1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 535/271/22

провадження № 61-7686св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" про розірвання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та скасування рішення щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2023 року в складі колегії суддів Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (далі - ТОВ "Агрофірма "Маяк") в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просила:

-розірвати договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 12 травня 2020 року, укладений щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322255100:00:004:0709, загальною площею 3,7684 га, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, та зареєстрований 28 липня 2020 року (запис про інше речове право № 37546417);

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2020 року індексний номер 53375594 (запис про інше речове право № 37546417), вчинене приватним нотаріусом Лапочкою Р. О. щодо реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, кадастровий номер 5322255100:00:004:0709, загальною площею 3,7684 га, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 29 жовтня 2021 року позивачка набула права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5322255100:00:004:0709, про що повідомила ТОВ "Агрофірма "Маяк", однак відповідач з моменту укладення договору не сплачував орендні платежі, що є порушенням істотних умов договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивачка не довела обставин щодо систематичного порушення відповідачем умов договору шляхом несплати їй передбачених договором платежів за користування земельною ділянкою, тому відсутні підстави для розірвання договору з цих підстав. Також суд першої інстанції не встановив інших обставин, які були б підставою для розірвання спірного договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Крім того, місцевий суд відмовив у задоволенні вимог позивачки про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки така вимога є похідною від вимоги про розірвання спірного договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), у задоволенні якої відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишено без руху та заявникам надано строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зокрема, надання доказів сплати судового збору або звільнення від його сплати.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року визнано неподаною та повернуто особам, які її подали.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху направлена представнику ОСОБА_2 на вказану ним в апеляційній скарзі електронну адресу та доставлена до його електронної скриньки 23 березня 2023 року о 14:31:46. Незважаючи на отримання заявниками копії ухвали апеляційного суду, недоліки апеляційної скарги не усунуті та докази сплати судового збору не надані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 травня 2023 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, засобами поштового зв`язку, звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення повністю та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявники зазначають порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали апеляційного про залишення апеляційної скарги без руху) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Оскільки розгляд справи здійснювався в паперовій формі, то ухвала про залишення апеляційної скарги без руху мала бути надіслана заявникам у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в системі "Електронний суд". Направлення судового рішення на особисту електронну пошту заявника не свідчить про його отримання адресатом.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27 червня 2023 року справу № 535/271/22 (провадження № 61-7686св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено ОСОБА_3, Фаловську І. М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2024 року на підставі службової записки судді Сердюка В. В. справу № 535/271/22 (провадження № 61-7686св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено ОСОБА_4, Фаловську І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року зупинено провадження у справі № 535/271/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма "Маяк" про розірвання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та скасування рішення щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2023 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року поновлено провадження у справі № 535/271/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма "Маяк" про розірвання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та скасування рішення щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2023 року.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Представник ТОВ "Агрофірма "Маяк" - Скляренко С. М. у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 травня 2020 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Агрофірма "Маяк", укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно із пунктами 1.1, 2.1 вказаного договору власник передав, а землекористувач одержав право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання сільськогосподарської продукції та доходів від неї. Право користування передано на земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:00:004:0709, загальною площею 3,7684 га, розташовану на території Котелевської селищної ради (за межами населеного пункту) Полтавської області. Договір укладено строком на сім років.

Відповідно до пункту 4.1. договору плата за користування земельною ділянкою здійснюється у розмірі 21 065,59 грн, у тому числі податки і збори визначені законодавством України (на момент укладення договору ПДФО - 18 % та військовий збір - 1,5 %) за один рік користування земельною ділянкою. Плата за користування земельною ділянкою справляється у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг) формах. Плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі виплачується землевласнику через касу землекористувача або/та шляхом перерахування на рахунок землевласника в установі банку в строки, визначені пунктом 4.3 цього договору за волевиявленням (заявою) землевласника.

Приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області Лапочкою Р. О., щодо вказаної земельної ділянки зареєстрований договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 12 травня 2020 року.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 позивачка набула в порядку спадкування право власності на зазначену земельну ділянку на підставі заповіту від 29 жовтня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпаком В. І.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та її представник адвокат Борзовець О. В. подали апеляційну скаргу, яка ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року залишена без руху у зв?язку з відсутністю доказів сплати судового збору за ставками та в порядку, встановленими Законом України "Про судовий збір". Заявникам надано строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги та роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копія ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху направлена на вказану в апеляційній скарзі електронну адресу представника ОСОБА_2 та згідно з довідкою про доставку електронного листа доставлена до електронної скриньки 23 березня 2023 року о 14:31:46.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Беллє проти Франції" від 04 грудня 1995 року (заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

За позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України"

від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03).

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 185, статті 357 ЦПК України, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне виявлені недоліки, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається судом апеляційної інстанції.


................
Перейти до повного тексту