ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 200/2534/22
адміністративне провадження № К/990/5812/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2022 (головуючий суддя: Аканов О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 (головуючий суддя: Казначеєв Е.Г., судді: Геращенко І.В., Компанієць І.Д.) у справі № 200/2534/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУПФУ в Донецькій області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення від 10.06.2021 № 301 про утримання з пенсії надміру виплачених сум в розмірі 104 780,66 грн;
зобов`язати виплатити (повернути) незаконно утриманих сум на підставі оскаржуваного рішення.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 14.10.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023 заяву позивачки про забезпечення позову у справі № 200/2534/22 повернуто без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що з 05.03.2018 їй призначено пенсію за вислугу років на умовах Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VІІ). У період з липня 1998 року по квітень 2020 року позивачка працювала у прокуратурі Донецької області на посаді прокурора відділу. 04.05.2020 позивачку звільнено з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів. У зв`язку зі звільненням із посади, 06.05.2020 позивачка звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії. У період з травня по грудень 2020 року отримувала пенсію у розмірі 9642,25 грн.
17.12.2020 позивачка звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2020 відповідно до частини п`ятої статті 86 Закону №1697-VІІ, у якій зазначила, що на момент її подання працює.
Після отримання 10.06.2021 пенсії в розмірі меншому, ніж звичайно, позивачка 06.07.2021 через офіційний ВЕБ-портал ПФ України звернулася із заявою до відповідача про надання рішення, на підставі якого зменшився розмір її пенсії.
Листом відповідач проінформував позивачку про те, що внаслідок неповідомлення про працевлаштування утворилася переплата пенсії у сумі 104 780,66 грн за період із 25.05.2020 по 31.05.2021, у зв`язку з чим було прийнято рішення № 301 від 10.06.2021 про утримання переплати пенсії у розмірі 20% щомісячно, починаючи із 01.06.2021 по 1264,02 грн кожний місяць, яке триває по теперішній час.
Позивачка посилається на відсутність правових підстав для винесення такого рішення, оскільки у спірних правовідносинах відсутні факти зловживання з боку пенсіонера. Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує конституційні права, а тому підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що 06.05.2020 позивачка особисто звернулася із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням з посади. Позивачці проведено перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням з посади. 17.12.2020 позивачка через ВЕБ-портал ПФУ надала заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини п`ятої статті 86 Закону № 1697-VІІ (не працюючому пенсіонеру) з урахуванням довідки про складові заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 11.09.2020 згідно довідки від 10.12.2020 № 21-85-193, виданої Донецькою обласною прокуратурою.
Одночасно з цим, з 13.12.2019 пенсію позивачці перераховано на підставі рішення суду у справі № 200/7869/20-а з урахуванням довідки про заробітну плату прокуратури Донецької області №18-85-57 від 22.01.2020. В травні 2021 року у ході опрацювання рішення суду за даними персоніфікованого обліку встановлено факт роботи позивачки на спецпосаді, яка дає право на пенсію відповідно до Закону №1697-VІІ. З причини неповідомлення про прийняття на роботу за період з 25.05.2020 по 31.05.2021 утворилась переплата пенсії на суму 104780,66 грн, яку рішенням № 301 від 10.06.2021 вирішено утримувати по 20 % з пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 50 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), починаючи з 01.06.2021.
Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Просить у задоволенні позову відмовити.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачці з 05.03.2018 призначено пенсію за вислугу років відповідно до частини п`ятої статті 86 Закону № 1697-VІІ.
06.05.2020 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою № 4078 про призначення/перерахунок пенсії. У заяві позивачка зазначила, що не працює.
Відповідачем з 05.05.2020 проведено перерахунок пенсії позивачки у зв`язку із звільненням з посади. Пенсію обчислено з урахуванням загального стажу 37 років 11 місяців 24 дні, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 9 років 07 місяців 25 днів, та заробітної плати (окладу) за лютий 2018 року. Страховий стаж враховано по 28.02.2018.
17.12.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії, вид пенсії: збільш.зарплати (пенсії за спецзаконами), з позначкою: працюю.
До заяви про призначення пенсії позивачка додала довідку про складові заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 11.09.2020 згідно довідки від 10.12.2020 No21-85-193, виданої Донецькою обласною прокуратурою.
Позивачці здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, як працюючому працівнику органів прокуратури, з урахуванням зазначеної довідки.
Одночасно з цим, у травні 2021 року під час опрацювання судового рішення у справі № 200/7869/20-а, фахівцями Управління, за даними персоніфікованого обліку, було встановлено факт роботи ОСОБА_1 на спецпосаді, яка дає право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VІІ.
У зв`язку із встановленими обставинами, відповідач прийняв рішення від 10.06.2021 № 301 про утримання надміру виплачених сум пенсії. У рішенні зазначено, що у зв`язку із неповідомленням про працевлаштування сума переплати в сумі 104780,66 грн підлягає поверненню з ОСОБА_1 . У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.06.2021 до повного погашення.
Позивачка отримавши пенсію у розмірі меншому ніж зазвичай, у липні 2021 року звернулася до ГУПФУ в Донецькій області із заявою, в якій просила повідомити причини виплати пенсії у розмірі меншому ніж за попередні місяці.
На звернення позивачки, пенсійний орган листом № 8863-8068/Д-15/8-0500/21 повідомив заявницю про прийняте рішення від 10.06.2021 № 301, яким було вирішено утримати надміру виплачені суми пенсії у розмірі 104780,66 грн у зв`язку із неповідомленням про працевлаштування.
Вважаючи рішення від 10.06.2021 № 301 про утримання надміру виплачених сум пенсії протиправним, позивачка звернувся з позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що працівнику органів прокуратури, якому призначено пенсію відповідно до Закону № 1697-VII та який продовжує працювати в органах прокуратури, пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV. Після звільнення з органів прокуратури розмір пенсії обчислюється за нормами №1697-VII.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII, проте у зв`язку із тим, що позивачка продовжила працювати в органах прокуратури, розмір пенсії обраховано, виходячи з норм Закону № 1058-IV. У зв`язку зі звільненням з органів прокуратури, у травні 2020 року позивачці здійснено перерахунок пенсії за нормами Закону № 1697-VII.
Водночас з 25.05.2020 позивачка працевлаштувалася на посаді, яка дає право на виплату пенсії за Законом № 1697-VII.
Суди констатували, що факт працевлаштування позивачки з 25.05.2020 сторонами у справі визнається, що відповідно до вимог частини першої статті 78 КАС України не потребує доказуванню.
Отже, оскільки позивачка з 25.05.2020 продовжувала працювати в органах прокуратури, то пенсія відповідно до вимог чинного законодавства їй мала виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV і підстави для її перерахунку відповідно до норм Закону № 1697-VII на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 10.12.2020 No21-85-193, були відсутні.
Своєю чергою, у разі зарахування особи після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, у такої особи виникає обов`язок повідомити в десятиденний строк відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України про настання відповідних обставин. Сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках: виплата пенсії внаслідок зловживань з боку пенсіонера та/або подання страхувальником недостовірних відомостей. Суми пенсії, виплачені надміру, можуть бути повернуті отримувачем виплати добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За таких обставин, оскільки позивачкою не виконано покладений на неї законодавством обов`язок повідомити пенсійний орган в 10 денний строк про обставини (працевлаштування), які безпосередньо впливають на пенсійне забезпечення, що як наслідок призвело до зайво виплаченої за період з 25.05.2020 по 31.05.2021 суми пенсії у розмірі 104780,66 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем рішення про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.
Суд першої інстанції відхилив доводи позивачки про те, що вона надала до відповідача заяву про призначення/перерахунок пенсії від 17.12.2020, в якій в графі "на сьогодні" зазначено "працюю", оскільки до заяви було не надано копію наказу про прийом на роботу, або довідку про працевлаштування, видану роботодавцем, або будь-який документ що засвідчує відповідні відомості.
Одночасно з цим, суд першої інстанції констатував, що відповідачем самостійно при виконанні рішення суду було встановлено факт роботи позивачки в органах прокуратури, тому переплата ним розрахована за період 25.05.2020 по 31.05.2021.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивачки обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Скаржниця зазначила, що у зв`язку із звільненням з органів прокуратури (04.05.2020), вона звернулася 06.05.2020 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії. Після перерахунку, розмір пенсії за вислугу років склав 9642,25 грн.
Водночас 25.05.2020 позивачку було призначено на посаду державного службовця у прокуратурі Донецької області.
Разом з цим скаржниця наголосила, що продовжувала отримувати пенсію за вислугу років у тому самому розмірі по грудень 2020 року.
У грудні 2020 року позивачка звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про проведення перерахунку пенсії, у якій зазначила, що на момент подання заяви про перерахунок пенсії (17.12.2020) працює.
На підставі цієї заяви пенсійним органом був проведений перерахунок пенсії, внаслідок чого її розмір склав 17690 грн. Пенсійний орган також здійснив доплату недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум з 11.09.2020 (момент настання підстави для перерахунку) у розмірі 23003 грн. Пенсію в розмірі 17690 грн позивачка отримувала до травня 2021 року.
Проте у червні 2021 року позивачка отримала пенсію у сумі 1769 грн, у зв`язку з чим звернулася через офіційний ВЕБ-портал Пенсійного Фонду України із заявою про надання рішення, на підставі якого зменшився розмір її пенсії.
Відповідач листом № 8863-8068/Д-15/8-0500/21 від 04.08.2021 проінформував позивачку про оскаржуване рішення від 10.06.2021 № 301.
У контексті викладених вище обставин, скаржниця наголосила, що відмовляючи у задоволенні позову, суди надали неправильну оцінку обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Так, суди погодилися із тим, що про факт працевлаштування відповідач дізнався в травні 2021 року із даних персоніфікованого обліку у ході опрацювання судового рішення у справі № 200/7869/20-а.
Водночас суди залишили поза увагою ту обставину, що про своє працевлаштування позивачка повідомила пенсійний орган 17.12.2020, коли звернулася із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2020 на підставі частини п`ятої статті 86 Закону №1697-VII, зазначивши, що на момент подання заяви про перерахунок пенсії працює.
Скаржниця наполягає, що Законом № 1058-IV не встановлено обов`язку повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення шляхом надання наказів про прийом на роботу або довідок про працевлаштування.
На переконання скаржниці, якщо у заяві про перерахунок пенсії є графа, в якій можна поставити відмітку про статус працевлаштування, то цей документ має засвідчувати факт працевлаштованості.
Своєю чергою, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. У такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Із покликанням на правові висновки Верховного Суду у постановах від 25.09.2018 (справа № 340/644/15-а) та від 21.02.2020 (справа № 173/424/17(2-а/173/41/2017), скаржниця наголосила, що зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ слід вважати подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - внаслідок зловживань з їх боку, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
У постанові від 16.06.2020 у справі № 756/6984/16-а Верховний Суд виснував, що оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
За таких обставин, та враховуючи правові висновки Верховного Суду, скаржниця погодилася із тим, що до 17.12.2020 нею було допущено неумисне зловживання щодо повідомлення відповідача про працевлаштування. Однак, 17.12.2020 ОСОБА_1 подала заяву про перерахунок пенсії, в якій зазначила достовірні дані про статус працюючого пенсіонера. Водночас, та обставина, що відповідач не врахував ці відомості і продовжував виплачувати пенсію за вислугу років до травня 2021 року не може ставитися у вину пенсіонеру та бути правовою підставою для притягнення її до відповідальності шляхом стягнення надмірно сплачених сум пенсій у період 17.12.2020 по 31.05.2021.
Таким чином, скаржниця вважає незаконним рішення відповідача від 10.06.2021 №301 в частині періоду, який настав після повідомлення нею про статус працевлаштованого пенсіонера, а саме з 17.12.2020 по 31.05.2021.