ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 640/21397/18
адміністративне провадження № К/990/19307/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 (суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 (судді: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Грибан І.О.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Державна регуляторна служба України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, про визнання протиправною та скасування постанови,-
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У грудні 2018 АТ "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.11.2018р. № 1522 "Щодо заборони ПАТ "Чернівцігаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Чернівцігаз" є оператором газорозподільних систем (оператор ГРМ) та здійснює свою діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Чернівці та Чернівецької області на підставі ліцензії на розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ, виданої згідно з рішенням НКРЕКП № 856 від 29.06.2017.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.12.2015 № 847 затверджено розміри нормативних витрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік в обсягах, зокрема, по ПАТ "Чернівцігаз" - 25 387 тис.куб.м. та з того часу не переглядались.
Відповідно до протоколу засідання НКРЕКП № 68 плановані обсяги виробничо-технологічних витрат (далі також - ВТВ), які використані при розрахунку тарифу, обчислені на підставі Методики № 264 та Методики № 595. Покриття об`єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, проте, за наявною у НКРЕКП інформацією та з публічних джерел з`ясовано, що переважна більшість Операторів газорозподільних систем у платіжних документах за жовтень 2018 року перерахувала побутовим споживачам обсяги, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов.
У зв`язку з наведеним, НКРЕКП було прийнято спірну постанову № 1522 від 23.11.2018 "Щодо заборони ПАТ "Чернівцігаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами", якою:
1. Заборонено позивачу при здійснені обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами;
2. У разі приведення у жовтні 2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" необхідно здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.
Не погоджуючись з даною постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням законодавчо визначених порядку та процедури, без дотримання основних принципів регуляторної політики, без погодження з іншими Міністерствами і відомствами, а також з перевищенням повноважень та з порушенням балансу інтересів споживачів, держави і суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1522 від 23.11.2018 "Щодо заборони ПАТ "Чернівцігаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".
Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, позивач, як оператор газорозподільної системи, зобов`язаний проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, що визначено нормами Кодексу ГРС та Типового договору. В зв`язку з чим проведення позивачем таких дій в жовтні 2018 року є правомірним.
Також суд виходив з того, що відповідачем не наведено достатніх правових підстав для заборони позивачу приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ, а відтак і для прийняття спірної постанови.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що ПАТ "Чернівцігаз" здійснював включення різниці у приведенні газу до стандартних умов до виробничо-технологічних витрати та вказані донарахування у зв`язку із приведенням оператором ГРМ об`ємів газу до стандартних вимірювань призвели до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що під час вирішення справи застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №640/111/19.
Також відповідач покликається на те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми розділу ІХ та розділу ХV Кодексу газорозподільчих систем, оскільки розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються виключно в куб.м, а переведення в енергетичні одиниці носить виключно інформаційний характер.
Також відповідач покликається на те, що судами не враховано, що покриття об`єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, а отже і стягнення додаткових плат (фактично подвійних) із побутових споживачів є неправомірним, оскільки такі витрати вже включені у тариф позивача та сплачуються побутовими споживачами.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо включення позивачем до складу тарифу питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, відповідач покликається на лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28.12.2018 №03/31-11587.
Покликаючись на порушення норм процесуального права, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було розглянуто та не було прийнято жодного рішення щодо заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та заяви про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Третя особа Міністерство енергетики України у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу відповідача задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 скасувати.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) Нацкомісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор (Нацкомісія) є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Відповідно до ст. 3 Закону №1540-VIII Нацкомісія здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до ст. 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України від 09.04.2015 №329-VIII "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329-VIII).
Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у ст. 19 Закону №1540-VIII, за змістом частини першої якої Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю
Згідно із ч.ч. 3-5 ст. 19 Закону №1540-VIII для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у вигляді, зокрема, санкцій та адміністративних стягнень передбачена ст. 22 Закону №1540-VIII.
Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення (ч. 2 ст. 22 Закону №1540-VIII).
Передумови та порядок проведення Нацкомісією планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у ч. 6 ст. 19 Закону №1540-VIII.
Щодо позапланових перевірок, то на думку колегії суддів, з метою усунення зловживань з боку контролюючого органу, законодавець визначив вичерпний перелік підстав для проведення позапланової виїзної перевірки та строки її проведення. А саме: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок.
Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів (ч. 7 ст. 19 Закону №1540-VIII).