ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 362/835/18
провадження № 61-6571св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року в складі судді Кравченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в складі колегії суддів Соколової В. В., Мережко М. В., Поліщук Н. В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, поділ спільного майна подружжя та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1, укладений 20 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 та на 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221487002:02:002:0007 за вказаною адресою.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
28 вересня 2023 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області заяву ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову задоволено. Позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2018 року в справі.
Суд першої інстанції керувався тим, що повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи позивачка повторно не з`явилась в судове засідання та не забезпечила явку свого представника для розгляду справи без поважних причин. Також суд, керуючись положеннями частин першої, дев`ятої, десятої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважав за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.
11 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка була повідомлена про судові засідання, проте до суду обидва рази не з`явилася, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки неявка позивача у судове засідання, призначене на 28 вересня 2023 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.
Не є поважною причиною неявки позивачки в судове засідання перебування її представника ОСОБА_4 в лавах Збройних сил України (далі - ЗСУ), оскільки позивачка не була позбавлена можливості укласти договір про надання професійної правової (правничої) допомоги з іншим адвокатом, що вона і зробила на стадії апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дикий Ю. О. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, в якій просить судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди помилково виснували про наявність повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленої позивачки, у зв`язку з чим позов залишено без розгляду за відсутності для цього достатніх правових підстав.
Зазначила, що суди безпідставно не врахували перебування представника позивачки ОСОБА_4 в лавах ЗСУ, оскільки Рада суддів України 02 березня 2022 року на своєму офіційному сайті рекомендувала судам за можливістю відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду. Позивачка, перебуваючи з дитиною за кордоном, не отримувала судових повісток про виклик до суду на 20 червня та 28 вересня 2023 року. Вона не є спеціалістом в галузі права і не знала про наслідки неявки в судове засідання.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані в пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частини перша та п`ята статті 4 ЦПК України).
У частині першій статті 8 ЦПК України закріплено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).
За пунктом 2 частини першої статті 42 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини другої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України № 3200-IX від 29 червня 2023 року) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: а) належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; б) повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; в) ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності; г) його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22(провадження № 61-6264ск23) виснував, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).