ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа №480/1704/19
адміністративне провадження № К/990/18207/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 (головуючий суддя Шаповал М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 (головуючий суддя Рєзнікова С.С., судді Мельнікова Л.В., Курило Л.В.)
у справі № 480/1704/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 16.05.2019 до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУПФУ в Сумській області), в якому просив суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017;
1.2. зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017;
1.3. зобов`язати відповідача здійснити йому виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 по 28.02.2017 однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу. Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
2. Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.06.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, відповідно до статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з підстав визначених статтею 123 КАС України, залишив позовну заяву без розгляду, оскільки така подана поза межами встановленого КАС України строку звернення до суду без наявності поважних причин його пропуску.
3. Верховний Суд постановою від 04.03.2021 скасував ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, а справу № 480/1704/19 направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022, у задоволенні позову відмовлено.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
5.1. Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Сумській області з 01.01.2007, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262).
5.2. Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 у справі №583/1452/16-а визнано протиправними та такими, що порушують права позивача як людини, дії ГУПФУ в Сумський області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318. Зобов`язано відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 17.08.2005, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2016 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
5.3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 у справі №583/1452/16-а скасовано постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 в частині зобов`язання ГУПФУ в Сумський області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 17.08.2005, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2016 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 09.02.2015, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015. В іншій частині постанову суду залишено без змін.
5.4. 29.12.2016 на виконання зазначених судових рішень відповідач здійснив перерахунок розміру пенсії позивача з 09.02.2015, розмір пенсії позивача склав 35817,20 грн, з 09.02.2015 позивачу виплачувалась пенсія у розмірі 9490,00 грн, тобто з обмеженням максимальним розміром.
5.5. Не погодившись з вказаним розміром пенсії після проведення перерахунку, позивач оскаржив такі дії ГУПФУ в Сумській області до суду.
5.6. Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 у справі №583/2284/17 визнано протиправними дії ГУПФУ України в Сумській області щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром. Зобов`язано відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. Зобов`язано відповідача здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015.
5.7. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №583/2284/17 постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 скасовано в частині зобов`язання ГУПФУ в Сумській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2017. Позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 залишено без розгляду, в іншій частині цих вимог відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5.8. Позивач 16.05.2019 звернувся до суду з цим позовом з вимогами щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 09.02.2015 по 28.02.2017, які постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 583/2284/17 вже були залишені без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.
5.9. Оскільки у постанові від 24.04.2018 № 646/6250/14 Верховний Суд дійшов висновку про те, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із необґрунтованості позовних вимог. В якості мотивів вказано, що норми абзаців 1 та 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011 та, розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії. Тобто, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків. Зроблено висновок про те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI та, розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений вказаним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки судами попередніх інстанцій не було враховано правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.
7.2. Скаржник посилається на пункт 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №3668-VI, за яким обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Вважає, оскільки позивачу пенсія призначена з 17.08.2005, то відповідачем протиправно обмежено розмір такої пенсії на підставі норм вказаного Закону.
7.3. З посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 позивач зазначив, що положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, які визначають існування можливості обмеження розміру пенсій військовослужбовців, не можуть бути застосовані ані в редакціях, що передують даті прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016, ані у випадку зміни періодів її застосування, оскільки саму можливість такого обмеження пенсій військовослужбовців органами пенсійного фонд, яку було встановлено цим законом, визнано такою, що не відповідає Конституції України.
7.4. Також наполягає на нарахуванні компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат".
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги. Вважає, що норми законодавства про обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування. Зазначив, що підстави для встановлення судового контролю відсутні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
12. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
13. За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
14. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина 3 статті 46 Конституції України).
15. У справі, що розглядається, судами встановлено, що відповідачем на виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 у справі №583/1452/16-а здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням чинної статті 43 Закону №2262-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), які є діючими і скасовані не були.
16. Згідно із частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
17. Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
18. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
19. Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
20. Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".