РІШЕННЯ
Іменем України
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа №990/74/24
адміністративне провадження № П/990/74/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
позовну заяву ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
1. 19.03.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, відповідач), у якій вона, з урахуванням доповнень, просила визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 15.02.2024 № 176/дс-24 (далі - рішення № 176/дс-24), яким відмовлено у наданні рекомендації для призначення її на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.
2. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 відкрито провадження у цій справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
3. 28.03.2024 на адресу Верховного Суду від позивачки надійшли доповнення до позовної заяви.
4. 09.04.2024 на адресу Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у його задоволенні.
5. 17.04.2024 позивачка подала відповідь на відзив відповідача, в якому наполягала на необґрунтованості оскаржуваного рішення відповідача.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суд установив, що рішенням ВККС від 03.04.2017 № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевих судів.
7. Рішенням ВККС від 22.09.2017 № 29/дс-17 кандидатів на посаду судді місцевого суду допущено до участі в доборі та складенні відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема і ОСОБА_1 .
8. Рішенням ВККС від 06.12.2017 № 127/зп-17 визначено результати іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС 03.04.2017, та допущено до наступного етапу добору осіб, що успішно склали в межах нього відбірковий іспит, зокрема і позивачку.
9. Рішенням ВККС від 26.07.2023 № 39/зп-23 затверджено результати кваліфікаційних іспитів зі спеціалізації місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду, призначених рішенням ВККС від 24.06.2019 № 107/зп-19.
10. Рішенням відповідача від 01.08.2023 № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.
11. ВККС рішенням від 14.09.2023 № 95/зп-23 оголосила конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів місцевих судів для кандидатів, зарахованих до резервів. Установлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в конкурсі, затверджено Умови проведення конкурсу, та визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується ВККС у складі колегій.
12. У жовтні 2023 року до ВККС надійшла заява ОСОБА_1 про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особи, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
13. Рішенням ВККС від 01.12.2023 № 27/дс-23 позивачку допущено до участі в оголошеному згідно з рішенням ВККС від 14.09.2023 № 95/зп-23 конкурсі.
14. Рішенням ВККС від 19.12.2023 № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті ВККС рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах цього конкурсу.
Зокрема визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Сквирського районного суду Київської області, в якому ОСОБА_1 мала найвищу позицію за рейтингом.
15. Для проведення співбесід та надання рекомендацій в зазначеному конкурсі рішенням ВККС від 11.01.2024 № 3/зп-24 утворено тимчасові колегії ВККС.
16. 15.02.2024 ВККС у складі тимчасової колегії провела співбесіду з позивачкою, в результаті якої рішенням № 176/дс-24 відмовила в наданні рекомендації для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.
17. У рішенні ВККС вказала про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності, посилаючись на те, що ОСОБА_1 під час співбесіди не надала переконливих пояснень стосовно невідповідності рівня її життя задекларованим доходам.
При цьому, відповідач зазначив, що він критично оцінює пояснення позивачки про відсутність у неї, починаючи з другої половини 2020 року, будь-яких коштів на проживання, враховуючи, що для задоволення мінімальних фізіологічних, соціальних та культурних потреб будь-якій людині необхідно отримувати певний дохід, хоча б у розмірі прожиткового мінімуму. А проживання позивачки лише на доходи батьків, які є пенсіонерами, викликали у ВККС сумнів щодо щирості та правдивості її пояснень.
Також ВККС зазначила про непослідовні та суперечливі пояснення позивачки щодо наявності в неї (її батьків) городу чи іншої земельної ділянки, з огляду на відсутність відповідних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пояснення ОСОБА_1 щодо проживання у 2022 році в Італії на кошти чоловіка її сестри, з урахуванням того, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відсутня інформація про розмір отриманого ним доходу, а також не надано зазначеної інформації і під час співбесіди, також були критично оцінені відповідачем.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, ВККС виходила з того, що позивачкою під час співбесіди не надала переконливих пояснень стосовно відповідності рівня її життя задекларованим доходам, а тому комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності.
Комісія зауважила, що суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих ОСОБА_1 під час співбесіди пояснень не сприяли встановленню обставин щодо відповідності кандидата критеріям, визначеним статтею 69 Закону № 1402-VIII, а навпаки, свідчать про недостатнє сприйняття ОСОБА_1 фундаментальних засад доброчесності.
18. Позивачка не погодилась із вказаним рішенням ВККС, у зв`язку з чим звернулась з цим позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивачки
19. Мотивуючи свої вимоги, позивачка покликається на те, що оскаржуване рішення ВККС є протиправним, оскільки сумнів відповідача в її доброчесності, а саме у відповідності рівня її життя та рівня життя її сім`ї задекларованим доходам, не є обґрунтованим. На думку позивачки, сумнів виник через те, що членам комісії здавалося, що троє осіб не можуть прожити на дві пенсії, які отримують її батьки. Проте вказаний сумнів не підтверджений конкретними розрахунками та порівнянням сум доходів з витратами, а зумовлений відчуттями членів комісії і їх загальними уявленнями. ВККС, не володіючи інформацією про доходи її сім`ї за 2020 та 2021 роки, дійшла висновку про невідповідність рівня життя її сім`ї доходам.
20. На підтвердження того, що в 2020 році, 2021 році та на початку 2022 року розмір доходу на одну особу на місяць перевищує прожитковий мінімум у вказані роки, ОСОБА_1 навела розміри пенсій батьків та розміри прожиткових мінімумів. При цьому позивачка вказала, що на час проведення співбесіди навести такі розрахунки вона не мала можливості, бо не знала, що в неї про це запитуватимуть, тому таку інформацію не готувала, а декларацій за цей період вона не подавала, оскільки не мала такого обов`язку.
21. Зазначає, що з квітня 2022 року по липень 2023 року вона перебувала в Італії, де отримала право на тимчасовий захист через війну в Україні. В цей час вона проживала в родині своєї сестри на кошти чоловіка сестри, про що зазначено нею в декларації за 2022 рік. Однак в декларації вона не зазначила суму доходу чоловіка сестри, бо він їй таку інформацію надавати відмовився, як і не вказала частину доходів, яку чоловік сестри витратив на неї, бо вона цього не рахувала.
22. На думку позивачки, обґрунтованість в рішеннях ВККС (як і в рішеннях суду) має бути чимось більшим, ніж відчуття і загальне уявлення тих чи інших осіб про те, як можна виживати, а як не можна, та має спиратись на якісь конкретні обставини, факти, які вказують на перевищення витрат над доходами.
23. Позивачка також вважає, що оскаржуване рішення ВККС з висновком про її недоброчесність порушує її права, оскільки тавро недоброчесної людини завдає шкоди честі, гідності і діловій репутації, створює перешкоди в отриманні роботи у сфері публічної служби.
Позиція відповідача
24. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з дотриманням процедури та передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріїв для його прийняття. Рішення містить визначені законом підстави його прийняття, а також мотиви, з яких комісія дійшла висновку про відмову у наданні рекомендації для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.
25. Вказує, що наведені позивачкою підстави для скасування оскаржуваного рішення ґрунтуються на її незгоді, зокрема із загальною думкою (внутрішнім переконанням) членів комісії, та фактично зводяться до необхідності переглянути мотиви оскаржуваного рішення в частині оцінки відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата. Проте перегляд мотивів оскаржуваного рішення і їх виклад інакшим змістом, аніж оцінено та зазначено в оскаржуваному рішенні, свідчило б про втручання суду у здійснення комісією дискреційних повноважень під час проходження конкурсних процедур.
26. Зазначає, що наведені ОСОБА_1 у доповненнях до позовної заяви суми пенсій батьків та її пояснення щодо доходів за 2022 рік можливо і могли б бути враховані та оцінені членами ВККС у межах конкурсної процедури призначення на посаду судді, однак, як вбачається зі співбесіди, позивачка не надала такої інформації на співбесіді. Крім того, позивачкою не надано документів чи іншої інформації, усних чи письмових пояснень, які б спростували чи уточнювали дані, що містилися у досьє і з приводу яких у комісії виникали питання, а отже позивачка під час співбесіди не спростувала обґрунтований сумнів ВККС щодо її відповідності критеріям, визначеним законом.
Стислий зміст відповіді на відзив відповідача
27. У відповіді на відзив позивачка покликається на те, що саме ВККС має довести, що оскаржуване рішення мало під собою якісь підстави, проте і у відзиві не вказано в чому полягає обґрунтованість сумніву в її доброчесності.
28. На думку позивачки, ВККС ставить їй в провину відсутність в комісії даних, необхідних для порівняння сум пенсій батьків з прожитковими мінімумами за період, що цікавив комісію, хоча саме ВККС має право витребовувати та одержувати всю необхідну їй інформацію від органів державної влади, установ та організацій. Вона ж як кандидат не знала і не могла знати суті майбутніх претензій до неї з боку ВККС, оскільки в її досьє жодної негативної інформації не містилось, тому підготуватись заздалегідь не мала можливості.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА, ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА МОТИВИ УХВАЛЕНОГО РІШЕННЯ
29. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
30. Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
31. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
33. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
34. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
35. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
36. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина перша статті 78 КАС України).
37. У цій справі позивачка оспорює рішення ВККС від 15.02.2024 № 176/дс-24 про відмову в наданні рекомендації для призначення її на посаду судді Сквирського районного суду Київської області за критеріями професійної етики та доброчесності, прийняте у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням ВККС від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри".
38. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
39. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом № 1402-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
40. Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
41. Аналогічні вимоги до кандидатів встановлено в частині першій статті 69 Закону № 1402-VIII.
42. Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
43. Пунктами 2, 3 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII передбачено, що ВККС проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді.
44. Відповідно до пункту 58 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри".
45. Основні положення щодо завершення конкурсу на зайняття вакантної посади судді визначені статтею 79-5 Закону № 1402-VIII.
46. Частиною першою статті 79-5 Закону № 1402-VIII передбачено, що після визначення переможця конкурсу ВККС на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.
47. Відповідно до частин другої та третьої статті 79-5 Закону № 1402-VIII за результатами співбесіди ВККС ухвалює:
1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді;
2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).
ВККС ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.
48. Згідно з частиною дев`ятою статті 69 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
49. Відповідно до пункту 11 глави 3 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи, фізичної особи - підприємця (пп. 11.1);
- достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності, а також інших документах, поданих кандидатом (пп. 11.2);
- наявність інформації про вчинення кандидатом на посаду судді проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також фактів притягнення його до відповідальності (пп. 11.3);
- наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя (підпункт 11.4);
- відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам (пп. 11.5);
- дотримання кандидатом на посаду судді законодавства, що регулює його професійну діяльність (пп. 11.6);
- чесність і сумлінність при здійсненні професійної діяльності (пп. 11.7);
- інші дані, які можуть вказувати про відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності (пп. 11.9).
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, зокрема: 1) інформації та документів, наданих кандидатом на посаду судді, та будь-якої іншої інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді; 2) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, установами та організаціями; 3) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності кандидата на посаду судді; 5) результатів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у разі її проведення); 6) висновку Громадської ради доброчесності (за наявності); 7) іншої інформації, що включена до досьє кандидата на посаду судді.