ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 727/5319/18
провадження № 61-10864св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Соловйова Є .А., про визнання договору довічного утримання недійсним.
Позовну заяву (з урахуванням її нової редакції від 25 липня 2018 року) обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4, після смерті якого спадкоємцями є він та його брат - третя особа ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_4 належала на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Після смерті батька йому стало відомо, що за два тижні до його смерті власником квартири стала відповідачка ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 12 березня 2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соловйовою Є. А.
Відповідачка ОСОБА_2 є сторонньою особою для їхньої сім`ї, яку він та його брат за місяць до смерті батька просили доглянути за хворим батьком на платній основі з повним пансіоном.
Вважав, що спірний договір є недійсним, оскільки під час його укладення ОСОБА_4 за станом свого здоров`я не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У січні 2018 року його батько, з яким він на той час проживав разом без реєстрації, скаржився на нестерпний головний біль. 09 січня 2018 року він та його брат повезли батька в діагностичний центр м. Чернівці для обстеження, де виявлено пухлину мозку. 01 лютого 2018 року він повіз батька до медичного центру "Ангельхольм" м. Чернівці, де діагноз підтвердився.
У подальшому стан здоров`я батька погіршився, зокрема він самостійно не міг здійснювати догляд за собою, перестав впізнавати його та його брата, він говорив, що в нього немає рідних. Між цими розмовами постійно плакав та марив. Періодично від нестерпного болю почав втрачати свідомість, не вставав з ліжка, втратив апетит.
Він обстежив батька в онкологічному диспансері в м. Чернівці, де виписали знеболюючі препарати та порадили здійснювати за батьком постійний догляд на дому.
Він є військовозобов`язаним та бере участь в антитерористичній операції на території Донецької області, тому не мав змоги здійснювати постійний догляд за батьком, а у брата є сім`я та робота, тому він також не міг займатися доглядом. Вони з братом через знайомих знайшли доглядальницю за батьком - відповідачку ОСОБА_2, яка з 19 лютого 2018 року почала здійснювати догляд за батьком за місцем його проживання. Вони оплачували придбання продуктів харчування, побутової хімії та проводили оплату за її послуги.
Протягом всього перебігу хвороби батька відвідував брат, який контролював його стан, викликав лікарів, робив знеболюючі та заспокійливі уколи.
11 березня 2018 року йому зателефонувала відповідачка і сказала, що терміново необхідно комусь із його близьких чи друзів прийти до квартири батька, оскільки потрібна якась допомога. Також відповідачка повідомила, що його брат на телефонні дзвінки не відповідає. Він попросив свого друга ОСОБА_5 допомогти батькові в тому, що необхідно. Того ж дня ОСОБА_5 зателефонувала відповідачка і сказала, щоб він надав їй ксерокопію свого паспорта.
12 березня 2018 року ОСОБА_5, за дзвінком ОСОБА_2, прибув у квартиру батька. Невдовзі туди на таксі приїхала нотаріус, яка попросила його розписатись на якомусь документі та в порожньому журналі. Зі слів ОСОБА_5, батько постійно плакав та говорив про те, що у нього немає рідних, та повторював, щоб його не мучили. ОСОБА_5 розумів, що його батько у критичному стані, але не сперечався та не коментував, маючи на думці, що так треба. Через 10-15 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_2 провели нотаріуса до таксі, яке її чекало. Позивач вирішив, що після повернення додому, розбереться з тими підписаними документами.
Батько помер через два тижні після укладення спірного договору, тому він негайно повернувся додому, де поховав його. Причиною смерті батька стало об`ємне утворення лівої півкулі головного мозку, метастази в праву півкулю головного мозку.
Під час укладання спірного договору батько перебував у стані, який не дозволяв йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, батько не розумів, що відчужує свою власність зовсім чужій людині. Крім того, з початку березня 2018 року батько не розмовляв та весь час перебував у стані сну, при цьому ні на що не реагував.
Вважав, що при укладенні договору довічного утримання нотаріус Соловйова Є. А. грубо порушила Закон України "Про нотаріат" та правила, встановлені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Укладення договору довічного утримання має на меті встановлення зобов`язання набувача щодо утримання, забезпечення, догляду, опікування відчужувача (утриманця) протягом всього його життя, нотаріус повинен перевірити реальність можливості виконання таких зобов`язань. Тому для визначення матеріального становища набувача (утримувача) у набувача рекомендовано витребувати довідку про доходи, видані за місцем роботи або податковим органом.
Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріальне посвідчення договору довічного утримання може бути здійснено нотаріусом, який працює у державній нотаріальній конторі, або займається приватною нотаріальною діяльністю (приватним нотаріусом), в приміщенні, яке є його робочим місцем. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням, але відповідно до правил, встановлених цим Порядком.
Під час укладення договору довічного утримання нотаріус Соловйова Є. А. належним чином не дотрималася вимог глави 4, 6 Порядку, зокрема не враховано особливості укладання та нотаріального посвідчення договору довічного утримання, не зазначено в договорі про індексацію матеріального забезпечення відчужувача. Крім того, нотаріус, посвідчуючи спірний договір, змусила ОСОБА_5 розписатися на непрошитому договорі та в незаповненому реєстрі, з якими вона покинула квартиру його батька, в якій вчинялася угода.
Нотаріус, перед виїздом за місцем проживання ОСОБА_4 та повідомленням про його хворобу, повинна була переконатися у здатності цієї особи усвідомлювати значення нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії. Тобто, нотаріусу необхідно було здійснити попередній виїзд на місце та особисто переконатися в тому, що особа є адекватною, провести консультацію, поспілкуватися з відчужувачем, обговорити істотні умови, пов`язані з укладенням майбутнього договору довічного утримання.
У договорі вказано, що він посвідчений 12 березня 2018 року о 12.00 год, тобто того ж дня, коли до нотаріуса звернулася відповідачка ОСОБА_2 Нотаріус прибула на квартиру до відчужувача на таксі. Відповідно до повідомлення служби таксі "Чернівці", 12 березня 2018 року об 11.50 год поступив виклик на АДРЕСА_2, водій прибув об 11.56 год. Нотаріус виїхала з власної контори о 12.01 год, а прибула до будинку АДРЕСА_3, о 12.24 год.
Зі слів ОСОБА_5 відомо, що нотаріус перебувала в квартирі до п`ятнадцяти хвилин, проте невідомо, як нотаріус за 15 хв вчинила такий складний правочин та як вона могла його посвідчити о 12.00 год, перебуваючи в цей час у таксі.
Нотаріус зобов`язана встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який вона посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Проте на час укладення договору відчужувач вже не розмовляв, тому не відомо, як нотаріус встановлювала обсяг його дієздатності, як вона з ним проводила розмову. Крім того, батько був нерухомий та несвідомий.
У спірному договорі підпис ставив рукоприкладник, однак у батька була пухлина мозку, а не параліч кінцівок.
Крім того, відповідачка, маючи медичну освіту, на час укладення договору довічного утримання, достовірно знала про стан здоров`я відчужувача, тому вона не мала на меті виконувати умови договору, а метою було безпідставно заволодіти чужим майном.
На підставі зазначеного позивач просив визнати недійсним договір довічного утримання від 12 березня 2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соловйовою Є. А.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2018 року у справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в сумі 19 954,26 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2018 року у вигляді заборони ОСОБА_2 вчиняти дії з відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав для визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на недоведеність неспроможності ОСОБА_4 розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними на час укладення оспорюваного договору, оскільки за висновком амбулаторної судово-психіатричної експертної комісії комунальної медичної установи "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" від 23 жовтня 2019 року № 523 надати категоричні відповіді на поставлені перед експертами питання не є можливим. ОСОБА_2 виконувала умови договору довічного утримання та здійснювала догляд за ОСОБА_4, а саме: купувала продукти харчування, засоби особистої гігієни, медикаменти та лікарські засоби. Будь-яких об`єктивних даних про те, що поведінка відповідачки свідчить про невиконання зобов`язання за договором, у матеріалах справи немає.
Крім того, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2019 року у позові ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Соловйової Є.А. про визнання нотаріальних дій недійсними відмовлено.
Водночас суд першої інстанції вважав, що приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соловйовою Є. А. при посвідченні спірного договору дотримано вимоги чинного законодавства, виконано всі необхідні дії, передбачені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зокрема встановлено дієздатність осіб, їх волевиявлення, роз`яснено сторонам умови договору, момент набуття права власності на предмет договору та суть договору. І позивач, і відповідачка в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_4 в лютому 2018 року паралізувало з правої сторони, тому він не міг підписати оспорюваний договір. Нотаріус зачитала текст договору в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні і ОСОБА_5, який також зазначив, що в нього не було перешкод для того, щоб прочитати договір самостійно.
При цьому суд першої інстанції врахував, що відповідно до пункту 14 спірного договору довічного утримання (догляду), посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Соловйовою Є. А. 12 березня 2018 року, він на прохання відчужувача у зв`язку з його хворобою, за його дорученням підписаний ОСОБА_5, нотаріусом роз`яснено сторонам договір, положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів довічного утримання (догляду), підстави та наслідки визнання його недійсним, зачитано текст договору.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 травня 2020 року скасовано. Позов задоволено. Визнано договір довічного утримання (догляду), укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Соловйовою Є. А. 12 березня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1081, недійсним.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове судове рішення про задоволення позову, виходив із того, що ОСОБА_7 одночасно посилався на дві різні підстави недійсності правочину, зокрема вчинення ОСОБА_4 правочину у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними (частина перша статті 225 ЦК України), та невстановлення відповідності волі і волевиявлення ОСОБА_4 щодо вчинення нотаріальної дії, волевиявлення ОСОБА_4, до якої фактично зводиться посилання на недотримання нотаріусом вимог щодо встановлення здатності особи усвідомлювати значення нотаріальної дії, відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії, волевиявлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, дійсні наміри кожної зі сторін до вчинення правочину, відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину (частина перша статті 215 ЦК України). Апеляційна скарга ОСОБА_4 містить доводів щодо невстановлення волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору, отже, апеляційний суд при перегляді справи в апеляційному порядку має повноваження вдаватися в переоцінку висновків суду першої інстанції щодо наявності волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору без застосування спеціальних правил частини першої статті 225 ЦК України про правочин, вчинений дієздатною фізичною особою у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
Встановлення судом першої інстанції обставин з`ясування приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соловйовою Є. А. волевиявлення ОСОБА_4 на вчинення нотаріальної дії мотивовано показаннями ОСОБА_2, допитаної як свідка, та приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Соловйової Є. А., допитаної як свідка, щодо спілкування приватного нотаріуса з ОСОБА_4 . Проте свідок ОСОБА_5 пояснив, що на повідомлення приватного нотаріуса Соловйової Є. А. про укладення договору ОСОБА_4 заплакав, говорив дуже утруднено, щоб його не мучили.
У момент укладення правочину у ОСОБА_4 були захворювання, які позбавляли його здатності самостійно прочитати договір та вчинити на ньому свій підпис. Також пояснення приватного нотаріуса про прочитання тексту договору уголос свідчать про те, що ОСОБА_4 не мав змоги самостійно прочитати документ. Натомість, у договорі довічного утримання (догляду), укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченому приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Соловйовою Є. А. 12 березня 2018 року, відсутня вказівка про те, що його текст зачитано уголос. Свідок ОСОБА_5 пояснив, що нотаріус лише розпочала прочитання договору уголос, проте потім перестала.
За обставин неознайомлення ОСОБА_4 зі змістом договору, підписання рукоприкладником ОСОБА_5 договору довічного утримання (догляду) між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, не дає підстав для висновку про доведеність свідомого волевиявлення ОСОБА_4, відповідність його внутрішній волі, в тому числі схвалення ОСОБА_4 умов пункту 13 договору щодо однакового розуміння значення, умов договору, його природи і правових наслідків, бажання настання саме таких правових наслідків, що створюються цим договором. Отже, у матеріалах справи відсутні докази волевиявлення у ОСОБА_4 на укладення оспорюваного договору, його відповідності внутрішній волі останнього.
Окремо апеляційний суд при перевірці доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність достатніх доказів того, що на час вчинення договору довічного утримання (догляду )між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Соловйовою Є. А. 12 березня 2018 року, ОСОБА_4 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Поляк М. В., засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Разом із касаційною скаргою ОСОБА_2 подала заяву про зупинення дії постанови Чернівецького апеляційного суду від 10 травня 2023 року.
У вересні 2023 року від ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Поляк М. В., до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга у новій редакції.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця зазначає, що суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 554/11179/13-ц, від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц, від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 02 листопада 2020 року у справі № 326/81/15, від 03 лютого 2021 року у справі № 552/5808/17, від 09 червня 2021 року у справі № 755/8686/17, від 16 вересня 2021 року у справі № 496/2925/17, від 16 лютого 2022 року у справі № 755/16032/15-ц, від 14 червня 2023 року у справі № 591/7348/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України) щодо засобів доказування абсолютної неспроможності особи розуміти значення своїх дій та керувати ними; щодо презумпції психічного здоров`я особи; щодо порушення преюдиції та частини четвертої статті 82 ЦПК України. Крім того, посилається на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявниця у касаційній скарзі також посилається на те, що апеляційний суд дійшов висновків щодо наявності/відсутності волевиявлення у ОСОБА_4 на укладення оспорюваного договору за відсутності категоричного висновку експерта, керуючись при цьому суперечливими показаннями свідків. В порушення частини першої статті 225 ЦК України та частини другої статті 78 ЦПК України дійшов висновку про абсолютну неспроможність ОСОБА_4 у момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та/або керувати ними за відсутності категоричного висновку експерта. У той же час існує презумпція психічного здоров`я особи, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законом. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 3 Закону України "Про психіатричну допомогу", частину четверту статті 207 ЦК України, пункти 1.7 - 1.11 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги, досліджуючи питання щодо законності дій ОСОБА_8 як рукоприкладника, що потягнуло за собою порушення порядку вчинення нотаріальних дій, а також частину четверту статті 82 ЦПК України, повторно досліджуючи питання правомірності та законності нотаріальних дій, вчинених Соловйовою Є. А., які вже були предметом перевірки Першотравневого районного суду м. Чернівці. Діючи всупереч статті 89 ЦПК України, апеляційний суд спотворив показання свідків, виклавши їх в оскаржуваній постанові у новій редакції.
У жовтні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фортуна Г. Г., надійшов засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Поляк М. В.,в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною.
Оскільки відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Поляк М. В. надісланий представником позивача засобами поштового зв`язку 17 жовтня 2023 року, про що свідчить відмітка на конверті, тобто у десятиденний строк, установлений ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року, клопотання про погодження продовження строку на подання відзиву не підлягає задоволенню, оскільки такий строк не пропущено.
Інші відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Поляк М. В. станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 липня 2023 року касаційна скарга представника ОСОБА_2 - Поляк М. В. передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 10 травня 2023 року, відкрито касаційне оскарження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 727/5319/18 із Шевченківського районного суду м. Чернівці, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Чернівецького апеляційного суду від 10 травня 2023 року та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2023 року матеріали справи № 727/5319/18 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 липня 2024 року № 869/0/226-24 на підставі службової записки судді Гулейкова І. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 02 липня 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 04 липня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно з довідкою Управління Служби безпеки України в Донецькій області від 03 серпня 2017 року № 887 майор ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в м. Маріуполі Донецької області.
Із медичної карти Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру № 5491 амбулаторного хворого ОСОБА_4, заповненої 23 лютого 2018 року, випливає, що за записами лікаря від 23 лютого 2018 року загальний стан хворого вкрай важкий, скарги на невідчуття в області правої верхньої … та правої ноги. Діагноз: об`ємне утворення лівої півкулі головного мозку, правої півкулі мозочка.
Відповідно до записів лікаря від 15 березня 2018 року стан хворого важкий, свідомість спутана, мова утруднена, правобічний геміпарез, асиметрія обличчя, мимовольні скорочення мускулатури обличчя.
Також згідно із записами лікаря, зі слів сина, у вересні 2017 року ОСОБА_4 проведено операцію з приводу катаракти.
Згідно з довідкою Комунальної установи "Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер" від 03 липня 2018 року № 1701, ОСОБА_4 перебував на обліку з лютого 2018 року до березня 2018 року. Діагноз: злоякісне захворювання головного мозку ІV ст. ІV кл.гр. 23 лютого 2018 року був консультований лікарем радіологом онкологічного диспансеру та запропоновано променеву терапію та хіміотерапію. На подальше лікування пацієнт не з`явився.
Відповідно до довідки Комунальної медичної установи "Міська поліклініка № 3" від 11 липня 2018 року ОСОБА_4 у період з лютого до березня 2018 року звертався за медичною допомогою: проводився огляд на дому лікарем загальної практики - сімейної медицини 15 березня 2018 року. Рекомендації: знеболюючі препарати (дексалгін).
За довідкою приватного підприємця ОСОБА_11 від 12 липня 2018 року до служби таксі "Чернівці" 12 березня 2018 року з мобільного НОМЕР_1 поступив виклик об 11 год 50 хв на АДРЕСА_2, об 11 год 56 хв водій прибув за адресою, поїздку закінчено о 12 год 24 хв за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинено договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Соловйовою Є. А. 12 березня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1081.
Відповідно до пункту 1 договору ОСОБА_4 передав у власність, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,7 кв. м, взамін чого ОСОБА_2 зобов`язалася забезпечувати ОСОБА_4 утриманням та доглядом довічно на умовах, встановлених цим договором.
На підставі пункту 2 зазначеного договору ОСОБА_2 зобов`язана надавати ОСОБА_4 довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування). За згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення складає 4 000,00 грн на місяць. Догляд включає в себе: забезпечення харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами, надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо), оплату за власний рахунок комунальних послуг, інших платежів, пов`язаних із проживанням в зазначеній квартирі. Набувач зобов`язується безкоштовно довічно забезпечувати відчужувача житлом у квартирі, яка їй передана за цим договором. Для проживання відчужувачу надається вся квартира, яка є предметом цього договору.
Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що набувач не має права до смерті відчужувача відчужувати квартиру, передану їй за договором довічного утримання (догляду), укладати договір застави (іпотеки) щодо квартири. За домовленістю сторін, на квартиру, передану набувачу, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача та на квартиру, яка є предметом цього договору, накладається заборона відчуження.
Відповідно до пункту 10 договору право власності на нерухомість у набувача виникає з моменту підписання договору та державної реєстрації цього права в державному реєстрі речових прав.
Згідно з пунктом 13 договору сторони підтвердили, що цей договір відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається ними без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, вони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються цим договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови договору.
За змістом пункту 14 договору, на прохання відчужувача, у зв`язку з його хворобою, за його дорученням, у його присутності та в присутності нотаріуса договір підписаний ОСОБА_5 .
У договорі зазначено, що у зв`язку з хворобою відчужувача договір посвідчено удома за адресою: АДРЕСА_4, об 12 год 00 хв.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
На підставі акта, затвердженого приватним підприємством "Санітарія" 01 квітня 2018 року, ОСОБА_1, зі слів сусідів, проживає без реєстрації з батьком ОСОБА_4 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 02 квітня 2018 року № 39, причиною смерті ОСОБА_4 було об`ємне утворення лівої півкулі головного мозку, метастази в праву півкулю головного мозку.
Відповідачка ОСОБА_2 здійснювала догляд за ОСОБА_4, у зв`язку з чим знаходилася у щорічній відпустці з 02 березня 2018 року до 18 березня 2018 року та у відпустці без збереження заробітної плати з 26 березня 2018 року до 09 квітня 2018 року, що підтверджується довідкою Комунальної медичної установи "Міський клінічний пологовий будинок № 1".
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 23 жовтня 2019 року № 523, на час укладення договору довічного утримання - 12 березня 2018 року, ОСОБА_4 страждав на онкологічне захворювання у вигляді злоякісного захворювання головного мозку ІV ст. ІV кл.гр. (об`ємне утворення лівої півкулі головного мозку та мозочку з невиявленим вогнищем ІV ст.) з порушенням психічної діяльності у проявах астенічного, психоорганічного синдрому. У зв`язку з відсутністю в матеріалах цивільної справи та наданій медичній документації необхідних відомостей, які характеризують психічний стан ОСОБА_4 на час укладення договору довічного утримання 12 березня 2018 року, малоінформативність та суперечливість показань свідків, вирішити експертні питання та надати категоричні відповіді на поставлені перед експертами питання, не представляється можливим.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року, у справі № 725/844/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Соловйової Є. А. про визнання нотаріальних дій недійсними відмовлено.
Суд першої інстанції, на підставі наданих суду копій квитанцій, дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_2 виконувала умови договору довічного утримання та здійснювала догляд за ОСОБА_4, а саме: купувала продукти харчування, засоби особистої гігієни, медикаменти та лікарські засоби.
Як випливає з рахунків-накладних МКП "Спецкомбінат", замовником послуг поховання батька був ОСОБА_3 (третя особа).
Позивач ОСОБА_1, допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок, пояснив, що в його батька була пухлина головного мозку і йому постійно потрібен був догляд. Він зареєстрований в квартирі у матері, однак фактично проживав з батьком у спірній квартирі. Він домовився з відповідачкою ОСОБА_2, що вона доглядатиме батька за гроші, оскільки він є військовозобов`язаним та брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. Відповідачка доглядала за батьком приблизно місяць, а потім батько помер. Батько з відповідачкою в близьких відносинах не перебував. У батька важкий стан був в лютому 2017 року, оскільки саме в лютому його паралізувало з правої сторони. Він приїжджав в лютому в м. Чернівці.
Відповідачка ОСОБА_2, допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок, пояснила, що нотаріус встановила особи учасників правочину, зокрема і особу ОСОБА_4, з яким спілкувалася протягом однієї години. ОСОБА_4 чітко відповідав на запитання нотаріуса та висловив бажання укласти договір довічного утримання з нею, оскільки внаслідок хвороби його стан погіршився і він потребував допомоги та догляду. Також ОСОБА_4 говорив, що не хоче укладати заповіт, оскільки бажає, щоб квартира перейшла у її власність за його життя. ОСОБА_4 наполіг, щоб догляд за ним здійснювала саме вона, адже він з нею знайомий багато років та довіряє їй. Нотаріус запитала ОСОБА_4 про його близьких родичів та дітей, однак він відповів, що не бажає підтримувати з ними відносини. Вказана розмова відбувалася в присутності знайомого позивача - ОСОБА_5, який і підписував договір. Також ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_5, чому так довго відтягували підписання договору, на що ОСОБА_5 сказав, що потрібно було підготувати оцінку квартири та інші документи. ОСОБА_4 був виснажений хворобою, тому не мав можливості власноручно підписатися на документах, однак це не впливало на його розумову діяльність та здатність розуміти значення своїх дій. Текст договору прочитаний вголос до його підписання та підписано нею та ОСОБА_5 як рукоприкладником. Вона регулярно купувала ОСОБА_4 продукти харчування та лікарські засоби. Крім того, саме вона купила одяг для померлого та все необхідне для похорону, а також самостійно оплатила кафе, в якому проводились поминки. Вона не встигла оплатити комунальні послуги, оскільки позивач змінив замки в квартирі, тому доступу до квартири в неї не було. Вона та ОСОБА_4 знали один одного протягом багатьох років, весь час підтримували теплі відносини. 18 лютого 2018 року ОСОБА_4 зателефонував до неї та попросив приїхати до нього, оскільки йому потрібен постійний догляд. 19 лютого 2018 року третя особа ОСОБА_3, який є сином ОСОБА_4, приїхав до неї в с. Мамаївці та забрав її з речами до м. Чернівці, де проживав ОСОБА_4 . Цього ж дня, в присутності синів і позивача і третьої особи, ОСОБА_4 висловив бажання залишити квартиру саме їй, оскільки синів він забезпечив і квартирами і автомобілями. Жоден із синів не заперечував проти слів батька. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 оніміла права частина тіла, вона викликала лікаря-невропатолога, а також разом із синами відвозили ОСОБА_4 в онколікарню. Для здійснення догляду вона взяла з 02 березня 2018 року щорічну відпустку і лише 10 квітня 2018 року вийшла на роботу. 15 березня 2018 року у ОСОБА_4 почались судоми, після яких у нього відняло мову, вона викликала швидку медичну допомогу. 31 березня 2018 року стан здоров`я ОСОБА_4 погіршився, вона знову викликала швидку медичну допомогу, однак працівники зафіксували лише факт смерті. На похороні позивач сказав, що він не заперечує передання квартири у її власність, оскільки на це була воля батька. Однак через декілька днів після похорону позивач неодноразово приходив до квартири в нетверезому стані та вимагав повернути йому квартиру. Вона повернулась у с. Мамаївці, а через деякий час не змогла потрапити в квартиру, оскільки позивач поміняв замки від вхідних дверей.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Допитаний як свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є сином померлого ОСОБА_4 . У лютому в батька виявили онкологічне захворювання - пухлину головного мозку. Він особисто кожного дня приходив до батька та робив йому уколи, а саме знеболюючі препарати " Налбуфін" чи " Налбуфен". Він іноді в неділю міг не прийти до батька. З батьком в них були нормальні відносини. На початку березня батько перестав розмовляти. Відповідачка ОСОБА_2 здійснювала догляд за батьком. ОСОБА_4 нічого не говорив про те, що хоче розпорядитися квартирою. Про існування договору довічного утримання він дізнався через 3-4 дні після його оформлення.
Допитана в суді першої інстанції як свідок приватний нотаріус Соловйова Є. А. пояснила, що 11 березня 2018 року до неї зателефонувала ОСОБА_2, яка пояснила, що вона та ОСОБА_4 бажають укласти договір довічного утримання вдома, оскільки внаслідок хвороби ОСОБА_4 не може приїхати до нотаріальної контори. Оскільки документи, необхідні для укладення договору, вони вже мали, вона запропонувала зустрітися о 09.00 год 12 березня 2018 року у приміщенні нотаріальної контори для більш детального вивчення документів та складання проекту договору. Після ознайомлення з документами, нею складено проект договору, який надано сторонам для ознайомлення. 12 березня 2018 року нею посвідчено договір довічного утримання вдома у відчужувача в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 . При посвідченні спірного договору, нею було дотримано норми цивільного законодавства, зокрема встановлено особи учасників правочину, в тому числі і особу ОСОБА_4, та визначено обсяг його цивільної дієздатності за паспортом громадянина України. Вона провела розмову з відчужувачем, в ході якої з`ясувала його здатність усвідомлювати значення цього договору, його наслідки та встановила відповідність наміру відчужувача на укладення саме договору довічного утримання. Вказана розмова тривала близько години, зазначеного часу їй вистачило, щоб переконатися в дієздатності відчужувача. Сумнівів щодо обсягу його цивільної дієздатності та щодо здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними в неї не виникало. ОСОБА_4 чітко відповідав на її запитання та пояснив, що бажає укласти договір довічного утримання саме з ОСОБА_2, оскільки внаслідок хвороби його стан погіршився і він потребує допомоги та догляду. Крім того, він бажав укласти саме договір довічного утримання, а не заповіт, оскільки хотів, щоб квартира перейшла у власність ОСОБА_2 за його життя, оскільки він з нею знайомий багато років та довіряє їй. Догляд повинен включати в себе: забезпечення його харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами, надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників, оплату за власний рахунок комунальних послуг, інших платежів, пов`язаних з проживанням в зазначеній квартирі. Також ОСОБА_4 наполягав на довічному безкоштовному проживанні в квартирі, яка є предметом цього договору. На її питання стосовно родичів та дітей, ОСОБА_4 відповів, що не бажає підтримувати з ними відносини. Вказана розмова відбувалась у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який був запрошений для підписання спірного договору, оскільки внаслідок хвороби ОСОБА_4 не міг підписувати документи. Також ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_5, чому так довго тягнули час з підписанням договору, на що ОСОБА_5 повідомив, що спочатку потрібно було підготувати документи, зокрема оцінку, довідку. Згодом ОСОБА_2 їй пояснила, що ОСОБА_5 працює ріелтором та допомагав збирати необхідні документи. Якщо б ОСОБА_2 мала намір безпідставно заволодіти чужим майном, то рукоприкладником могла бути будь-яка знайома ОСОБА_2 особа, однак рукоприкладником був ОСОБА_5, який є другом позивача, що свідчить про те, що договір укладався з відома та з попередньої згоди дітей відчужувача, в тому числі і позивача. За своєю природою договір довічного утримання укладається саме з особами, які потребують догляду, як правило з хворими або особами похилого віку, тому наявність у ОСОБА_4 онкологічного захворювання не є підставою для відмови в його укладенні, оскільки він був дієздатним і розумів значення своїх дій. ОСОБА_4 був виснажений хворобою та не мав фізичної можливості власноручно підписатися в документах, що не впливало на його розумову діяльність та здатність розуміти значення своїх дій. Текст договору був прочитаний вголос до його підписання. ОСОБА_5 також прочитав текст договору. Нею роз`яснено сторонам договору положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів довічного утримання (догляду), підстав та наслідків визнання їх недійсними. Саме ОСОБА_4 попросив ОСОБА_5 підписати договір довічного утримання у зв`язку з хворобою, про що нею зазначено і в тексті спірного договору. Після чого, ОСОБА_5 в її присутності та в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розписався на трьох примірниках договору та в заяві, що квартира, яка відчужується, є його особистою власністю. В той же день нею було зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_5 був присутній при розмові, чітко розумів про який договір йде мова, його правові наслідки, ознайомлений з текстом договору та попереджений нею про дотримання вимог законодавства щодо нотаріальної таємниці та відповідальності за їх порушення. Крім того, необхідно зазначити, що Закон України "Про нотаріат" не передбачає обов`язку нотаріуса перевіряти матеріальне становище набувача.