ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 440/4065/21
касаційне провадження № К/990/2019/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (головуючий суддя - Алєксєєва Н.Ю.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Подобайло З.Г.; судді - Бартош Н.С., Григоров А.М.)
у справі № 440/4065/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОЛІЯ"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРОЛІЯ" (далі - ТОВ "УКРОЛІЯ"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Північне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2021 року № 000/39/35-00-07.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 16 грудня 2021 року адміністративний позов задовольнив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Північне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника із Селянським (фермерським) господарством "Зоря" ОСОБА_1 . Також зазначає, що скільки згідно з наданими до перевірки документами сировину (соняшник) втрачено, то така сировина не може бути використана в подальших (дохідних) операціях позивача, пов`язаних із його господарською діяльністю, а відтак підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).
Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Північного МУ ДПС по роботі з ВПП.
14 березня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "УКРОЛІЯ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 15 лютого 2021 року № 49/35-00-07-01-01-05/31577685.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання соняшника в Селянського (фермерського) господарства "Зоря" ОСОБА_1 з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, а також безпідставним формуванням у листопаді 2020 року собівартості виготовленої продукції із врахуванням сировинних втрат за договорами, укладеними з Товариством з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт", оскільки така сировина не призначена для використання у власній господарській діяльності.
На підставі зазначеного акта перевірки Північним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2021 року № 000/39/35-00-07, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1551836,00 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 775918,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; розрахунків формування ціни поставки за накладними на прийняте зерно; товарно-транспортних накладних; складських квитанцій про фактичне прийняття обсягів поставленого товару (соняшника); податкових накладних; платіжних доручень.
Фактичним результатом укладених позивачем із Селянським (фермерським) господарством "Зоря" ОСОБА_1 договорів, щодо яких виник спір, є передача соняшника до підрядника - Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" для переробки за договором підряду від 01 жовтня 2020 року № 2. В свою чергу, результатом виконаних робіт за договором від 01 жовтня 2020 року № 2 є переробка насіння соняшника та насіння соняшника високоолеїнового, що належить ТОВ "УКРОЛІЯ", та, як наслідок, виробництво олії соняшникової нерафінованої пресованої, олії високоолеїнової соняшникової нерафінованої пресованої, макухи соняшникової, макухи високоолеїнової соняшникової, лушпиння соняшникового, фузу.
Контролюючим органом при цьому не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ "УКРОЛІЯ" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.