ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 607/1045/23
провадження № 61-8187св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3,
суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інна Віталіївна,
заінтересована особа (боржник) - Російська Федерація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 квітня 2024 року у складі судді Кунець Н. Р. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2024 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Костіва О. З., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І. В. (далі - державний виконавець ОСОБА_4 ) та зобов`язання здійснити дії в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Скаргу обґрунтовано тим, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 липня 2023 року у справі № 607/1045/23 за її позовом, поданим в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, стягнуто з Російської Федерації на їхню користь компенсацію за завдану моральну шкоду в загальному розмірі 4 000 000 грн.
14 серпня 2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/1045/23 видано три виконавчі листи, які було пред`явлено до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
05 жовтня 2023 року державним виконавцем Онопрієнко І. В. відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та приєднані до зведеного провадження № НОМЕР_4.
26 січня 2024 року через засоби поштового зв`язку на адресу державного виконавця Онопрієнко І. В. вона направляла клопотання про накладення арешту на все майно та рахунки боржника, а також проведення торгів арештованим майном з направленням грошових коштів, отриманих від реалізації майна, для примусового виконання рішення судів за виконавчими провадженнями № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1. Також просила повідомити про можливість зміни способу виконання рішення за вказаними виконавчими провадженнями.
Вказувала, що жодних дій після відкриття виконавчих проваджень за трьома виконавчими листами державним виконавцем Онопрієнко І. В. вчинено не було.
Врахуваючи викладене, вважала, що в діях державного виконавця ОСОБА_4 є ознаки бездіяльності.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2024 року, провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Онопрієнко І. В. закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Роз`яснено скаржниці її право на звернення із скаргою у порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що оскарження бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І. В. під час виконання зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, у якому об`єднано виконання судових рішень, у тому числі і рішення у справі № 607/1045/23, ухвалених судами різних юрисдикцій, підлягає до розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
02 червня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подала касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 квітня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2024 року, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до помилкового їх ухвалення з порушенням правил інстанційної юрисдикції. Суди не врахували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Подібну норму містить і стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, постановлених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках звернення з аналогічним питанням до суду адміністративної юрисдикції є помилковим.
Наявність зведеного виконавчого провадження не вказує про адміністративну юрисдикційність скарги ОСОБА_1 .
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи до суду не надходили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
09 липня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року у справі № 607/1045/23 позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до держави Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України задоволено частково.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що вимушене переселення ОСОБА_1 з окупованої території Донецької області до м. Кременчука Полтавської області відбулося унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що вимушене переселення ОСОБА_1, та малолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3, 12-13 квітня 2022 року з м. Києва до м. Тернополя відбулося унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та ведення активних бойових дій на території м. Київ.
Стягнуто з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 600 996 грн.
Стягнуто з Російської Федерації на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 400 664 грн.
Стягнуто з Російської Федерації на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 200 332 грн.
У іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Російської Федерації на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 14 493,60 грн (а. с. 60-67, т. 1).
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 липня 2023 року у справі № 607/1045/23 заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2023 року в частині стягнення моральної шкоди змінено, збільшено розмір стягнутої моральної шкоди.
Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 2 000 000 грн, на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 1 000 000 грн та на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 1 000 000 грн (а. с. 116-120, т. 1).
Постановами державного виконавця Онопрієнко І. В. від 05 жовтня 2023 року за заявою ОСОБА_1 (стягувача) відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 14 серпня 2023 року у справі № 607/1045/23 (а. с. 157-159, т. 1).
Згідно з обліковою карткою зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4 про стягнення грошових коштів з боржника Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчих листів № 607/1045/2,3 виданих Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 14 серпня 2023 року, приєднані до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
З облікової картки також відомо, що у складі зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4 про стягнення грошових коштів з боржника Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації знаходиться 440 виконавчих проваджень за виконавчими документами судів різних юрисдикцій (а. с. 182-253, т. 1).
Позиція Верховного Суду
Правове регулювання спірних відносин
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.