ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/30987/15-ц
провадження № 61-8953св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Правекс Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Зубицька Любов Миколаївна, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року у складі судді Матійчук Г. О., постанову Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 16 березня 2021 року, просила стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банка "Правекс Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс Банк") на її користь грошові кошти у загальному розмірі 39 128 249,66 грн (без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку), що становлять собою:
за договором банківського вкладу від 06 травня 2010 року № 5316 в сумі 47 905,07 грн, а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню, складає 3 984,47 грн, в тому числі первісна сума вкладу - 1 000,00 грн, капіталізовані проценти за період із 12 березня 2015 року до 15 березня 2021 року - 2 213,87 грн, капіталізовані проценти за період із 06 травня 2010 року до 11 березня 2015 року - 770,60 грн, три проценти річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 12 березня 2015 року до 15 березня 2021 року включно) становить 492,53 грн, інфляційні втрати за період із 12 березня 2015 до 28 лютого 2021 року включно становлять 2 410,15 грн, пеня за період із 16 березня 2020 року до 15 березня 2021 року становить 41 017,92 грн;
за договором про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 : неповернутий залишок грошових коштів у сумі 905 603,57 грн, а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню, складає 73 213,80 грн, у тому числі первісна сума вкладу - 23 000,00 грн, капіталізовані проценти за період із 04 серпня 2012 року до 15 березня 2021 року - 50 213,80 грн; три проценти річних за період прострочення виплати (повернення) вкладу із 04 серпня 2012 року до 15 березня 2021 року включно становить 11 328,72 грн; інфляційні витрати за період із 04 серпня 2012 року до 28 лютого 2021 року становлять 67 367,35 грн; пеня за період із 16 березня 2020 року до 15 березня 2021 року становить 753 693,71 грн;
за договором від 30 травня 2012 року № 700011274 про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 : неповернутий залишок грошових коштів у сумі 6 085 912,14 грн, а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню, складає 506 181,76 грн, у тому числі первісна сума вкладу з капіталізованими процентами за період із 30 травня 2012 року до 08 березня 2015 року - 224 934,43 грн, капіталізовані проценти за період із 09 березня 2015 року до 15 березня 2021 року - 281 247,33 грн; три проценти річних за період прострочення виплати (повернення) вкладу з 09 березня 2015 року до 15 березня 2021 року включно становить 62 701,01 грн; інфляційні втрати за період із 09 березня 2015 року до 28 лютого 2021 року становлять 306 181,48 грн; пеня за період із 16 березня 2020 року до 15 березня 2021 року становить 5 210 847,90 грн;
за договором від 08 жовтня 2008 року № 66 про відкриття поточного пенсійного рахунку № НОМЕР_3 : неповернутий залишок грошових коштів у сумі 23 677 635,89 грн, а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню, складає 1 914 145,92 грн, в тому числі первісна сума вкладу з капіталізованими процентами за період із 09 жовтня 2008 року до 03 травня 2012 року - 581 479,37 грн, капіталізовані проценти за період із 04 травня 2012 року до 15 березня 2021 року - 1 332 666,55 грн; три проценти річних за період прострочення виплати (повернення) вкладу з 04 травня 2012 року до 15 березня 2021 року становить 297 620,13 грн; інфляційні втрати за період із 04 травня 2012 року до 28 лютого 2021 року становить 1 760 846,84 грн; пеня за період із 16 березня 2020 року до 15 березня 2021 року становить 19 705 023 грн;
за договором банківського вкладу від 03 квітня 2012 року № 5679 в сумі 7 250 477,06 грн, а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню, складає 590 752,78 грн, в тому числі первісна сума вкладу з капіталізованими процентами за період із 04 квітня 2012 року до 20 травня 2012 року - 165 704,92 грн, капіталізовані проценти за період із 21 травня 2012 року до 15 березня 2021 року - 425 047,86 грн; три проценти річних за період прострочення виплати (повернення) вкладу з 21 травня 2012 року до 15 березня 2021 року - 88 240,34 грн; інфляційні втрати за період з 21 травня 2012 року до 28 лютого 2021 року - 517 268,40 грн; пеня за період із 16 березня 2020 року до 15 березня 2021 року включно становить 6 054 215,53 грн;
за договором банківського вкладу від 03 серпня 2010 року № 5364 в сумі 760 715,93 грн, а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню, складає 61 300,41 грн, в тому числі первісна сума вкладу - 14 837,00 грн, капіталізовані проценти за період із 03 листопада 2010 року до 15 березня 2021 року - 46 075 грн; три проценти річних за період прострочення виплати (повернення) вкладу з 03 листопада 2010 року до 15 березня 2021 року становить 10 140,43 грн; інфляційні втрати за період із 01 січня 2011 року до 28 лютого 2021 року - 58 223,00 грн; пеня за період із 16 березня 2020 року до 15 березня 2021 року - 61 052,10 грн.
Крім того, просила відшкодувати завдану моральну моральну шкоду в розмірі 400 000,00 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є клієнтом ПАТ КБ "Правекс Банк" із 2008 року. Майже всі заощаджені грошові кошти позивачка передала до банку. Проте відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором, які були укладені між банком та позивачкою, а саме: не повернув грошові кошти, які позивачка передала відповідачеві (суми банківських вкладів з урахуванням капіталізованих процентів за користування ними). Заяв на розірвання чи припинення договорів банківського вкладу чи про відкриття поточного рахунку позивачка не писала та не підписувала. Заяв на видачу грошових коштів за договорами вона не писала та не підписувала.
Оскільки банк має невиконані грошові зобов`язання, то він на вимогу кредитора має сплатити інфляційні втрати, три проценти річних, а також пеню.
Крім того, позивачка зазначала, що їй була спричинена моральна шкода внаслідок неправомірних дій відповідача, а саме: неповернення грошових коштів (вкладу з урахуванням капіталізованих процентів), які належать позивачці. Моральна шкода полягає у втратах немайнового характеру, а саме: неможливість здійснити переїзд позивачки та її сім`ї в іншу місцевість, зокрема на підконтрольну територію України; приниження честі, гідності позивачки та як наслідок, необхідністю постійно спростовувати негативні аспекти, які виникають серед знайомих та колег позивачки по асоційованому відношенню до дій позивачки довірити всі свої збереження банку, який потім порушив права позивачки (тяжкість вимушених змін у життєвих та професійних стосунках позивачки); тривалість у часі здійснення позивачкою захисту порушеного відповідачем права власності, пояснення складних життєвих обставин, пов`язаних із втратою всіх особистих збережень позивачки серед кола колег по роботі, родичів тощо (характер немайнових втрат позивачки); ризику неможливості відновлення авторитету та соціального становища позивачки (характер немайнових втрат позивачки); непорозумінням у сім`ї з рідними та близькими людьми; моральні та психологічні страждання позивачки (зазнала негативних емоційних хвилювань, які супроводжують позивачку весь період, починаючи з дня порушення відповідачем права власності на грошові кошти позивачки по сьогоднішній день), а також настання імовірних інших негативних наслідків, пов`язаних із порушенням відповідачем законних прав позивачки. Все це потребує від позивачки вжиття додаткових зусиль для організації свого життя, позивачка не може нормально працювати і відпочивати, що завдає їй моральних страждань.
Розмір завданої моральної шкоди позивачка оцінила в 400 000,00 грн, бо це пов`язане з порушенням відповідачем законних прав позивачки та обумовлене характером зазначених негативних наслідків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що за усіма банківськими договорами, укладеними з позивачкою і вказаними нею в позовній заяві, відповідач виконав свої зобов`язання, вчасно та у повному обсязі, провівши зарахування коштів та повернувши позивачці належні їй грошові кошти після закінчення строку дії договору. Підтвердженням повернення відповідачем коштів є надані до матеріалів справи завірені виписки, в яких відображений рух коштів за особовими рахунками згідно з умовами договорів із позивачкою.
Ураховуючи виконання відповідачем свого обов`язку за депозитними договорами № 5364 та № 5679 та перерахування коштів за ними після закінчення їх дії на поточні рахунки, до яких позивачка мала вільний доступ і безперешкодно розпоряджалась ними, суд першої інстанції дійшов висновку, що банком виконано грошове зобов`язання у повному обсязі, як наслідок правовідносини сторін вже не регулюються нормами закону про банківський вклад і підстав для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) немає. Так само відсутні підстави для застосування статті 625 ЦК України за депозитним договором № 5316, оскільки він є діючим і позивачка не зверталася до банку із заявою про його повернення.
Суд також виходив із того, що позивачкою не надано жодного примірника договору, більше того не надано жодного документу на підтвердження внесення коштів для зарахування їх на рахунки. Серед наданих позивачкою документів в обґрунтування позовних вимог відсутні документи, які підтверджують дотримання письмової форми договорів про депозитний вклад та внесення грошових коштів до АТ "Правекс Банк" - документів встановленої форми, які відповідають вимогам відповідних нормативно-правових актів про внесення готівки в касу банку як банківський вклад. Позивачка разом із позовною заявою як докази щодо підтвердження факту зарахування сум за депозитними договорами не надала жодного документа. А факт визнання банком наявності правовідносин між позивачкою та відповідачем не спростовує обов`язку ОСОБА_1 виконати вимоги законодавства та довести факт укладення договорів та внесення за ними коштів. Відсутність договорів позбавляє суд можливості визначення порядку та підстав повернення коштів, розміру процентної ставки та інших умов. Загалом позивачка за виписками, наданими банком, визнає лише зарахування коштів та безпідставно не визнає їх повернення.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги як доказ висновки експертизи. Посилання позивачки про направлену відповідачем заяву до правоохоронних органів жодним чином не доводить вчинення відповідачем будь-яких правопорушень при обслуговуванні позивачки як клієнта банку.
Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної їй шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача, що в силу вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є процесуальним обов`язком позивачки.
Короткий зміст постанов апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Зубицька Л. М., залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази на підтвердження їх вимог і заперечень, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з його недоведеністю; оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Правекс Банк" в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 94 073,63 грн.
За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору у цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній, не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом у галузі права. Крім цього, суд враховував те, що правова позиція сторони відповідача у справі у суді першої та апеляційної інстанцій не змінювалася, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Л. М. про зменшення витрат на правову допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача витрат у розмірі, обумовленому сторонами угоди, є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними із витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
З огляду на подані представником заявника процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, тривалість судових засідань в суді апеляційної інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, обґрунтованими та справедливими, на думку апеляційного суду, є витрати на правничу допомогу у розмірі 10 % від суми, яку просив стягнути представник банка (940 736,32 грн), що становитиме 94 073,63 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зубицька Л. М., у червні 2023 року звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Касаційна скарга містить також клопотання про розгляд справи за участю представника позивачки.
Як на підставу касаційного оскарження представниця заявниці посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 757/32522/17-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 359/8114/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 591/678/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 11 січня 2020 року у справі № 335/11482/16-ц, від 27 квітня 2022 року у справі № 321/1260/19, від 13 липня 2022 року у справі № 757/15700/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявниця посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявниця у касаційній скарзі також посилається на те, що доведення факту повернення грошових коштів, внесених на депозит, є процесуальним обов`язком банку, який має спростувати належними та допустимими доказами наявність депозитних зобов`язань перед вкладником; суди не врахували частину четверту статті 81 ЦПК України, частину третю статті 1068 ЦК України, частину першу статті 1071 ЦК України, частину першу статті 1066 ЦК України, пункт 7.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 12 листопада 2003 року № 492 (в редакції, чинній для спірних правовідносин), пункти 3.2, 3.4, 3.5 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174, пункт 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 року № 516 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункт 5.1 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); відповідач не виконав процесуальний обов`язок, передбачений частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України, щодо доведення факту повернення спірних грошових коштів позивачці; висновки судів суперечать вимогам чинного законодавства України в сфері призначення та проведення експертиз, приписам ЦПК України та не відповідають обставинам справи, спростовуються наявними у справі доказами, відповідач, якщо вважав, що експертами порушено якісь вимоги чинного законодавства, мав право подати до суду клопотання про проведення повторної або додаткової експертизи (чого не зробив); суди не врахували факт проведення відповідачем службового розслідування та направлення відповідних заяв про вчинення кримінальних правопорушень за результатами вказаного службового розслідування; відповідач є функціонуючим загальнонаціональним банком та закриття його відділення не може вплинути на обов`язок банку щодо виплати вкладів, внесків та процентів клієнтам банку; суди порушили принцип змагальності сторін при розгляді справи; застосування відповідачем в судовому процесі тактики "від зворотного" та концепції "негативного доказу", застосування маніпулятивної техніки та "процесуальних провокацій" характеризує процесуальну поведінку відповідача як недобросовісну; виписка не є належним доказом повернення грошових коштів банком клієнту, таким належним доказом є відповідні заяви на видачу готівки; факт укладення відповідних договорів та внесення позивачем на банківські рахунки відповідача за ними грошових коштів визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, запереченнях та поясненнях, такі обставини не підлягають доказуванню; банк зобов`язаний зберігати відповідну аналітичну інформацію згідно з вимогами законодавства та у нього має бути наявна вся необхідна інформація за договорами, зокрема у регістрах аналітичного обліку; позивач додала до позовної заяви виписки банку та переписку з банком, які підтверджують, що між позивачем та відповідачем було укладено договори банківських вкладів та договори про відкриття поточного рахунку, а також, що позивачем за вказаними договорами було внесено на банківські рахунки відповідача грошові кошти.
У серпні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зубицька Л. М., звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити АТ "Правекс Банк" у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу повністю. Заявниця також просить здійснювати розгляд справи за участю її представника.
Підставою касаційного оскарження зазначає порушення судом норм матеріального права та неврахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 листопада 2020 року у справі № 910/3233/18, від 24 листопада 2020 року у справі № 911/4242/15, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, зазначає, що судом порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заявниця у касаційній скарзі також зазначає, що стороною відповідача у судовому засіданні до стадії дебатів не заявлялось клопотання про намір відшкодувати понесені витрати, у тому числі на правничу допомогу; апеляційний суд конкретно не вказав, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, і чому саме й чим обґрунтованими та справедливим є витрати на правничу допомогу у розмірі саме 10 % від суми, яку просив стягнути представник відповідача (940 736,32 грн), що становить 94 073,63 грн, а не інший відсоток чи інша сума, від якої необхідно обрахувати відсотки.
У вересні 2023 року до Верховного Суду від АТ "Правекс Банк" засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року, в якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними. Також просить провести касаційний розгляд справи за участю представника банка.
У жовтні 2023 року до Верховного Суду від АТ "Правекс Банк" засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, в якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки воно є законним.
У червні 2024 року до Верховного Суду від АТ "Правекс Банк" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просить урахувати висновки Верховного Суду у справі № 757/30993/15-ц (постанова від 24 квітня 2024 року), оскільки касаційна скарга у наведеній справі та касаційна скарга у цій справі є ідентичними, а правовідносини - подібними; залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема для доплати судового збору у розмірі 15 392,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 757/30987/15-ц із Печерського районного суду м. Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України) та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2023 року матеріали справи № 757/30987/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року № 861/0/226-24 на підставі службової записки судді Гулейкова І. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та АТ "Правекс Банк" про розгляд справи за участю їх представників, справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27 червня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року додаткові пояснення АТ "Правекс Банк" повернуто заявнику без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "Правекс-Банк" із листом, у якому просила повідомити, які суми станом на час звернення обліковуються на рахунках ОСОБА_1 за наступними договорами: договором банківського вкладу від 25 листопада 2009 року № 5117, договором банківського вкладу від 08 січня 2013 року № 700108975; договором банківського вкладу від 08 січня 2013 року № 700108976, договором банківського вкладу від 30 грудня 2013 року № 700221085, договором банківського вкладу від 30 грудня 2013 року № 700221087 та договором банківського вкладу від 30 грудня 2013 року № 700221088, просила повідомити про час отримання нею коштів за зазначеними договорами.
11 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ "Правекс-Банк" із листом, у якому просила повідомити про всі номера депозитних та поточних рахунків (відкриті та закриті з датами відкриття та закриття) на ім`я ОСОБА_1 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", надати належним чином завірену виписку по руху коштів по цих рахунках.
Листом № 2164/09-01-2БТ від 31 березня 2015 року на лист ОСОБА_1 від 11 березня 2015 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 були відкриті наступні договори банківського вкладу:
1. від 11 листопада 2008 року № 4653, строком до 15 листопада 2009 року на суму 6 520,00 грн. Грошові кошти по закінченню строку дії договору 25 листопада 2009 року виплачені через касу Краснодонського відділення;
2. від 31 липня 2009 року № 4976, договір анульовано у зв`язку із невнесенням коштів по договору на вкладний (депозитний) рахунок;
3. від 21 липня 2009 року № 4977, строком до 03 серпня 2010 року, на суму 2 000,00 грн. Протягом строку дії договору поповнено на 11 400,00 грн. Грошові кошти по закінченню строку дії договору 03 серпня 2010 року виплачені через касу Краснодонського відділення;
4. від 03 серпня 2010 року № 5363 договір анульовано у зв`язку з невнесенням коштів по договору на вкладний (депозитний) рахунок;
5. від 03 серпня 2010 року № 5362 договір анульовано у зв`язку з невнесенням коштів по договору на вкладний (депозитний) рахунок;
6. від 03 серпня 2010 року № 5364, строком до 03 листопада 2010 року, на суму 14 837,00 грн. Грошові кошти по закінченню строку дії договору 14 грудня 2010 року перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_4, з якого в той же день виплачені через касу банку Краснодонського відділення;
7. від 21 січня 2011 року № 5442, строком до 21 липня 2011 року, на суму 100 000,00 грн. Грошові кошти по закінченню строку дії договору 21 липня 2011 року перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_5, з якого 25 листопада 2011 року виплачені через касу банку Краснодонського відділення;
8. від 01 лютого 2011 року № 5445, строком до 01 серпня 2011 року на суму 40 000,00 грн. Грошові кошти по закінченню строку дії договору 01 серпня 2011 року перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_6, з якого 25 листопада 2011 року виплачені через касу банку Краснодонського відділення;
9. від 25 листопада 2011 року № 5577, строком до 01 січня 2012 року, на суму 146 000,00 грн. Грошові кошти по закінченню строку дії договору 03 квітня 2012 року перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_7, з якого в той же день виплачені через касу банку Краснодонського відділення;
10. від 03 квітня 2012 року № 5679, строком до 03 липня 2012 року, на суму 160 000,00 грн. Договір мігрував на нове МФО 21 травня 2012 року. Грошові кошти по закінченню строку дії договору перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1, виплачувались частинами через касу Краснодонського відділення у період з 16 липня 2012 року до 28 грудня 2012 року;
11. від 06 травня 2010 року № 5316, строком до 01 липня 2010 року, із щомісячною пролонгацією, на суму 1 000,00 грн. Договір мігрував на нове МФО 21 травня 2012 року. Строком на 13 травня 2015 року договір діючий, із щомісячною пролонгацією та капіталізацією відсотків. Залишок грошових коштів на рахунку № НОМЕР_8 станом на 13 березня 2015 року складав 1 770,60 грн.
08 квітня 2015 року та 23 квітня 2015 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 березня 2015 року, відповідно до якого банк повторно повідомив про повернення грошових коштів ОСОБА_1 та запропонував у разі наявності сумнівів звернутися до правоохоронних органів.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що договір банківського вкладу від 06 травня 2010 року № 5316 укладений строком до 01 липня 2010 року із щомісячною пролонгацією та капіталізацією відсотків, залишок грошових коштів обліковується на рахунку № НОМЕР_9, договір є діючим, із заявою про отримання коштів згідно з умовами договору № 5316 позивачка не зверталася, кошти продовжують обліковуватися на рахунку банку.
Договір про відкриття поточного банківського рахунку № НОМЕР_1, відкритий до банківського вкладу від 03 квітня 2012 року № 5679, станом на 12 листопада 2015 року залишок грошових коштів складав 0,00 грн. На вказаний рахунок зараховані кошти після закінчення дії договору банківського вкладу від 03 квітня 2012 року № 5679.
За договором поточного рахунку від 30 травня 2012 року № 700011274, згідно з внутрішнім обліком, поточний рахунок № НОМЕР_2 відкрито 30 травня 2012 року, станом на 05 листопада 2015 року залишок грошових коштів складав 98,26 грн. У подальшому, 27 вересня 2017 року закритий на підставі постанови НБУ, оскільки кошти на ньому відсутні, кошти списувались за розрахунково-касове обслуговування.
За договором від 08 жовтня 2008 року № 66, згідно з внутрішнім обліком, це поточний пенсійний рахунок № НОМЕР_10 відкрито (з 21 травня 2012 року - № НОМЕР_11 ), станом на 12 листопада 2015 року залишок грошових коштів складав 0,00 грн.
Договори поточного рахунку № НОМЕР_1, НОМЕР_12 та № 66 (поточний пенсійний рахунок) не є депозитними договорами і не володіють властивостями що притаманні для депозитних рахунків, для них не передбачалось капіталізація чи нарахування процентів за процентною ставкою, що встановлювалась для депозитних договорів.
Депозитні договори від 03 серпня 2010 року № 5364 та від 03 квітня 2012 року № 5679 укладені позивачкою терміном на 3 місяці, без подальшої пролонгації, кошти за депозитними договорами перераховані на поточні рахунки ОСОБА_1 .
Також встановлено, що поточні договори № 26207799833190, 26202700011274, 26200799839005 були закриті за ініціативою банку відповідно до пункту 144 Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" від 12 листопада 2003 року № 492, та пункту 8.2 рішення Голови Правління банку від 5 травня 2014 року № 83 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, ведення та закриття поточних рахунків фізичних осіб у ПАТ КБ "Правекс Банк", оскільки мали нульовий баланс і за ними не відбувалось руху протягом трьох років перед закриттям.
Позивачка не надала жодного примірника договору чи документа на підтвердження внесення коштів для зарахування їх на рахунки.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що за усіма банківськими договорами з позивачкою, вказаними у позовній заяві, відповідач виконав свої зобов`язання, вчасно та у повному обсязі провівши зарахування коштів та повернувши позивачці належні їй грошові кошти після закінчення строку дії договорів.
Підтвердженням повернення відповідачем коштів є надані до матеріалів справи завірені виписки, в яких відображений рух коштів за особовими рахунками згідно з умовами договорів із позивачкою.
Щодо договору банківського вкладу від 06 травня 2010 року № 5316 судом встановлено, що його укладено строком до 01 липня 2010 року із щомісячною пролонгацією та капіталізацією відсотків, залишок грошових коштів обліковується на рахунку № НОМЕР_9, договір є діючим, проте із заявою про отримання коштів згідно із умовами договору № 5316 позивачка не зверталася, кошти продовжують обліковуватись на рахунку банку.
Що стосується договору про відкриття поточного банківського рахунку № НОМЕР_1, відкритого до банківського вкладу від 03 квітня 2012 року № 5679, встановлено, що станом на 12 листопада 2015 року залишок грошових коштів складав 0,00 грн. На вказаний рахунок були зараховані кошти після закінчення дії договору банківського вкладу № 5679 від 03 квітня 2012 року.
За договором поточного рахунку № НОМЕР_12 від 30 травня 2012 року, згідно з внутрішнім обліком поточний рахунок № НОМЕР_2 відкрито 30 травня 2012 року, встановлено, що станом на 06 листопада 2015 року залишок грошових коштів складав 98,26 грн. У подальшому, 27 вересня 2017 року закритий на підставі постанови НБУ, оскільки кошти на ньому відсутні, кошти списувались за розрахунково-касове обслуговування.
За договором від 08 жовтня 2008 року № 66, згідно з внутрішнім обліком це поточний пенсійний рахунок № НОМЕР_10 відкрито (з 21 травня 2012 року - № НОМЕР_11 ), станом на 12 листопада 2015 року залишок грошових коштів складав 0,00 грн.
Встановлено, що договори поточного рахунку № НОМЕР_1, № НОМЕР_12 та №66 не є депозитними договорами і не володіють властивостями що притаманні для депозитних рахунків, для них не передбачалось капіталізація чи нарахування процентів за процентною ставкою, що встановлювалась для депозитних договорів.
Факт перерахування коштів за депозитними договорами від 03 серпня 2010 року № 5364 та від 03 квітня 2012 року № 5679 на поточні рахунки вкладника та їх виплата підтверджуються виписками банку, в яких відображений рух коштів за особовими рахунками.
Поточні рахунки № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_11 були закриті за ініціативою банку, оскільки мали нульовий баланс і за ними не відбувалось руху протягом трьох років перед закриттям.
Відповідач позбавлений доступу до банківської документації, яка знаходиться у відділенні за місцем обслуговування клієнта у зв`язку з тимчасовою окупацією рф Луганської області, в тому числі і м. Краснодон. Відповідно до акта про неможливість надання документів клієнта від 02 лютого 2016 року, складеного менеджером з адміністративної діяльності відділення "Харківська обласна дирекція "ПАТ КБ "Правекс-Банк", договори, укладені з ОСОБА_1 знаходяться на зберіганні у приміщенні Краснодонського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", що розташовано за адресою: вул. Мікроцентр, буд. 22, м. Краснодон, Луганська область. У зв`язку з тим, що м. Краснодон знаходиться на тимчасово окупованій території України, доступ до документів клієнта банку ОСОБА_1 відсутній. Крім того, відповідно до акта про неможливість надання документів від 02 лютого 2016 року, складеного директором Тобольського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", випливає, що договори, укладені з клієнтом Краснодонського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк" ОСОБА_1, на зберігання до архівів ПАТ КБ "Правекс-Банк", що знаходяться у приміщеннях Тобольського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк" та компанії ОСГ "Рекордз", не передавались.
Щодо витрат відповідача в суді апеляційної інстанції
22 березня 2023 року представник відповідача АТ "Правекс Банк" - адвокат Монастирський Д. О. подав до апеляційного суду заяву в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України, у якій повідомив про намір подати докази, що підтверджують розмір витрат, понесених відповідачем у зв`язку із розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду справи (за наявності таких витрат на користь відповідача).
Заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача АТ "Правекс Банк" - адвокат Монастирський Д. О. направив до Київського апеляційного суду 08 травня 2023 року, що підтверджується конвертом.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представник відповідача АТ "Правекс Банк" - адвокат Монастирський Д. О. надав копії: договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2022 року № 4130/02-2022, укладеного між АО "ЮФ "Астерс" та АТ "Правекс Банк"; копію додаткової угоди від 11 листопада 2022 року № 2 до договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2022 року № 4130/02-2022; рахунок № 12.22-055.4130 від 21 грудня 2022 року на сплату 400 700,00 грн за додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2022 року № 4130/02-2022; рахунок від 10 лютого 2023 року № 01.23-128.4130 на сплату 25 196,80 грн згідно з додатковою угодою від 11 листопада 2022 року № 2 за договором про надання правової допомоги від 17 жовтня 2022 року № 4130/02-2022; звіт про надані юридичні послуги та понесені витрати від 10 лютого 2023 року; рахунок від 05 травня 2023 року № 05.23-008.4130 на сплату 540 581,60 грн; звіт про надані юридичні послуги та понесені витрати від 05 травня 2023 року; акти № 12.22-055.4130 прийому-передачі наданих послуг згідно з додатковою угодою від 11 листопада 2022 року № 2; акт № 01.23-128.4130 прийому-передачі наданих послуг згідно з додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2022 року № 4130/02-2022; акт № 05.23-0084130 прийому-передачі наданих послуг згідно з додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 17 жовтня 2022 року № 4130/02-2022; копію платіжної інструкції від 27 грудня 2022 року № 4482.