позивачу. Крім того, суди не врахували, що ОСОБА_1 був включений до списку громадян до рішення про погодження технічної документації з приватизації земель, що не є тотожним додатку до державного акта на право колективної власності на землю, а тому право на земельну частку (пай) за рахунок земель колективної власності державного підприємства він не набув.
Вказує на те, що суди всупереч нормам процесуального права розглянули справу без залучення належного відповідача ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України".
Вважає, що позовна заява в цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2011 року в справі № Б29/59/04 ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" визнано банкрутом та підприємство перебуває на стадії ліквідації.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, висновки яких вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Також у жовтні 2023 року відзив на касаційну скаргу подала Миколаївська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Суди з`ясували, що 07 червня 1979 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу трактористом у радгосп "Краснопольський" згідно наказу від 07 червня 1979 року № 15-к (а. с. 10, 11).
У 1992 році радгосп "Краснопольський" був приєднаний до НВД АФ "Наукова", правонаступником якої є ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України".
25 вересня 2001 року ОСОБА_1 був звільнений з радгоспу "Краснопольський" за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі наказу від 25 вересня 2001 року № 197/1 (а. с. 8).
У 2006 році відбулося розпаювання земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" та ОСОБА_1 як колишній працівник підприємства та пенсіонер отримав право на одержання земельної ділянки із земель агрофірми "Наукова" на території Горьківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05 лютого 2007 року № 177-р надано дозвіл на складання технічної документації по роздержавленню та розпаюванню земель на території Горьківської сільської ради, які перебувають у постійному користуванні агрофірми "Наукова" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії Дн № 034201 (зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 16 грудня 1998 року) (а. с. 13).
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2011 року в справі № Б29/59/04 ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка на сьогодні ще не завершена.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 601-р Горьківська сільська рада була приєднана до Миколаївської сільської ради.
У червні 2021 року з метою отримання інформації про стан розпаювання земель ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" та інформації щодо можливості передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки останній звернувся до Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де його було проінформовано, що згідно з даними Державного земельного кадастру станом на 16 червня 2021 року (відомості з Публічної кадастрової карти) за ним значиться як передана у власність земельна ділянка площею 6,0914 га, кадастровий номер 1221482000:02:105:0015, яка розташована на території колишньої Горьківської сільської ради із земель колишнього ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України" (а. с. 13).
Однак відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 липня 2021 року відомості про зареєстроване за ним право власності на земельну ділянку площею 6,0914 га, кадастровий номер 1221482000:02:105:0015, у державному реєстрі відсутні (а. с. 14).
ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 29).
30 листопада 2021 року приватний нотаріус Юрченко Л. Л. завів спадкову справу № 130/2021 за заявою спадкоємця ОСОБА_2 (дочки позивача) (а. с. 47).
З матеріалів спадкової справи відомо, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення неповністю відповідають.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом позову у цій справі є встановлення факту належності на праві власності ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, земельної частки (паю) із земель агрофірми "Наукова", правонаступником якої є ДП "НВД АФ "Наукова" НААН України", на території Горьківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та визнання права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог про встановлення факту належності ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спірної земельної ділянки
У частині другій статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, визначені в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ Президента № 720/95) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
У пункті 2 Указу Президента № 720/95 зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
У частині дев`ятій статті 5 ЗК України 1990 року передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.
У частині другій статті 23 ЗК України 1990 року зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.