ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 760/8560/21
провадження № 61-18579св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Олійник А. С., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 20 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєвої В. О., Яворського М. А. у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року до суду надійшла позовна заява в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26 листопада 2014 року у розмірі 60 328,43 грн, яка складається з 48 785,10 грн - заборгованості за тілом кредиту та 11 543,33 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 26 травня 2022 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк")
48 785,10 грн заборгованості за тілом кредиту.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 листопада 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року.
Постановляючи оскаржену ухвалу апеляційний суд вказував, що позивач вважається повідомленим про розгляд цієї справи, оскільки 06 вересня 2021 року направляв відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, а 04 жовтня 2021 року - заперечення на відповідь на відзив. Посилання на обставини непереборної сили в апеляційній скарзі відсутні.
Апеляційний суд врахував, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва
від 26 травня 2022 року було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 травня 2022 року.
Відхилив посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що представник відповідача дізнався про судове рішення 21 червня 2023 року і не отримував копії рішення та зазначив, що наведене не є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з огляду на встановлені обставини подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Чугунов М. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду
від 20 листопада 2023 року в якій просив оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника зазначає, що постановлення апеляційним судом оскарженої ухвали відбулось без належного врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19, від 29 вересня
2022 року у справі № 500/1912/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 509/2523/21, від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17, від 11 січня 2023 року у справі
№ 127/27446/20 та від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21.
Апеляційний суд не звернув належної уваги та не надав оцінки тій обставині, що відповідач ОСОБА_1 був мобілізований у першу хвилю мобілізації та по сьогоднішній день виконує бойові завдання, що підтверджується копією посвідчення офіцера, а тому висновки апеляційного суду про відсутність у апеляційній скарзі посилань на відсутність обставин непереборної сили помилкові.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 21 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Солом`янського районного суду м. Києва.
25 квітня 2024 року цивільна справа № 760/8560/21 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 17 липня 2024 року призначив справу до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.