ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31 липня 2024 року
справа № 380/5630/23
адміністративне провадження № К/990/19855/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (суддя - Коморний О. І.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (судді: Бруновська Н. В., Хобор Р. Б., Шавель Р. М.)
у справі №380/5630/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольцварен"
до Головного управління ДПС України у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС,
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
24 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гольцварен" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Головного управління ДПС України у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року №00398060704 про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі - 13 768 803,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 442 200,75 гривень; №00398100704 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 10 856 058,00 гривень;
- зобов`язати внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого за січень та лютий 2022 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року, позов задоволено повністю.
21 травня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі №380/5630/23.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2024 року відкрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з урахуванням виконання ухвали без руху від 23 травня 2024 року, та витребувано справу з суду першої інстанції.
27 червня 2024 року справа №380/5630/23 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме пункти 44.1, 44.6 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.5., 198.6 статті198 ПК України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 2а-9423/12/2670, від 05 травня 2020 року справа № 826/678/16, від 31 січня 2024 року у справі № 640/1595/21, від 22 травня 2023 у справі
№420/5019/22, від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, від 03 серпня 2023 року по справі № 320/2797/21.
Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в порушення пункту 3 частини четвертої статті 246 КАС України в оскаржуваних судових рішеннях не надали належної оцінки доводам, наведеним контролюючим органом у їх взаємній сукупності. Зазначає, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. Посилається на висновки щодо порушення судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі висловлені Верховним Судом в постанові від 22 травня 2023 року у справі №420/5019/22, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 320/2797/21.
В касаційній скарзі відповідач викладає фактичні обставини справи, висновки акта перевірки, норми Податкового кодексу України, які на думку податкового органу, порушені Товариством, а також стверджує про не врахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 20 березня 2020 року у справі № 2а-9423/12/2670 щодо ненадання платником податків документів під час перевірки.
Посилаючись на положення пункту 85.2 статті 85, пункту 44.6 статті 44 ПК України, скаржник наголошує, оскільки Товариство не надало первинні бухгалтерські документи під час перевірки та під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, то правомірним є висновок про порушення позивачем вищезазначених норм ПК України і це є окремою і самодостатньою підставою для відмови в позові.
Також відповідач зазначає про не врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 05 травня 2020 року у справі №826/678/16 (щодо ненадання платником первинних документів під час проведення перевірки), де підтримано позицію контролюючого органу.
Додатково податковий орган звертає увагу на те, що ТОВ "Пелат" (контрагент позивача) є фігурантом кримінального провадження №22019000000000355 від 23 грудня 2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 31 січня 2024 року у справі №640/1595/21: "… відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову".
Окремо скаржник зазначив, що ТОВ "Гольцварен" не надано жодних документів яким чином було здійснено поставку та отримання товару за договором з ТОВ "Укрпромхаб".
Відповідач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі №380/563/23 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від Товариства до Верховного Суду не надходив.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Обставини справи
Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Гольцварен" є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43499024, про що свідчить інформація зазначена в акті перевірки від 18 листопада 2022 року №38825/26-15-07-04-04/43499024. В період проведення перевірки 07 листопада 2022 року - 11 листопада 2022 року позивач перебував на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві.
Посадові особи контролюючого органу провели документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку ТОВ "Гольцварен" за січень, лютий 2022 року. Зокрема, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у декларації з податку на додану вартість від 21 лютого 2022 року № 9036423765 з врахуванням уточнюючого розрахунку від 30 квітня 2022 року № 9049321490 та при декларуванні за лютий 2022 року у декларації з податку на додану вартість від 01 квітня 2022 року № 9044594728 з врахуванням уточнюючого розрахунку від 30 квітня 2022 року № 9049320813 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.
18 листопада 2022 року за результатами проведеної перевірки податковий орган склав акт №38825/26-15-07-04-04/43499024 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пунктів 44.1, 44,6 статті 44 та пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до:
- завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2022 року у розмірі 12 608 277,00 гривень, лютий 2022 року на суму 1 160 526,00 гривень;
- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за лютий 2022 року на суму 10 856 058,00 гривень.
На підставі акта перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року:
- форми "В1" №00398060704 про завищення суми бюджетного відшкодування на 13 768 803,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 3 442 200,75 гривень;
- форми "В4" №00398100704 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 10 856 058,00 гривень.
09 березня 2023 року за результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України №5787/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2022 року №00398060704, №00398100704 залишено без змін, а скаргу Товариства без задоволення.
Правова позиція
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 КАС України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульовані статтею 44 ПК України.
Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).
Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85).