ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 643/20796/21
Провадження № 51-1121 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170002403, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Залишено чинним обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 вирішено рахувати з 02 березня 2023 року.
Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк його перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні з 06 жовтня 2021 року по 02 березня 2023 року. Вирішені питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_7 06 жовтня 2021 року о 22:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на кухні в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин в ході сварки зі ОСОБА_8 взяв зі столу кухонний ніж та умисно завдав чотири удари в передню поверхню грудної клітини ліворуч, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, однак злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий ОСОБА_8 був своєчасно доставлений до медичної установи, де йому було надано необхідну медичну допомогу, що запобігло настанню смерті.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б доводили наявність у ОСОБА_7 прямого умислу, спрямованого на вбивство ОСОБА_8 .
Зазначає, що судом не надано належної правової оцінки твердженням сторони захисту щодо наявного конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, в процесі перебігу якого потерпілим були отримані тілесні ушкодження.
Стверджує, що висновки суду щодо форми та спрямованості умислу обвинуваченого, викладені у вироку, мають суперечливий характер.
Зокрема, суд у вироку зазначає, що 06 жовтня 2021 приблизно о 22 год 00 хв. ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на кухні в квартирі АДРЕСА_1, в ході сварки зі знайомим ОСОБА_8, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин взяв зі столу кухонний ніж, яким з метою заподіяння смерті особі з достатньою силою умисно наніс чотири удари. Тобто, як указує захисник, суд встановив прямий умисел на вбивство.
Далі у вироку суд зазначає, що обвинувачений застосовував ножа як єдиний визначений ним спосіб захисту, що суд вважає неспівмірним обставинам, які склалися та могли вплинути на реальне співвідношення сил між ним та потерпілим. Тобто суд говорить про спрямованість умислу дії обвинуваченого на захист, але дії обвинуваченого щодо захисту були явно неспівмірними обставинам.
Вважає, що таким чином суд погоджується з позицією сторони захисту щодо перевищення меж необхідної оборони, але при цьому визнає ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Звертає увагу, що зазначені обставини свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_7 не на спричинення смерті потерпілому, а на припинення протиправних дій потерпілого.
Також указує, що спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень з метою припинення удушення із застосуванням ножа є перевищенням меж необхідної оборони, оскільки наслідки для потерпілого є значно більшими ніж ті, які міг зазнати ОСОБА_7, а тому дії останнього необхідно кваліфікувати за ст. 124 КК України.
Крім цього, зазначає, що суд першої інстанції зарахував у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк його перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні з 06 жовтня 2021 року по 02 березня 2023 року, тобто по день ухвалення вироку, що є неправильним застосуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, й указана обставина залишена апеляційним судом поза увагою.
Також указує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою неповноту судового розгляду, допущену судом першої інстанції, формально розглянув подану на вирок апеляційну скаргу, належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, тому вбачає, що ухвала Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав подану касаційну скаргу.
Прокурор частково підтримала подану касаційну скаргу в частині обґрунтованості доводів щодо застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України. Щодо інших касаційних вимог заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому.
Тому колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги захисника щодо неправильної, на його думку, оцінки судами досліджених доказів за відсутності або безпідставності конкретних доводів щодо неналежності, недопустимості чи недостовірності окремих досліджених судом доказів.
Щодо тверджень захисника ОСОБА_6 про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості засудженого ОСОБА_7, а також про відсутність у нього умислу, спрямованого на вбивство потерпілого ОСОБА_8 , колегія суддів касаційного суду вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Зі змісту ухвали апеляційного суду від 27 листопада 2023 року вбачається, що доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 за змістом здебільшого є аналогічними доводам його апеляційної скарги, поданої в інтересах ОСОБА_7 .
Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, обґрунтовано вказав, що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та досліджених у судовому засіданні доказах. Також суд обґрунтовано вказав, що доводи захисника про недоведеність вини обвинуваченого у інкримінованому злочині та необхідність кваліфікації його дій за ст. 124 КК України, є безпідставними.
За змістом вироку суд безпосередньо дослідив показання самого обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він тривалий час проживав зі ОСОБА_8 у належній йому квартирі АДРЕСА_1 .
06 жовтня 2021 року протягом дня вони вживали алкоголь, й о 22:00 год на кухні між ними виникла сварка через собаку, яка в квартирі систематично псувала його речі. Ця сварка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_8 з силою обхопив рукою його шию та почав душити. Він намагався зупинити такі неправомірні дії ОСОБА_8, бо відчув небезпеку за своє життя і здоров`я, намагався вирватися, шукав будь-який предмет, який би допоміг відбитися.
У такому стані навпомацки він знайшов на столі ножа і вдарив ним декілька разів ОСОБА_8, не задумуючись, в які частини тіла. Після цього той відразу ж припинив активні дії, відпустив його та пішов у кімнату, ліг на ліжко. Він занепокоївся станом здоров`я ОСОБА_8, бо побачив на його тулубі рани від дії ножа, яким він спричинив йому тілесні ушкодження, а тому вирішив негайно викликати швидку допомогу. На таку пропозицію ОСОБА_8 відповів відмовою, натомість попросивши дати йому ще алкоголю. Не дивлячись на таку поведінку останнього, він все ж викликав швидку допомогу, працівники якої по приїзду відразу ж госпіталізували ОСОБА_8 у лікарню та повідомили про це в поліцію.
Також зі змісту вироку місцевого суду вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що тривалий час проживав у квартирі знайомого ОСОБА_7 06 жовтня 2021 року протягом дня вони вживали спиртне та о 22:00 годині на кухні між ними виникла сварка через собаку, яка в квартирі систематично псувала речі. Хто першим розпочав конфлікт, він не пам`ятає, оскільки обоє були в стані алкогольного сп`яніння. Ця сварка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_7 спершу ударив його рукою в груди, а потім він відчув біль у ділянці тулубу і зрозумів, що ОСОБА_7 декілька разів ударив його кухонним ножем. Відчувши погіршення стану здоров`я, він ліг на диван. Далі його стан погіршувався, через що ОСОБА_7 викликав швидку допомогу, працівники якої терміново госпіталізували його в лікувальний заклад.
Зі змісту вироку місцевого суду вбачається, що свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює медичним працівником швидкої допомоги та 07.10.2021 року перебувала на добовому чергуванні. По приїзду на місце виклику зустріла ОСОБА_7, який повідомив, що на ОСОБА_8 на вулиці здійснили напад невідомі особи та спричинили йому тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_7 і ОСОБА_8 перебували в стані алкогольного сп`яніння, останній від госпіталізації відмовлявся.
Окрім того судом першої інстанції були досліджені інші докази, які перелічені у змісті вироку і яким суд надав належну оцінку. Серед них:
дані рапорту інспектора роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області, відповідно до якого 07.10.2021 о 01 год 50 хв під час несення служби у Московському районі м. Харкова в складі автопатруля виявлено потерпілого ОСОБА_8, який виявляв ознаки алкогольного сп`яніння та мав ножові поранення тулубу (т. 2 а.п. 47);
дані протоколу огляду місця події від 07.10.2021 із фототаблицею, відповідно до якого в квартирі АДРЕСА_1, виявлено та вилучено ніж зі слідами речовини бурого кольору, зрізи тканин та ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, футболку чорного кольору з пошкодженнями, два мобільні телефони "Нокіа" (т. 2 а.п. 48-65);
дані виписки № 404 від 07.10.2021, виданої КП "Обласний наркологічний диспансер", відповідно до якої 07.10.2021 о 14:00 год до відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння був доставлений ОСОБА_7 . Зовнішній вигляд неохайний, скарг не виявляв. Результат: стан алкогольного сп`яніння (т. 2 а.п. 91);
дані протоколу від 07.10.2021, відповідно до якогоОСОБА_7 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України о 10 год 38 хв 07 жовтня 2021 (т. 2 а.п. 75-78);
висновок судової медичної експертизи № 09-1678/21 від 17.11.2021, відповідно до якого на тілі ОСОБА_8 наявні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч у верхньо-боковому відділі по передній поверхні; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч в середньо-центральному відділі по передній поверхні; непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч по середньо-боковій передній поверхні; непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч в верхньому центральному відділі по передній поверхні. Ці ушкодження сформувалися внаслідок 4 - разової дії предмета із колюче-ріжучими властивостями поверхні, що травмувала, із шириною клинка на глибині занурення (у проникаючі рани грудної клітини) не більше 2 - 2, 5 см. Таким міг бути як ніж, наданий на експертизу, так і будь-який інший ніж (колюче-ріжучий предмет), здатний утворювати подібні поранення. Проникаючі поранення, виявлені у ОСОБА_8, кожне окремо - це тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Непроникаючі поранення грудної клітини у ОСОБА_8 кожне окремо - це легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (т. 3 а.п.162-167);
висновок судової медичної експертизи № 09/1633С/2021 від 07.10.2021, відповідно до якої у ОСОБА_7 виявлено поверхову забійну рану та садно на голові, які виникли від дії тупого предмета та є легким тілесним ушкодженням. Ушкодження могло бути отримано протягом доби до моменту огляду (т. 2 а.п. 104-108);
дані протоколу огляду інформації, зафіксованої на DVD -R диску, з нагрудної камери поліцейського. На відеозапису зафіксовано кухню, за столом сидить чоловік, зовні схожий на ОСОБА_7, обличчя без видимих тілесних ушкоджень та спілкується з працівниками поліції, повідомляючи про наявність ножових тілесних ушкоджень у ОСОБА_8, однак не визнає свою причетність до їх спричинення (т. 3 а. п.202-207);
дані протоколу огляду речей від 16.11.2021, а саме ножа зі слідами речовини бурого кольору, змивів з речовиною бурого кольору, ганчірки зі слідами речовини бурого кольору, футболки чорного кольору з пошкодженнями, мобільних телефонів "Нокіа", які було вилучено в ході огляду місця події від 07.10.2021 в квартирі АДРЕСА_1 (т. 3 а. п.147-149);
дані протоколу слідчого експерименту від 05.11.2021 з фототаблицею, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 на місці продемонстрував, яким чином наносив удари кухонним ножем ОСОБА_8 в область тулубу (т. 3 а. п.169-181);
дані протоколу слідчого експерименту від 05.11.2021 з фототаблицею, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 на місці продемонстрував, яким чином ОСОБА_7 наносив удари кухонним ножем в область його тулубу (т. 3 а. п.182-188);
висновок судової психіатричної експертизи № 568 від 08.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати. У період, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 на теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3 а. п.193-195).