ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 523/16431/22
провадження № 61-1197св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа, - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 травня
2023 року у складі судді Кисельова В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
2. Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нікополь Дніпропетровської області.
3. Зазначає, що 17 липня 1978 року їй був виданий паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1, Апостолівським РВВС Дніпропетровської області. Однак вона вчасно не отримала паспорт громадянина України, тому наразі не має документів, що посвідчують її особу та підтверджують громадянство.
4. Зверталась до Суворовського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУДМС)
із заявою про обмін паспорта колишнього СРСР зразка 1974 року у зв`язку
із закінченням строку його дії на паспорт громадянина України.
5. 03 вересня 2022 року у задоволенні її заяви було відмовлено, оскільки зареєстрованою або знятою з реєстраційного обліку, в том числі станом на
24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року вона не значиться.
6. Вказане унеможливлює встановлення належності її до громадянства України.
7. Посилаючись на викладене, просила суд встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у повнолітньому віці
на території України станом на 1991 рік, зокрема станом на 24 серпня
1991 року та 13 листопада 1991 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 травня
2023 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року, заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт постійного проживання
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у повнолітньому віці на території України станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня
1991 року та 13 листопада 1991 року.
9. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з урахуванням наданих доказів у сукупності
з показаннями свідка, вказав, що заявницею підтверджено факт народження та проживання на території України у 1991 році, зокрема станом на 24 серпня та 13 листопада 1991 року, а органом ГУДМС при проведенні процедури встановлення особи ОСОБА_1 встановлено відсутність відомостей про перетин нею державного кордону України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ГУДМС просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. 17 січня 2024 року ГУДМС подало касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які
у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відмовлено ГУДМС
у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні
з викликом та участю сторін, справу призначено до розгляду у складі колегії
із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень ГУДМС зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року
у справі № 757/44694/17-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 654/3462/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Вказує, що посилання апеляційного суду як на доказ на запит, здійснений ГУДМС щодо надання паспорта заявниці, є безпідставним, оскільки такого доказу заявницею не надано, а ухвали про його витребування не було.
16. Звертає увагу, що документами не підтверджено, що ОСОБА_4 та/або ОСОБА_1 на території України мешкали понад один рік.
17. Наявні в справі докази, а саме копія форми № 1, витяг з актового запису про шлюб, не завірені службовою особою відповідної установи.
18. Вважає, що у справі наявний спір про право, тому суди порушили вимоги частини шостої статті 294 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У березні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Шевчук К. М., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
20. Вказує, що вона відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство" є громадянкою України із 1991 року, як колишня громадянка СРСР яка постійно мешкала на території України за станом на 24 серпня
1991 року та 13 листопада 1991 року
21. Метою її звернення до суду є встановлення факту проживання на території України для оформлення паспорта громадянина України
і розглядувана заява не стосується набуття громадянства, особою яка вже
є громадянкою України.
22. З огляду на викладене безпідставним є посилання ГУДМС на статті 8, 9 Закону України "Про громадянство" та змушування заявниці звернутись до органів ДМС України із заявою про набуття громадянства України.
23. Також безпідставними є доводи касаційної скарги щодо спору про право, оскільки встановлення факту проживання заявниці на території України має правове значення для оформлення паспорта громадянина України.
Обставини справи, встановлені судами
24. ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нікополь Дніпропетровської області, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
25. Після народження заявниця мешкала у м. Нікополі разом з батьками, після чого сім`я переїхала до м. Апостолове Дніпропетровської області, де заявниця проживала до 2012 року за адресами:
АДРЕСА_1 .
26. У період 1970-1978 років заявниця відвідувала Апостолівську ЗОШ № 3.
27. Згідно листа ГУДМС України в Дніпропетровській області від 17 грудня
2022 року в електронній картотеці Апостолівського відділу ГУДМС України
в Дніпропетровській області міститься заява про видачу паспорта зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Апостолове Дніпропетровської області. За відомостями цієї заяви, ОСОБА_6 документована паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року по досягненні 16-річного віку серії НОМЕР_1, виданим 17 липня 1978 року ВВС ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт списання бланку паспорта НОМЕР_1 на ім`я заявниці підтверджено Книгою обліку надходження бланків паспортів і видачі паспортів громадянам (форма 2) № 3, яка велась у період з 06 жовтня 1977 до 24 жовтня 1978 року. Для службових відміток описаної вище заяви вклеєне фото володільця паспорта по досягненні 25-річного віку, про що зроблено відповідний запис "Апостолівським РВВС, 25 вересня 1992 року".
28. Згідно з актовим записом про шлюб від 23 квітня 1983 року № 69 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено шлюб, після шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_8 .
29. За час шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджено свідоцтвом про народження, серія
НОМЕР_3, батьками в якому вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
30. 25 вересня 1992 року Апостолівським РВ УМВС України за місцем проживання заявниці вклеєно фотокартку до паспорта колишнього СРСР зразка 1974 року НОМЕР_1 при досягненні відповідного віку.
31. 16 серпня 1994 року вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області по справі № 1-302/1994 ОСОБА_6 засуджено до 1 року 6 місяців позбавлення волі за частиною першою статті 229-6 КК України.
32. Із 06 вересня 1994 року до 04 жовтня 1994 рік ОСОБА_6 відбувала покарання в Дніпродзержинській виправній колонії (№ 34), що підтверджено копією листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань
від 01 грудня 2022 року № 14019/гл/вс.
33. Згідно з листом Державної установи "Кам`янська виправна колонія
(№ 34) за даними архівних облікових даних ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Нікополь Дніпропетровської області, українка, громадянка України до засудження мешкала за адресою:
АДРЕСА_2 . Звільнена з установи 04 жовтня 1994 року за постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області на підставі указу "Про амністію" від 18 серпня 1994 року. При звільненні вибула за адресою: АДРЕСА_2 .
34. 08 грудня 1997 року вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 засуджено до 3 років позбавлення волі за частиною першою статті 229-6 КК України.
35. 02 вересня 1998 року вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі за частиною другою статті 229-6 КК України.
36. 21 листопада 2008 року вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_6 засуджено до 6 років позбавлення волі за частиною першою статті 121, частиною другою статті 309, статті 395 КК України.
37. Заявниця зверталася до Суворовського відділу у м. Одесі ГУДМС
із заявою про обмін паспорта колишнього СРСР зразка 1974 року у зв`язку
із закінченням строку дії паспорта.
38. 03 вересня 2022 року ГУДМС прийнято рішення, яким особу ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, однак належність до громадянства не визначено.
39. Відповідно до підпункту 100 пункту 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 в оформленні та видачі паспорта громадянина України відмовлено, що підтверджено довідкою Суворовського відділу у м. Одесі ГУДМС від 07 вересня 2022 року.
40. Підставою для відмови став той факт, що ОСОБА_10 зареєстрованою або знятою з реєстраційного обліку, в тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року, не значиться.
41. При проведенні органом ДМС процедури встановлення особи ОСОБА_11 встановлена відсутність відомостей про перетин нею державного кордону України.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
42. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
43. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
44. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
46. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.