ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 243/16/23
провадження № 61-17160св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - держава в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області в інтересах якої з позовом звернувся керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у складі колегії суддів Тимченко О. О., Зубакової В. П., Остапенко В. О. та касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2023 року у складі судді Фаліна І. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у складі колегії суддів Тимченко О. О., Зубакової В. П., Бондар Я. М.
у справі за позовом керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему "Електронний суд" звернувся керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
(далі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області), ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.
В обґрунтування позову вказував, що Слов`янська окружна прокуратура Донецької області під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42021051720000003 від 06 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, виявила факт порушення вимог ЗК України у 2018 році при наданні ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Так, начальник ГУ Держгеокадастру у Донецькій області наказом від 18 січня 2018 року № 135-СГ затвердив ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, площею 2,0 га, та надав безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860. На підставі вказаного наказу 22 січня 2018 року державний реєстратор Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області Булошник І. О. зареєстрував право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності № 24502286).
Прокурор вважав, що вказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області
від 18 січня 2018 року № 135-СГ видано з порушенням норм земельного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка, яка передана за оспореним наказом ОСОБА_1, - поверненню на користь держави, оскільки згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 307720560 ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2399-СГ вже отримала безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1424256200:11:000:0778, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів. 16 листопада 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
У подальшому ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21 грудня 2016 року відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:11:000:0778 на користь ОСОБА_2, у зв`язку з чим приватний нотаріус припинив право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та зареєстрував право власності на неї за ОСОБА_2 .
Отже, ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860 (оспорений наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 18 січня 2018 року № 135-СГ) вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2399-СГ).
Таким чином, ОСОБА_1 у своєму клопотанні від 05 січня 2018 року всупереч вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області приховала той факт, що раніше вона вже отримала у власність безоплатно земельну ділянку, використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства,
про що не повідомила орган Держгеокадастру.
Зазначені дії ОСОБА_1 призвели до вибуття з державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860 сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів (на теперішній час Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області). При цьому, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 20 лютого 2018 року № 741 також відчужила на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860, яка була набута нею безоплатно вдруге.
Оскільки оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 18 січня 2018 року № 135-СГ є незаконним та підлягає визнанню недійсним, відсутні правові підстави для збереження цієї земельної ділянки за ОСОБА_2, який придбав вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 . Відчуження незаконно переданого у приватну власність майна (земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860) порушує інтереси власника - Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, а спір щодо його витребування від нового власника підлягає вирішенню в судовому порядку.
Посилаючись на викладене, керівник Слов`янської окружної прокуратури просив суд:
- визнати недійним наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 18 січня 2018 року № 135-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та надано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860;
- витребувати у ОСОБА_2 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 21 серпня 2023 року позовні вимоги Слов`янської окружної прокуратури Донецької області задовольнив частково.
Витребував у ОСОБА_2 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - територіальної громади Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, набуваючи у власність спірну земельну ділянку, повторно скористалась своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, а тому ГУ Держгеокадастру у Донецькій області допустило порушення вимог земельного законодавства, неправомірно видавши 18 січня 2018 року наказ№ 135-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860, а тому цей наказ є незаконним.
Місцевий суд виходив із того, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки із володіння ОСОБА_2 є обґрунтованими, а втручання держави у його право власності є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку, передбаченому законом. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права цілком відповідає правовій природі спірних правовідносин та перешкод для застосування механізму, передбаченого у статті 388 ЦК України, не вбачається. Тоді як у спорі про витребування майна вимога про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не є ефективним способом захисту, а тому у задоволенні такої вимоги відмовлено.
Заступник керівника Донецької обласної прокуратури та ОСОБА_2 оскаржили рішення місцевого суду в апеляційному порядку.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури повернув заявнику із посиланням на те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не є стороною по справі та у якої відсутні повноваження на підписання апеляційної скарги в інтересах позивача.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вказав, що будь-яких документів, які б підтверджували повноваження заступника керівника Донецької обласної прокуратури на підписання апеляційної скарги в інтересах позивача по справі матеріали справи не містять.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 січня 2024 року апеляційну скаргуОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2023 року - без змін.
Погоджуючись із висновками місцевого суду, апеляційний суд також зазначив, що ОСОБА_1 набуваючи у власність спірну земельну ділянку, повторно скористалась своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, а тому ГУ Держгеокадастру у Донецькій області допустило порушення вимог земельного законодавства.
Апеляційний суд вказав на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що вимога про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області
не є ефективним способом захисту.
Суд апеляційної інстанції, відхилив довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що прокурор звернувся до суду з указаним позовом поза межами трирічного строку позовної давності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що прокурор дізнався про порушення прав держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області у межах кримінального провадження.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі заступник керівника Донецької обласної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та направитисправу до апеляційного суду для продовження розгляду. Касаційна скарга заступника керівника Донецької обласної прокуратури також містить клопотання про розгляд справи за участі прокурора.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Касаційна скарга заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року подана до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 29 листопада 2023 року.
05 грудня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури та витребував цивільну справу із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.
Касаційна скарга ОСОБА_2, від імені якого діяла ОСОБА_3, на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року подана до Верховного Судучерез систему "Електронний суд" 13 лютого 2024 року.
14 лютого 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
19 лютого 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року.
Ухвалою від 11 липня 2024 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання заступника керівника Донецької обласної прокуратури про участь у судовому засіданні, призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 12 липня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач),
Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петров Є. В., Ситнік О. М.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі заступник керівника Донецької обласної прокуратури посилається на те, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, неправильно визначив позивача у цій справі, яким є не керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, а держава в особі Миколаївської міської ради, чиї інтереси представляє прокурор.
Наголошує, що приписами Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII
"Про прокуратуру" прямо передбачено право заступника керівника обласної прокуратури на апеляційне оскарження судового рішення.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що на момент набуття права власності спірна земельна ділянка була вільною від будь-яких обтяжень чи обмежень, а Миколаївська міська рада Краматорського району Донецької областініколи не була власником спірної земельної ділянки, доказів на підтвердження права власності на спірну земельну ділянку Миколаївською міською радою Краматорського району Донецької області суду не надано. Спірна земельна ділянка з лютого 2018 року на праві приватної власності належала йому, а тому, відповідно, не могла набути статусу земельної ділянки комунальної власності Миколаївської міської ради станом
на 17 травня 2021 року, про що зазначено судами із посиланням на Перехідні положення ЗК України.
ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки при її придбанні покладався на відомості з Державного реєстру речових прав
як на відомості, що підтверджують визнання державою права власності, що виникло у попереднього власника на законних підставах.
Крім того, поза увагою судів залишилась та обставина, що прокурор звернувся до суду з позовом поза межами трирічного строку позовної давності. Так, позовна давність має відраховуватись з моменту вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави в особі ГУ Держгеокадастру, на яке, згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, станом на дату набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку - 18 січня 2018 року, було покладено обов`язок розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення.
Обґрунтовуючи наведене, ОСОБА_2 посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц та від 04 липня 2023 року у справі № 373/676/17, а також у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/4654/15, від 08 липня 2020 року у справі № 363/2968/16, від 21 грудня 2020 року у справі № 522/8412/19 та інших.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначено, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Відзиви на касаційні скарги від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи
07 листопада 2016 року ОСОБА_1 подала клопотання, яке зареєстровано
у ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 07 листопада 2016 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, площею 2,0 га ріллі, з кадастровим номером 1424256200:11:000:0778.
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області наказом від 11 листопада 2016 року № 2399-СГ затвердило ОСОБА_1 проєкт землеустрою та надало безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:11:000:0778).
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 серпня 2022 року № 307720560 ОСОБА_1 16 листопада 2016 року зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:11:000:0778.
21 грудня 2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5731, передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 1424256200:11:000:0778, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області.
05 січня 2018 року ОСОБА_1 подала клопотання, яке зареєстровано
у ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 05 січня 2018 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, загальною площею 2,0 га ріллі, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860.
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області наказом від 18 січня 2018 року № 135-СГ затвердило проєкт землеустрою ОСОБА_1 та надало їй безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:06:000:0860).
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 лютого 2022 року № 307720719 ОСОБА_1 22 січня 2018 року зареєструвала право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1424256200:06:000:0860.
20 лютого 2018 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 741, передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 1424256200:06:000:0860, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 серпня 2022 року № 307720719, приватний нотаріус 20 лютого 2018 року припинив право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0860 за ОСОБА_1 та зареєстрував за ОСОБА_2 .
Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42021051720000003, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, виявлено факт порушення вимог ЗК України при наданні ГУ Держгеокадастру у Донецькій області протягом 2018 року у приватну власність громадянам (в тому числі й ОСОБА_1 ) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
15 грудня 2022 року Слов`янська окружна прокуратура Донецької області на адресу начальника Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області направила повідомлення за № 57-2544 Вих-22 про представництво інтересів держави (в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру), в якому надала інформацію про виявлені порушення та намір звернутися до суду в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради. З метою встановлення всіх обставин справи також просила повідомити чи планує Миколаївська міська військова адміністрація самостійно звернутися до суду із позовом або вжити інші заходи щодо захисту інтересів держави.
Листом № 2043 від 16 грудня 2022 року Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області повідомила Слов`янську окружну прокуратуру Донецької області, що у зв`язку зі збройною агресією Миколаївська міська рада не мала об`єктивної можливості належним чином вживати заходи щодо захисту порушених інтересів територіальної громади. Крім того, Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області не має можливості самостійно звернутися до суду з позовною заявою, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Також, військова адміністрація зазначає, що на території громади тривають обстріли та наявні значні руйнування об`єктів нерухомості, тому бюджетні кошти використовуються першочергово на забезпечення основних потреб життєдіяльності населення та функціонування критичної інфраструктури. Деякі посадові та службові особи апарату військової адміністрації, у тому числі, з питань земельних відносин, перебувають в евакуації та працюють дистанційно, тому ведення позовної роботи є обмеженим, у тому числі, з причин технічної незабезпеченості.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року слід задовольнити частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо касаційної скарги заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, заступник керівника Донецької обласної прокуратури Вікторія Ткачук подала апеляційну скаргу.
Дніпровський апеляційний суд повертаючи апеляційну скаргу виходив з відсутності у матеріалах справи та додатках до апеляційної скарги доказів підтвердження існування у автора апеляційної скарги права підпису та подачі апеляційної скарги до апеляційного суду від імені керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області.