Постанова
Іменем України
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 362/1505/18
провадження № 61-6304св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю "АРКА ХАЙТЕК",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2, які підписані представником ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А., та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовів
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Первісний позов мотивований тим, що 07 червня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб в Центральному міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Під час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний момент шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, сторони з січня 2018 року проживають окремо. Разом з тим, відповідач одноосібно користується всім майном, що є спільною сумісною власністю сторін, в той час як позивач взагалі не має доступу до нього. В зв`язку з цим подальше спільне володіння та користування спільним майном є неможливим.
ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:
визнати за позивачем право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та речі побутового вжитку в ній;
визнати за відповідачем право особистої приватної власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та речі побутового вжитку, які знаходяться у ньому;
стягнути з відповідача грошову компенсацію замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2, площею 428,6 кв. м в розмірі 4 067 250 грн;
стягнути з відповідача грошову компенсацію замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на речі побутового вжитку, які знаходяться у будинку за адресою АДРЕСА_2, у розмірі 4 873 274,00 грн;
визнати за позивачем право особистої приватної власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 11 січня 2011 року;
зобов`язати відповідача здійснювати на користь позивача виплату половини доходів з 49 % частки, що належить відповідачу в ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 39761131);
стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації вартості внеску в статутні капітали ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 39761131), ТОВ "ЛОГІКОМ-СИСТЕМ" (код ЄДРПОУ 35438873), ТОВ "ТРІУМФАЛЬНА АРКА" (код ЄДРПОУ 33156413), ТОВ "ТПК-ЕЛЕКТРОНІКС" (код ЄДРПОУ 30358081) в розмірі 9 348 868,75 грн;
стягнути з відповідача на користь позивача суму грошової компенсації в розмірі 10 552 875 грн, тобто 3/4 частини від коштів, які відповідач вніс, а потім зняв з депозитного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсоцбанк", відкритому на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору банківського вкладу № НОМЕР_3 від 12 липня 2017 року;
стягнути з відповідача на користь позивача суму грошової компенсації в розмірі 1/2 частини від коштів, що перебувають на рахунках, відкритих на ім`я відповідача в ПАТ "Альфа-банк", та які арештовані відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області;
визнати за позивачем право вимоги за договорами позики з ОСОБА_4 від 18 серпня 2017 року в сумі 300 000 дол. США (7 891 290 грн), ОСОБА_3 від 09 червня 2017 року в сумі 150 000 дол. США (3 945 645 грн), ТОВ "АРКА ХАЙТЕК" від 31 серпня 2017 року № 310717/1 в сумі 4 000 000 грн, ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" від 22 липня 2017 року № 2206171 в сумі 2 000 000 грн.
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя.
Зустрічний позов мотивовано тим, що подружні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 станом на даний момент остаточно припинилися, хоча ОСОБА_2 і намагався всіма силами зберегти сім`ю. Згоди про поділ спільного майна між сторонами не було досягнуто, тому останні були змушені звертатися до суду з позовом.
Позивач за зустрічним позовом вказував, що починаючи з 17 років вів трудову діяльність на різних підприємствах, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. 02 жовтня 1995 року його вперше було призначено на керівну посаду - директора магазину "Топаз" АТЗТ "Науково-виробниче підприємство "Топаз - Інформ". 02 червня 1999 року він почав працювати Генеральним директором TOB "AB - Електронікс". Орієнтовно в листопаді-грудні 2001 року позивач за зустрічним позовом познайомився зі своєю майбутньою дружиною - ОСОБА_1, яка на той час працювала менеджером в туристичному агентстві. ОСОБА_2 зазначає, що все майно, яке він просить визнати за собою на праві приватної власності, було придбано за його кошти, він своєю працею та комерційною діяльністю сприяв набуттю майна подружжя та збільшенню достатку в своїй сім`ї.
ОСОБА_2 просив визнати за ним право особистої приватної власності на:
домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер: 6824864, загальною площею: 428,6 кв. м та все рухоме майно, що знаходиться в цьому домоволодінні;
земельні ділянки (для обслуговування будинку) за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221480903:02:006:0016 площею 0,1020 га, кадастровий номер 3221480903:02:006:0022 площею 0,0983 га;
квартиру за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 41853 та все рухоме майно, що знаходиться в даному домоволодінні;
автостоянку (паркомісце) АДРЕСА_3, на другому поверсі секції "Б" критої автостоянки, площею 14,9 кв. м,
квартиру за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер: 5768489, загальною площею 59,2 кв. м та все рухоме майно, що в ній знаходиться;
автомобіль AUDI A8L, 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
автомобіль Lexus LS 460 L, 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
стягнути з ОСОБА_1 1 262 500,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
08 грудня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 - Кісільовою М.В. було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій зокрема, представник просила: збільшити позовні вимоги, а саме пункт 7 прохальної частини заяви про зміну предмета позову від 23 серпня 2018 року викласти у такій редакції: "стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації вартості внеску в статутні капітали ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ", ТОВ "ЛОГІКОМ-СИСТЕМ", ТОВ "ТРІУМФАЛЬНА АРКА", ТОВ "ТПК- ЕЛЕКТРОН1КС" в розмірі 14 023 303,10 грн.
Протокольною ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
автомобіль Lexus LS 460L реєстраційний номер НОМЕР_5 2008 року випуску номер шасі НОМЕР_6 ;
речі побутового вжитку, що знаходяться в квартирі по АДРЕСА_5 : меблі в кабінеті вартістю 24 562,50 грн, тюль та аксесуари до неї вартістю 5 340,00 грн, килим 270x370 вартістю 17 399,70 грн, килим № 2 255x340 вартістю 17 399,70 грн, шафи Ітіс вартістю 13 500 грн, меблі у вітальні вартістю 26 400 грн, стіл Ітіс вартістю 7 920,00 грн, диван-ліжко вартістю 4 260,00 грн, парта і стілець вартістю 6 570,00 грн, В&О аудіосистема Beosound 9000 6-CD Changer МК2 вартістю 24 210 грн;
речі побутового вжитку, що знаходяться в житловому будинку у АДРЕСА_2 : дзеркало Luxordue вартістю 7 010,10 грн, картини "Маски" 4 шт. вартістю 7 200,00 грн, килимки 4 шт вартістю 607,50 грн, столик-візок вартістю 1 125,00 грн, обідній стіл та стільці (комплект) вартістю 8 115,15 грн, посуд 6 персон Villeroi & Boch вартістю 4 020 грн, газетниця вартістю 321 грн, торшер вартістю 3 450 грн, саббуфер активний Focal Electra Beryllium SW1000 вартістю 38 529,90 грн, картина вартістю 1 800 грн, декор "Кулі" (3 шт) вартістю 69 грн, вуличні меблі вартістю 5 940 грн, скляна тумба для ТВ вартістю 9 315 грн, штори вартістю 22 618,20 грн, тюль (комплект) вартістю 5 627,10 грн, крісло вартістю 3 600 грн, килим вартістю 29 100 грн, столик вартістю 2 820,00 грн, проектор Sony VPL- VW200 вартістю 45 450 грн, екран проекційний De-Lite вартістю 45 000 грн, ТВ у ванній Самсунг вартістю 323 180,00 грн, тюль та аксесуари до них вартістю 2 655 грн, меблі для санвузлів вартістю 9 750 грн, диван вартістю 6 944,70 грн, парта із стільцем вартістю 6 570 грн, телевізор В&О BeoVision вартістю 74 499,40 грн, шезлонг ротанг вартістю 2 040 грн, підставка під квіти вартістю 405,00 грн, ролети плісе (4 вікна) вартістю 5 940 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на:
автомобіль Audi A8L реєстраційний номер НОМЕР_4 2012 року випуску номер шасі НОМЕР_7 ;
автомобіль Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 2010 року випуску номер шасі НОМЕР_8 ;
квартиру за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 41853, загальна площа 195,50 кв. м;
автостоянку (паркомісце) АДРЕСА_3, на другому поверсі секції "Б" критої автостоянки, площею 14,9 кв. м;
житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер: 6824864, загальною площею: 428,6 кв. м;
речі побутового вжитку, що знаходяться в житловому будинку у АДРЕСА_2 : шафа для взуття Креденс вартістю 2 370,00 грн, шафа для одягу 2 550 грн, кухонні меблі вартістю 60 600 грн, мікрохвильова піч Miele вартістю 7 720,20 грн, духова піч Miele вартістю 8 258,40 грн, Холодильних Side by Side Liebherr вартістю 20 039,70 грн, скляний стіл (підлоговий) вартістю 8 430,00 грн, диван вартістю 17 400 грн, колонка центральна Focal Electra СС 1000 Beryllium вартістю 26 100 грн, колонки акустична Focal Electra Beryllium 1038 вартістю 12 825 грн, стіл сріблястий вартістю 11 100 грн, крісла 2 шт вартістю 741 грн, навісні шафи вартістю 4 950 грн, люстра вартістю 23 969,60 грн, меблі вартістю 31 749,90 грн, килим вартістю 17 399,70 грн, акустична система Revox Re:Sound S brilliant вартістю 24 750 грн, диван вартістю 18 153 грн, стіл вартістю 19 647,30 грн, стілець з позолотою вартістю 5 175,00 грн, стіл ПК вартістю 1 680,00 грн, вітрина № 2 вартістю 23 400 грн, вітрина № 1 вартістю 23 400 грн, низька шафа Креденс вартістю 15 975 грн, диван вартістю 22 200,00 грн, акустична система Revel Ultima Studio (пара) вартістю 157 500 грн, савбуфер Ultima SUB-30 REVEL вартістю 65 092,50 грн, акустична система Revel Ultima Embrace 2 шт вартістю 22 050,00 грн, акустична система Revel Ultima Voice вартістю 55 890 грн, підсилювач Mark Levinson № 432 вартістю 98 550 грн, підсилювач Mark Levinson № 433 вартістю 91 350 грн, попередній підсилювач Lexicon MC-12HD вартістю 58 050,00 грн, CD-програвач Denon DCM-500AE вартістю 1 709,56 грн, аудіоресивер Denon DRA-500AE - 8 вартістю 3 090,00 грн, медіа-центр Dune HD Мах вартістю 2 100,00 грн, столик вартістю 2 820 грн, крісло вартістю 7 050 грн, вішалка для халатів та рушників (комплект) вартістю 519 грн, шафи вартістю 26 100 грн, дзеркало вартістю 5 640,00 грн, ліжко вартістю 3 690,00 грн, меблі вартістю 6 450 грн, меблі Smania вартістю 9 150,00 грн, тренажер велосипед PReCOR 846i вартістю 22 638,90 грн, обладнання для сауни (електро піч) вартістю 3 090,00 грн;
земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221480903:02:006:0016 площею 0,1020 га;
земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221480903:02:006:0022 площею 0,0983 га;
квартиру за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер: 5768489, загальною площею 59,2 кв. м;
У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
щодо квартири АДРЕСА_6 загальною площею 336,70 кв. м, що складається з восьми кімнат за 1 138 000,00 грн судом першої інстанції встановлено, що ця квартира була придбана сторонами у шлюбі, при цьому обидві сторони спору просять визнати право особистої приватної власності на неї. Жодних доказів на підтвердження факту набуття достатніх грошових коштів на придбання квартири за два місяці після вступу до шлюбу та їх суми позивачка не надала. Суд визнав недоведеною можливість позивачки на час набуття спірної квартири мати у особистій власності грошові кошти в розмірі 1138000,00 грн. Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) доведено належними і допустимими доказами, що квартиру АДРЕСА_6 придбано за кошти, набуті ним до шлюбу, а тому ця квартира є об`єктом його особистої приватної власності;
щодо автостоянки № 23 на 2 поверсі секції "Б" критої автостоянки площею 14,9 кв. м по АДРЕСА_5 суд визнав спільною сумісною власністю подружжя автостоянку № 23 на 2 поверсі секції "Б" критої автостоянки площею 14,9 кв. м по АДРЕСА_5 та вважав за необхідне поділити її між сторонами наступним чином: право власності на 5,27 % автостоянки визнано за позивачем, право власності на 94,73 % автостоянки визнано за відповідачем;
згідно висновку експертів за результатами проведеної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 2008/19-43/24060-24063/19-43/24064/19-42 від 03 вересня 2019 року, призначеної судом за клопотанням позивача, вартість автостоянки складала 587835,00 грн, таким чином грошові частки кожного з подружжя дорівнюють: позивача - 5,27%х587835,00 = 30978,90 грн, відповідача - 94,73%х587835,00 = 556856,10 грн;
щодо домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 суд дійшов висновку, що позивачем допущена суперечлива поведінка, адже спочатку у позовній заяві позивач зазначала, що домоволодіння є її особистою приватною власністю, набуте за подаровані батьком кошти, а у заяві про зміну предмету позову та подальшому розгляді справи - що майно придбавали спільно та просила будинок визнати особистою власністю відповідача та стягнути на її користь компенсації його вартості та вартості предметів побутового вжитку в ньому. Відповідно до декларації відповідача про доходи його дохід у 2004 році склав 139 920,00 грн. Згідно умов договору купівлі-продажу житлового будинку, вартість його продажу становила 201650,00 грн;
за таких обставин та з урахуванням висновків судових експертів, суд зробив висновок про те, що 69,38755 % (201650/133920*100 %) є особистою приватною власністю відповідача, а решта 30,61245 % є спільною власністю подружжя, які слід поділити згідно висновку експерта наступним чином: 1,613276 % (5,27 % внеску позивача у майно подружжя х 30,61245 %) житлового будинку присуджено позивачу, 98,386724 % (69,38755 % + (94,73 % внеску відповідача у майно подружжя х 30,61245 %) житлового будинку присуджено відповідачу;
щодо земельних ділянок для обслуговування житлового будинку кадастровий № 3221480903:02:006:0016 площею 0,1020 га, кадастровий № 3221480903:02:006:0022 площею 0,0983 га суд вважав за доцільне аналогічно поділити та визнати особистою приватною власністю відповідача 69,38755% земельних ділянок кадастрові № 3221480903:02:006:0016 та № 3221480903:02:006:0022, а решту 30,61245 %, визнавши спільною власністю подружжя та поділивши наступним чином: право власності на 1,613276 % земельних ділянок кадастрові № 3221480903:02:006:0016 та № 3221480903:02:006:0022 визнати за позивачем, право власності на 98,386724 % земельних ділянок кадастрові № 3221480903:02:006:0016 та № 3221480903:02:006:0022 визнати за відповідачем;
автомобіль LEXUS LS 460L реєстраційний номер НОМЕР_5 2008 року випуску номер шасі НОМЕР_6 не є предметом вимог ані а первісною позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), ані зустрічної позовної заяви, тому не є предметом поділу та залишається за позивачем;
автомобіль AUDI A8L реєстраційний номер НОМЕР_4 2012 року випуску номер шасі НОМЕР_7 як позивачка, так і відповідач просять залишити за відповідачем, тому він не є предметом поділу та залишається за відповідачем;
на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG реєстраційний номер НОМЕР_1 2010 року випуску номер шасі НОМЕР_8 кожна зі сторін просить визнати право власності. Ані у позовній заяві, ані у заяві про зміну предмету позову позивачем не зазначено жодних обставин придбання цього автомобіля, його вартості, джерела доходів тощо. В свою чергу у зустрічній позовній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що з 1996 року по 2011 рік був власником автомобілів: Toyota Carina, Subaru Legacy, Nissan Infinity, Toyota Highlander, Toyota Lexus ES, Lexus LS, Skoda Octavia, що підтверджується довідкою Головного сервісного центру МВС України № 31/781аз від 16 листопада 2018 року. Відповідач поступово оновлював свій автомобіль, продаючи попередній, таким чином придбав VOLKSWAGEN TOUAREG за кошти, які були набуті ним до вступу до шлюбу. Суд зробив висновок, що автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG реєстраційний номер НОМЕР_1 2010 року випуску номер шасі НОМЕР_8 є особистою приватною власністю відповідача;
щодо виплати половини доходів з 49 % частки, що належить відповідачу в ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 39761131), то позивачкою не надано і матеріали справи не містять доказів наявності доходів та прибутку ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" з моменту придбання його відповідачем, фактів виплати йому дивідендів та їх розміру. Як член подружжя позивач має право на частку дивідендів, отриманих від господарської діяльності товариства, частка в статутному капіталу якого була сформована за рахунок спільного майна подружжя. При цьому їх виплата здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства, що залишається після сплати всіх податків, відрахувань та інших обов`язкових платежів. Позивачкою не було доведено як самого факту отримання відповідачем прибутку від наявності у нього частки у статутному капіталі ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 39761131), так того, що вказана частка була ним набута за рахунок спільного майна подружжя. Тому у задоволенні вимог в цій частині суд відмовив;
щодо компенсації вартості внеску в статутні капітали ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" код ЄДРПОУ 39761131 ТОВ "ЛОГІКОМ-СИСТЕМ" код ЄДРПОУ 35438873, ТОВ "ТРІУМФАЛЬНА АРКА" код ЄДРПОУ 33156413, ТОВ "ТПК-ЕЛЕКТРОНІКС" код ЄДРПОУ 30358081 в розмірі 9 348 868,75 грн, то матеріали не містять доказів визнання недійсним правочинів з придбання відповідачем часток у статутних капіталах наведених товариств за позовом позивача. Більш того, в матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені заяви-згоди позивача про продаж відповідачем частки у статутному капіталі ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД "КОДИМСЬКИЙ" та купівлю частки у статутному капіталі ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД "СОКИРЯНСЬКИЙ". Крім цього судом встановлено, що "ТПК-ЕЛЕКТРОНІКС" код ЄДРПОУ 30358081 зареєстровано 16 березня 1999 року тобто до укладення шлюбу між сторонами. Позивачем не доведено, що придбання часток у статутних капіталах товариств було здійснено не в інтересах сім`ї та на спільні кошти подружжя, а також те, що таке придбання було здійснено без її згоди. Тому у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити;
щодо грошових коштів, що містяться на банківських рахунках та визнання права вимоги за договорами позики з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ТОВ "АРКА ХАЙТЕК", ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД "СОКИРЯНСЬКИЙ" отриманих від продажу частини квартири по АДРЕСА_5 суд зазначив, що в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява позивача, якою вона надала відповідачу згоду на передачу в позику будь-яким особам на розсуд відповідача належних грошових коштів та надала згоду на укладення та підписання відповідачем будь-яких договорів позики грошових коштів. Доказів визнання цих договорів недійсними за позовами позивача матеріали справи не містять. Також не містять матеріали справи доказів наявності суми на банківському рахунку відповідача станом на момент розгляду справи, а також того, що кошти не були використані в інтересах сім`ї. Аналогічно, відповідач (позивач за зустрічним позовом) не довів, що сума коштів, яку він просить стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом), не була використана в інтересах сім`ї. Тому у задоволенні вимог як первісного, так і зустрічного позову у цій частині відмовлено.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Кісільової М. В. залишено без задоволення, а протокольну ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
ОСОБА_1 була вправі збільшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання. Разом з тим, заява про збільшення позовних вимог надійшла до суду першої інстанції 08 грудня 2021 року, тобто вже після постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження;
суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, оскільки така заява була подана з порушенням строків, передбачених пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, поданою представником Войтенком І. В., на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2022 року задоволено частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:
квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 195,5 кв. м, вартістю 8 849 520 грн;
речі побутового вжитку, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_6, а саме: меблі в кабінеті, бігова доріжка, тюль та аксесуари до неї, килим, килим № 2, шафи Ітіс, меблі у вітальні, стіл Ітіс, диван-ліжко, парта і стілець, телевізор Sony KD75XD8505, телевізор Sony KD55XD, акустична система Sonus Faber, В&О аудіосистема Beosound 9000 6-CD Changer МК2, загальною вартістю 147 561,90 грн;
автомобіль Lexus LS 460L державний номерний знак НОМЕР_5 вартістю 449 016,55 грн;
автостоянку № 23 на 2 поверсі секції "Б" площею 14.9 кв. м по АДРЕСА_5 вартістю 587 835 грн, а всього на загальну суму 10 033 933,45 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на:
будинковолодіння АДРЕСА_2, реєстраційний номер 6824864, вартістю 8 836 862 грн;
речі побутового вжитку в будинку АДРЕСА_2, а саме дзеркало Luxordue, шафа для взуття Креденс, картини "Маски", картини "4 шт.", килимки, шафа для одягу, телевізор Sony KD55XD 9305, кухонні меблі, столик-візок, обідній стіл та стільці (комплект), мікрохвильова піч Miele, духова піч Miele, Холодильних Side by Side, посуд, скляний стіл (підлоговий), телевізор Sony KD75XD8505, килим, газетниця, диван, торшер, сабвуфер активний Focal Electra Beryllium SW1000, колонка центральна Focal Electra CC 1000 Beryllium, колонки акустична Focal Electra Beryllium 1038, стіл сріблястий, крісла, навісні шафи, картина, декор "Кулі", люстра, меблі, килим, телевізор Sony KD75XD8505, вуличні меблі, акустична система Revox Re:Sound S brilliant, скляна тумба для ТВ, штори, тюль (комплект), диван, стіл, стілець з позолотою, стіл ПК, вітрина № 2, вітрина № 1, низька шафа Креденс, крісло, килим, ковролін, столик, диван, проектор Sony VPL-VW200, екран проекційний De-Lite, акустична система Revel Ultima Studio (пара), сабвуфер Ultima SUB-30 REVEL, акустична система Revel Ultima Embrace 2 шт., акустична система Revel Ultima Voice, підсилювач Mark Levinson № 432, підсилювач Mark Levinson № 433, попередній підсилювач Lexicon MC12HD, cd-програвач Denon DCM-500AE, аудіоресивер Denon DRA-500AE - 8, медіа-центр Dune HD Max, столик, крісло, вішалка для халатів та рушників (комплект), шафи, дзеркало, ТВ у ванній, тюль та аксесуари до них, меблі для санвузлів, ліжко, меблі, диван, парта із стільцем, телевізор В&О BeoVision 7, телевізор Sony KD75XD8505, меблі Smania, шезлонг ротанг, тренажер велосипед PReCOR 846і, підставка під квіти, обладнання для сауни, ролети плісе загальною вартістю 1 336 825,65 грн;
земельну ділянку площею 0.0983 га в АДРЕСА_2 кадастровий номер 3221480903:02:006:0022, вартістю 332 598 грн;
земельну ділянку площею 0.1020 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221480903:02:006:0016, вартістю 345 117 грн;
квартиру АДРЕСА_7, реєстраційний номер 5768489 вартістю 1 985 000 грн;
автомобіль Audi A8L Quattro державний номерний знак НОМЕР_4 вартістю 1 280 783,99 грн;
автомобіль Volkswagen Touareg 2010 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 517 814,78 грн;
кошти в сумі 535 000 дол. США, які були розміщені ОСОБА_2 на депозитному рахунку ПАТ "Укрсоцбанк" у відповідності з договором банківського вкладу № НОМЕР_11 від 12 червня 2017 року, що по курсу Національного банку України станом на 14 квітня 2023 року 19 564 201 грн (535 000*36.5686);
право вимоги за договором позики від 18 серпня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_2 позичив ОСОБА_4 300 000 дол. США, що по курсу Національного банку України 36,5686 грн за долар станом на 14 квітня 2023 року, складає 10 970 580 грн;
право вимоги за договором позики від 09 червня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 3 930 000 грн, що на момент позики становило еквівалент 150 000 дол. США, що по курсу Національного банку України 36,5686 грн за долар станом на 14 квітня 2023 року складало 5 485 290 грн;
право вимоги за договором позики від 31 серпня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_2 позичив ТОВ "Арка Хайтек" 4 000 000 грн;
право вимоги за договором позики від 22 червня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_2 позичив ТОВ "Соковий завод Сокирянський" 2 000 000 грн;
а всього майна на загальну суму: 56 655 072,42 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 310 569,48 грн компенсації за перевищення частки ОСОБА_2 у спільному майні подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 020 000 грн як компенсації половини коштів, внесених ОСОБА_2 в статутний фонд ТОВ "Соковий завод Сокирянський", ТОВ "Логіком Систем", ТОВ "Тріумфальна арка".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що
ухвалюючи рішення про поділ спільного майна подружжя, суд першої інстанції в його основу поклав висновок судової економічної експертизи № 2010/19-72 від 29 березня 2019 року, відповідно до якого внесок ОСОБА_1 у власність подружжя складає 5,27 %, внесок ОСОБА_2 у власність подружжя складає 94,73 %. За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Місцевий суд вважав, що частка позивача в спільному майні подружжя є значно меншою, а саме 5,27 %, оскільки відповідач за час шлюбу докладав більших зусиль для набуття майна у спільну власності подружжя. Зазначені висновки є повністю необґрунтованими, оскільки вони прямо суперечать вимогам статті 60 СК України, відповідно до якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Отже, розмір доходу від трудової діяльності чи вид трудової діяльності подружжя ніяким чином не впливають на розмір часток чоловіка чи дружини у спільному майні подружжя;
ОСОБА_2, звертаючись до суду з зустрічним позовом, заперечував проти вимог ОСОБА_1 та вказував, що майно, яке позивач просить поділити, належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки придбане за його особисті кошти, які були в нього до шлюбу, отримані від продажу наявних у нього до шлюбу автомобілів та в результаті підприємницької діяльності в бізнесах, заснованих до шлюбу. Зазначені доводи апеляційний суд вважав необґрунтованими та такими, що не спростовують презумпцію спільності майна набутого під час шлюбу;
заява ОСОБА_9 написана та посвідчена після подання позову ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а тому апеляційний суд зробив висновок, що жодних об`єктивних доказів передання такої суми коштів ОСОБА_2, які б не залежали від самого ОСОБА_2 чи його родичів суду надано не було, як і не було надано доказів наявності таких коштів в самої ОСОБА_9 станом на березень 1997 року. З огляду на ту обставину, що ОСОБА_9 є тіткою ОСОБА_2, апеляційний суд зробив висновок, що існують обґрунтовані сумніви в достовірності зазначеного доказу, які не дають суду підстав вважати доведеним факт наявності у ОСОБА_2 зазначеної суми коштів на момент укладення шлюбу, а, відтак, і їх витрачання для придбання спільного майна чи ведення бізнесу. Також, відповідачем не подано суду жодного доказу отримання будь-яких доходів в результаті підприємницької діяльності в бізнесах, заснованих до шлюбу, які за своєю природою давали б суду підстави вважати їх особистою власністю ОСОБА_2 ;
під час шлюбу відповідач передав у позику відповідно до письмово укладених договорів: 300 000 дол. США - ОСОБА_4, 150 000 дол. США - ОСОБА_3, 4 000 000 грн - ТОВ "АРКА ХАЙТЕК", 2 000 000 грн - ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ". 12 липня 2017 року відповідач у відповідності до договору депозитного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсоцбанк" вніс на депозит 535 000,00 дол. США, які зняв перед накладенням арешту на зазначений рахунок;
позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) - право вимоги за такими договорами належить особам, яким належало право власності на кошти, на момент їх передачі у борг, тобто ОСОБА_10 та ОСОБА_1, як подружжю. З наданих суду копій договорів вбачається, що строк вимоги за ними настав, а саме: договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 18 серпня 2017 року в сумі 300 000 дол. США укладений до 19 лютого 2019 року; договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 09 червня 2017 року в сумі 150 000 дол. США укладений до 10 грудня 2021 року; договір позики між ОСОБА_2 та ТОВ "АРКА ХАЙТЕК" від 31 серпня 2017 року № 310717/1 в сумі 4 000 000,00 грн укладений до 31 грудня 2018 року; договір позики між ОСОБА_2 та ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" від 22 липня 2017 року № 2206171 в сумі 2 000 000,00 грн укладений до 20 серпня 2017 року. Жодних доказів наявності таких коштів на праві особистої приватної власності у ОСОБА_2, в тому числі і отриманих у спосіб, який дає підстави їх відносити до особистих коштів, на момент укладення шлюбу матеріали справи не містять;
право вимоги за вказаними договорами позики та кошти, які відповідач вніс на депозит банку та зняв до накладення арешту на них є спільним сумісним правом подружжя та спільним сумісним майном відповідно, а, відтак, підлягає поділу. Жодного доказу наявності доходів від підприємницької діяльності до укладення шлюбу, як і наявності особистих коштів на момент укладення шлюбу, які б давали можливість зробити відповідні внески в статутні фонди підприємств, а саме: ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ" - 15 000 000,00 грн, ТОВ "ЛОГІКОМ-СИСТЕМ" - 6 930 000,00 грн, ТОВ "ТРІУМФАЛЬНА АРКА" - 4 110 800,00 грн відповідач суду не надав. Посилання відповідача та його представника на трудову книжку відповідача, відповідно до якої він був засновником та керівником ряду підприємств, без надання доказів про отримання відповідних доходів, ніяким чином не може бути підтвердженням наявності у відповідача особистих коштів в необхідному розмірі для їх внесення в статутні фонди, купівлю нерухомого майна, надання коштів у позику, розміщення коштів на банківських рахунках тощо;
якщо один з подружжя є учасником підприємства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Вартість частки в статутному фонді товариств ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ", ТОВ "ЛОГІКОМ-СИСТЕМ", ТОВ "ТРІУМФАЛЬНА АРКА", яка належить до спільно набутого майна, підлягає поділу між подружжям шляхом виплати половини вартості внесених коштів тому з подружжя, який не набуває зазначену частку у свою особисту приватну власність, оскільки відсутня постанова Великої Палати Верховного Суду про відступлення від висновків викладених в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 712/13789/18. Оскільки позивач, заявляючи про своє право на частку в статутному капіталі товариств, обрала спосіб захисту у вигляді виплати половини вартості внесених коштів, апеляційний суд вважає, що задоволення зазначеної вимоги позбавляє позивача права на отримання доходів від 49 % частки, що належить ОСОБА_2 в ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ", а, відтак, зазначена вимога задоволенню не підлягає;
вимоги позивача про поділ коштів, внесених в статутний фонд ТОВ ТПК "Електронікс" є безпідставними та задоволені бути не можуть, з огляду на те, що кошти в сумі 6 937,50 грн були внесені відповідачем 16 березня 1999 року, тобто, задовго до шлюбу, а, відтак, вони не є спільним майном подружжя. Відсутні підстави до задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача частини коштів, що перебувають на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ "Альфа-банк", та які арештовані відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності таких коштів на зазначених рахунках та їх арешт за вказаною ухвалою суду;
вимоги відповідача в зустрічному позові в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 1 262 500,00 грн задоволені бути не можуть квартира АДРЕСА_6 була продана сторонами спільно, оскільки договір купівлі-продажу було підписано як позивачем так і відповідачем. Продаж відбувся в 2007 році, тобто під час проживання сторін в шлюбі. З 2007 року до 2018 року відповідач не пред`являв до позивача жодних претензій з приводу отриманих за вказаним договором купівлі-продажу коштів. При цьому, жодних доказів, що отримані за даним правочином кошти були витрачені позивачем не в інтересах сім`ї, а в своїх власних цілях відповідачем суду надано не було. За таких обставин, апеляційний суд зробив висновок, що відповідач не спростував законодавчо встановлену презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, а, відтак, майном, яке підлягає розподілу у відповідності до вимог позовної заяви ОСОБА_1 та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 є майно, набуте під час шлюбу, щодо якого наявні вимоги позивача та зустрічні вимоги відповідача;
здійснюючи поділ зазначеного майна, апеляційний суд виходить з пріоритетності побажань сторін щодо отримання у власність того чи іншого майна, фактичне користування сторонами майном та враховує наступні обставини. Позивач не просила визнати за нею право власності на: будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та речі побутового вжитку, які знаходяться в ньому; земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3221480903:02:006:0016 площею 0,1020 га, кадастровий номер 3221480903:02:006:0022 площею 0,0983 га.; квартиру за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер: 5768489, загальною площею 59,2 кв. м. Натомість відповідач просив суд визнати за ним право власності на зазначене майно, в зв`язку з чим суд вважає за можливе визнати за відповідачем право власності на вказане нерухоме майно. З огляду на відсутність у позивача ОСОБА_1 іншого жила, окрім квартири в АДРЕСА_1, загальною площею 195.5 кв. м, в якій вона проживає та яка є спільним майном подружжя, апеляційний суд вважає за необхідне виділити зазначену квартиру у власність позивача, разом з усіма речами побутового вжитку, що в ній знаходяться та автостоянкою (паркомісцем) АДРЕСА_3, яка розміщена поряд з зазначеною квартирою;
оскільки право вимоги за договорами позики, які були укладені відповідачем ОСОБА_2 належить йому, як особі, яка укладала відповідні договори, строк на який вони були укладені сплив, доказів невиконання договорів позичальниками суду не надано, апеляційний суд зробив висновок про обґрунтованість позову ОСОБА_1 в частині поділу зазначеного права вимоги шляхом стягнення з відповідача компенсації в розмірі половини переданих в позику коштів;
оскільки відповідач набув право особистої приватної власності на частки в статутних капіталах ТОВ "СОКОВИЙ ЗАВОД СОКИРЯНСЬКИЙ", ТОВ "ЛОГІКОМ-СИСТЕМ", ТОВ "ТРІУМФАЛЬНА АРКА" за рахунок внесених спільних коштів подружжя, інший з подружжя, тобто, позивач має право на компенсацію половини зазначених коштів внесених відповідачем в статутний фонд зазначених товариств;
оскільки кошти в сумі 535 000 дол. США 12 липня 2017 року внесені відповідачем на депозитний рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсоцбанк" та зняті ним перед накладенням арешту на них (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74945417), апеляційний суд вважає за необхідне розподілити зазначені кошти, як спільне майно подружжя шляхом стягнення з відповідача на користь позивача відповідної компенсації у розмірі половини вказаної суми;
з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 користується автомобілем LEXUS LS 460L, реєстраційний номер - НОМЕР_5, 2008 року випуску, номер шасі - НОМЕР_6, відповідач користується автомобілями AUDI A8L, реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2012 року випуску, номер шасі - НОМЕР_7 та VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер - НОМЕР_1, 2010 року випуску, номер шасі - НОМЕР_8 . Зазначені обставини визнаються відповідачем. З огляду на фактичний спосіб використання зазначеного майна, апеляційний суд вважає за можливе виділити позивачу - автомобіль LEXUS LS 460L, а відповідачу автомобілі AUDI A8L та VOLKSWAGEN TOUAREG. На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, дійшов необґрунтованого висновку про необхідність поділу спільного майна подружжя, виходячи з відсотку вкладу кожного з них в придбання спільного майна, висновки суду не відповідають фактичним обставина справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового по суті вимог позивача та відповідача.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року заяву ОСОБА_1, подану представником Войтенком І. В., про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 65 925 грн. У задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
апеляційний суд вважав за необхідне визначити вартість наданих адвокатом Кісільовою М. В. послуг, з розрахунку 1 750 грн за 1 годину наданої послуги у відповідності до умов додаткової угоди № 2 від 23 липня 2020 року. З урахуванням співмірності, реальності та доцільності понесених витрат, адвокату було достатньо 3 год часу для підготовки та подання до Київського апеляційного суду 16 листопада 2022 року додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги, що відповідно складає 5 250,00 грн (1 750,00*3), а також 2 год часу для підготовка та подання до Київського апеляційного суду 04 квітня 2023 року додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги, що відповідно складає 3 500 грн;
в іншій частині про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, та значенням справи для сторони відповідач не заявляв. Таким чином, з урахуванням критеріїв розумності, доцільності, реальності стягненню підлягають понесені позивачем витрати за надання правової допомоги адвокатом Кісільовою М. В. на загальну суму 16 250,00 грн витрати на правову допомогу, що є обґрунтованими, доцільними та співмірними та підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складають 73 250 грн, з яких витрати на правову допомогу, надану адвокатом Войтенком І. В. на суму 57 000 грн та надану адвокатом Кісільовою М. В. на суму 16 250 грн.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, яка підписану представником ОСОБА_5, на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року, в якій просив
скасувати оскаржеване судове рішення
залишити в силі рішення суду першої інстанції;
стягнути судові витрати, здійснивши їх розподіл за результатами розгляду даної касаційної скарги (судовий збір 35 240 грн, попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу 140 000 грн).
Касаційна скарга мотивована тим, що:
з резолютивної частини оскаржуваної постанови вбачається, що суд постановив: в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачкою право власності на квартиру у м. Києві, речі побутового вжитку в ній, автомобіль Лексус, автостоянку у м. Києві, стягнути з відповідача понад 23 мільйони грн компенсації перевищення частки в спільному майні, понад 13 мільйонів грн компенсації половини коштів, внесених в статутні фонди; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за відповідачем право власності на будинковолодіння у с. Хлепча, речі побутового вжитку в ньому, земельні ділянки, квартиру у АДРЕСА_8, автомобілі Ауді та Фольксваген, 535 000 дол. США та права вимоги за договорами позики. Однак, жодна із сторін не просила поділити квартиру у м. Києві чи будинковолодіння у с. Хлепча. Позивачка та відповідач обидва просили визнати квартиру майном, що є особистою приватною власністю, яка не є предметом поділу Також позивачка не просила грошову компенсацію в частині договорів позики. Вона просила перевести на неї право вимоги половини коштів за ними. В свою чергу відповідач взагалі не звертався з вимогами про визнання за ним прав вимоги за договорами позики чи права власності на депозит. В постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 КЦС ВС зазначив: у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог І заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України). Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (диспозитивність);
суд не може вийти за межі позовних вимог та усупереч принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2¬3632/1 1, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі №523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/147-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/1 5-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц). Апеляційний суд перебрав на себе роль позивача, самостійно сформував позовні вимоги кожної зі сторін і виніс рішення у більшості за вимогами, які не заявляла жодна зі сторін. При цьому відповідач, взагалі не хоче щоб за ним визнавалися права вимоги за договорами позики чи право власності на кошти. Натомість апеляційним судом йому це було нав`язано всупереч принципу диспозитивності. Не відповідає дійсності факт визнання відповідачем укладеності позик з третіми особами. Апеляційний суд самовільно поділив нерухомість (про що ніхто зі сторін не просив), замість того, щоб розглянути позовні вимоги про визнання особистою приватною власністю, чим в принципі знівелював інститут "підстав позову". За таких обставин вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню;