ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 638/9162/21
провадження № 61-3007св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гончаренко Олександр Володимирович, на рішення Дзержинського районного суду
м. Харкова від 05 липня 2023 року у складі судді Штих Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів:
Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що його рідний брат
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Згідно з медичною довідкою про причину смерті від 01 грудня 2020 року смерть ОСОБА_4 настала від гострого отруєння етиловим спиртом.
4. ОСОБА_4 сім`ї не мав, проживав один та після його смерті відкрилась спадщина на частку квартири
АДРЕСА_1 .
5. 12 травня 2021 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, де довідався про наявність заповіту який
від 25 листопада 2020 року від імені його брата, було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В.
6. Вважає вказаний заповіт недійсним, оскільки рукописний текст
у заповіті виконаний не ОСОБА_4, а крім того брат не мав із собою документів для посвідчення заповіту, оскільки паспорт зберігався
у ОСОБА_5, а правовстановлюючі документи на квартиру -
у ОСОБА_6 .
7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт ОСОБА_4, складений і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В. від 25 листопада 2020 року, зареєстрований у реєстрі № 1963, недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня
2023 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 25 січня 2024 року, у позові відмовлено.
9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що належних доказів на підтвердження того, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі позивач не надав, обґрунтовуючи свої вимоги на припущеннях. Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про його вільне волевиявлення, обставини, які б вплинули на волевиявлення заповідача, судом не встановлені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гончаренко О. В., просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. 28 лютого 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Гончаренко О. В., подав касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
15. Вказує, що суди дійшли передчасного висновку про відмову в позові, оскільки свідків, клопотання про допит яких було задоволено, суд не викликав і не допитав, реєстр вчинення нотаріальних дій не витребував і не оглянув, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не розглянув.
16. Зазначає, що позивач був позбавлений можливості довести свої вимоги, оскільки без допиту свідків, витребування доказів, призначення та проведення почеркознавчої експертизи встановлення фактичних обставин
у розглядуваній справі є неможливим.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Обставини справи, встановлені судами
17. 25 листопада 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В., посвідчено заповіт від імені
ОСОБА_4, згідно з яким заповідач, на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті
і на що за законом він матиме право. Заповіт зареєстровано в реєстрі за
№ 1963.
18. На наступний день після посвідчення заповіту, тобто
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у м. Харкові.
19. За відомостями Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, оформленим 15 квітня 2010 року Дзержинським РВ ХМУ УМВС України
в Харківській області.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
20. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
21. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
22. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
23. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
24. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
25. Відповідно до частини першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені
у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
26. Згідно з частинами першою-третьою статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
27. Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 ЦК Кодексу).
28. Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
29. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.