ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 569/10283/23
провадження № 61-1058св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ;
відповідачі:Департамент патрульної поліції, Державна казначейська служба України;
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Харечка С. П. від 09 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України в якому просив стягнути на свою користь з Департаменту патрульної поліції моральну шкоду у розмірі 2 000 000,00 грн.
Позов мотивований тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2022 року у справі № 569/14664/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 2АВ № 01177606 від 11 вересня 2022 року відносно нього та закрито провадження у справі.
Стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набрало законної сили 24 грудня 2022 року. Стверджує, що моральна шкода, полягала у тому, що він постійно нервував (негативні емоції, стрес), психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення державним органом його права на мирне володіння майном (грошовими коштами) визначене статтею 1 Першого Протоколу Конвенції, якого (права на мирне володіння майном) відповідач хотів його позбавити шляхом незаконного присудження штрафних санкцій. Недовіра та розчарування у протиправних діях державного органу завдала відчутої зміни його психологічного стану, виникнення недовіри до представників державних органів в цілому.
ОСОБА_1 отримував постійні моральні страждання (негативні емоції, нервування, стрес) по факту зміни звичайного способу життя, що викликано необхідністю захисту порушених прав у суді, витрачанням значного часу на складання документів для подання до суду.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.
Суди виходили з того, що статтями 2, 4 Закону № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Тобто здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, постанови, отримання пояснень та інше). Виходячи із загальних засад розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру компенсації моральної шкоди, суди дійшли висновку про часткове задоволення позову в розмірі 500,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати частково й ухвалити нове судове рішення, у відповідній частині, призначити розмір моральної шкоди (не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під судом), що на думку заявника, становить суму у розмірі 18 536,67 грн.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а також - не дослідили зібрані у справі докази, що передбачають вимоги пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано її матеріали із Рівненського міського суду Рівненської області.
14 березня 2024 року справа № 569/10283/23 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що йому необґрунтовано інкримінувалося вчинення адміністративного правопорушення протягом двох місяців та 23 днів, а тому, із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати та положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" вважає, що мінімальний розмір відшкодування визначений Державою за час незаконного знаходження під судом складає
18 536,67 грн.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2022 року у справі № 569/14664/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 2АВ № 01177606 від 11 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 та закрито провадження у справі.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набрало законної сили 24 грудня 2022 року.
У ході розгляду справи №569/14664/22 судом було встановлено, що надані представником Департаменту патрульної поліції фотознімки, здійснені за допомогою технічного засобу Каскад 059-1120, містять інформацію про те, що автомобіль рухався на 95+200 автодороги Н22. При цьому, доказів того, що зображена на фото частина дороги розташована в межах населеного пункту представником Департаменту патрульної поліції не подано.
Також відсутні докази того, що дана частина дороги знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, якими позначається початок або кінець населеного пункту та докази наявності на шляху руху ОСОБА_1 знаку 5.70 "Фото - відеофіксація порушень правил дорожнього руху.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.