ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 1340/5764/18
касаційне провадження № К/9901/25689/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 (суддя Гавдик З.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Бруновська Н.В., Кузьмич С.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Фірма "Нафтогазбуд" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) від 05.11.2018 №0005685113.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення контролюючого органу про застосування штрафів за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного внеску прийнято відповідачем безпідставно, оскільки ним своєчасно та у повному обсязі сплачувався єдиний внесок. Позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням вимог та порядку, передбаченим Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне державне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №499 (далі - Інструкція №499), а тому є неправомірним та підлягає скасуванню. Вважає необґрунтованим розрахунок штрафних санкцій, оскільки в ньому не деталізовано з яких сум здійснено обрахунок; не враховано, що відповідно до абзаців 5, 6 підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №499 при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за календарний місяць.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у платника була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно відповідно до розрахунку штрафної санкції прийняте оспорюване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Судами враховано специфіку штрафної санкції, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України, яка полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.
Позивач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Стверджує про безпідставне застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з єдиного внеску з огляду на порушення відповідачем вимог та порядку, передбачених Законом № 2464-VI та Інструкцією №499. Також, скаржник вказує, що між Товариством та контролюючим органом існує чимало судових справ з приводу скасування податкових повідомлень-рішень, тоді як при оскарженні податкових повідомлень-рішень у судовому порядку має наслідком перенесення такої суми боргу в неузгоджене зобов`язання до винесення остаточного рішення суду.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.10.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.07.2023 визнав за можливим розгляд справи у попередньому судовому засіданні та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 31.07.2023.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення попередніх інстанцій в межах касаційної скарги позивача відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено перевірку Спеціалізованого управління ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" (відокремлений підрозділ Товариства) своєчасності сплати єдиного внеску, за результатами якої складено акт від 12.10.2018 №2487/13-01-51-13/01291436 (далі - акт перевірки), яким встановлено несвоєчасну єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.11.2017 по 04.10.2018.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 05.11.2018 було прийнято рішення №0005685113 про застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2017 до 04.10.2018.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на день прийняття оспорюваного рішення у позивача була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, що підтверджується даними інтегрованої картки Товариства, у зв`язку з чим податковим органом правомірно відповідно до розрахунку штрафної санкції прийняте оспорюване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Кошти, які були спрямовані позивачем на оплату поточних зобовязань, правомірно були направлені податковим органом на сплату заборгованості в порядку їх черговості.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з єдиного внеску.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2464-VI).
Частиною шостою статті 25 цього Закону встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, відповідно до змісту наведеної норми, у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, контролюючий орган не лише має повноваження, але й зобов`язаний зараховувати сплачені таким платником суми єдиного внеску в рахунок сплати існуючої недоїмки (штрафів, пені) у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право, зокрема, проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.
Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПК України.
Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.