ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 306/1029/22
провадження № 61-6788св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Джуги С. Д., Кожух О. А.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Полянської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є дідом неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина з жовтня 2020 року навчається у школі в
с. Голубине, перебуває на його з дружиною утриманні та вихованні.
3. Батько дитини - ОСОБА_3, проживає в м. Ужгороді і життям дитини взагалі не цікавиться, а її матір - ОСОБА_2, яка є його донькою, залишила дитину у лютому 2020 року біля воріт його будинку та виїхала за межі області. Зазначав, що ОСОБА_2 має іншу сім`ю та другу дитину, проживала в
м. Ужгород, а з 2021 року виїхала із Закарпатської області у невідомому напрямку.
4. Батьки самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, не забезпечують дитину матеріально, не займаються її вихованням, не беруть участі у житті дитини, їх поведінка створює загрозу здоров`ю та життю дитини. Більш того, ОСОБА_2 отримує аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак, використовує їх не за цільовим призначенням.
5. Зауважував, що він з дитиною неодноразово намагався вплинути на ставлення ОСОБА_2 до виконання батьківських обов`язків, однак остання свідомо продовжує нехтувати ними.
6. Посилався на те, що оскільки батьки дитини не позбавлені батьківських прав, це позбавляє його можливості оформити декларацію для дитини із сімейним лікарем, дитина не має можливості відвідувати екскурсії та інші шкільні та позашкільні заходи, для яких необхідна згода батьків, не має можливості отримати пільги, як дитина, яка позбавлена батьківського піклування.
7. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2 000,00 грн з кожного з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
8. Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
10. Позбавлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 2 000,00 грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
12. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 2 000,00грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
13. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені у справі обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їхньої неповнолітньої доньки, вихованням, утриманням та розвитком якої вони не займаються. Судом зауважено, що за рік перебування справи на розгляді в суді обставини не змінились, відповідачка ОСОБА_2 навіть не намагалася покращити відносини з дитиною, а тому задоволення позову буде слугувати забезпеченню інтересів дитини, подальшому встановленню опіки та піклування, можливості вирішення питань, що стосуються її здоров`я, відпочинку тощо. Також наявні підстави для задоволення позову про стягнення аліментів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
15. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
16. Рішення Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року у частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
17. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання
ОСОБА_5 в розмірі 2 000,00 грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. У частині позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 відмовлено.
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення. Суд апеляційної інстанції вважав, що з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів того, що поведінка ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_5 є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено, відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Водночас, з огляду на те, що неповнолітня донька ОСОБА_2 - ОСОБА_6 проживає разом з дідусем та бабусею, які виховують її та здійснюють за нею догляд, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених статтями 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, для стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи касаційних скарг
19. 08 травня 2024 року ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в частині стягнення з неї аліментів на утримання дитини та закрити провадження у цій справі.
20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (в частині прийняття нового рішення про стягнення аліментів), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 368/963/20-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 766/22653/17, від 03 серпня 2022 року у справі № 160/5671/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази в частині, що стосується стягнення аліментів, та не надав їм належної правової оцінки, встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Вказує, що справа розглянута з порушенням територіальної юрисдикції. Водночас, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не розглянув заяви та клопотання, що мали значення для вирішення справи, а розгляд справи проведений за відсутності органу опіки та піклування (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції встановивши, що вона не була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, безпідставно не направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
22. Вважає, що судові рішення у справі ухвалені судом з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки жоден з учасників справи, в тому числі жоден з відповідачів, не зареєстрований та не проживає на території колишнього Свалявського району, що робить справу територіально не підсудною Свалявському районному суду, а відтак і Закарпатському апеляційному суду.
23. Зазначає, що вона зареєстрована та проживає у м. Львові, що свідчить про територіальну юрисдикцію та підвідомчість цієї справи Залізничному районному суду м. Львова. Адреса її реєстрації у м. Львові встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили, а також підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру. Крім того, суду апеляційної інстанції було надано відповідну довідку про місце її реєстрації, яка безпідставно не була ним врахована, а доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції територіальної юрисдикції залишилися без відповіді.
24. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до її доньки ОСОБА_5, не є їй ні батьком, ні матір`ю, ні вітчимом ні мачухою, ні жодним законним представником, а тому не може вимагати коштів на її утримання.
25. Зауважує, що позивач незаконно, без її згоди проживає у належному їй приватному будинку, не сплачуючи жодних коштів за користування ним. Посилається на свій скрутний майновий стан та неотримання від батька дитини аліментів на її утримання.
26. Вважає, що ОСОБА_1 не є біологічним дідом ОСОБА_5, не утримує її, а незаконно проживає у її будинку та використовує дитину для помсти, шантажу, погроз та вимагання, вчиняє спроби заволодіти її нерухомим майном. Посилається на відсутність правової підстави для стягнення аліментів на користь сторонньої особи, яка підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень.
27. Вважає, що судами не враховано преюдиційних судових рішень щодо визначення місця проживання дитини разом з нею, стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини.
28. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не розглянув її заяви про залишення позову без розгляду від 11 серпня 2022 року, про відвід судді
від 20 вересня 2022 року, заяву-застереження про припинення злочинних дій, вчинених за попередньою змовою злочинною організованою групою осіб
від 12 жовтня 2022 року, заяви про відвід судді від 20 жовтня 2022 року,
від 27 жовтня 2022 року, клопотання про встановлення особи позивача, його місця проживання, обстеження його умов проживання по місцю його реєстрації від 27 жовтня 2022 року, заяву про призначення експертизи від 27 жовтня
2022 року, заяву про з`ясування адреси позивача, предмету і підстав позову до кожного з відповідачів, матеріального стану позивача, залучення третьої особи від 06 листопада 2022 року, клопотання про передачу справи за підсудністю
від 06 листопада 2022 року, заяву про закриття провадження у справі та притягнення позивача до відповідальності за введення в оману суду від 09 грудня 2022 року, клопотання про надання доказів від 15 грудня 2022 року, клопотань про визнання доказів недопустимими від 15 грудня 2022 року, клопотання про долучення численних доказів до матеріалів справи від 15 грудня 2022 року. Вважає, що не розглянуто і не відображено в оскарженому судовому рішенні її відзив на позовну заяву ОСОБА_1, яку вона не отримувала.
29. Зазначає про розгляд справи без участі органу опіки та піклування.
30. Вважає, що суд апеляційної інстанції мав закрити провадження у справі або направити справу на розгляд до суду першої інстанції за визначеною територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Залізничного районного суду м. Львова.
31. 11 травня 2024 року (згідно з датою, зазначеною у накладній кур`єрської доставки № 0010302) ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 та залишити в силі рішення Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року у цій частині.
32. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,
що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 28 грудня 2020 року у справі № 487/2001/19-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Крім того указує, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про заслуховування в судовому засіданні думки дитини (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
33. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що відсутні правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, не урахувавши позицію самої відповідачки про те, що обв`язок утримувати дитину лежить також на дідусеві з бабусею. Зазначає, що ОСОБА_2 систематично чинить моральний тиск на дитину, принижує її та погрожує. Навіть після ухвалення судових рішень у цій справі ОСОБА_2 свого ставлення до дитини не змінила.
34. Вважає помилковими висновки судів щодо відсутності необхідності у заслуховуванні думки дитини, а також неврахування обґрунтованого висновку органу опіки та піклування. Зауважує про усвідомлення неповнолітньою
ОСОБА_5 обставин, що склалися. Вона приймала участь у засіданні опікунської ради та висловлювала свою думку, що не бажає проживати з матір`ю, яка її покинула, не цікавиться ні її життям, ні станом здоров`я, ні вихованням, ні елементарними потребами в одязі та їжі, шкільних приладдях тощо.
35. Акцентує увагу на тому, що одне лише бажання ОСОБА_2 брати участь у вихованні доньки, висловлене у суді апеляційної інстанції, не може вважатися проявом батьківського піклування, турботи та дійсного бажання брати участь у вихованні доньки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
36. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 залишено без руху для усунення недоліків - надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, надання суду доказів надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи.
37. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарженняпостанови Закарпатського апеляційного суду
від 02 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цивільній справі
№ 306/1029/22, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року до закінчення касаційного провадження.
38. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надіслання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням місця проживання або місцезнаходження всіх учасників справи разом з копіями касаційної скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи або, у разі надіслання уточненої редакції касаційної скарги через систему "Електронний суд", надання доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.
39. 21 червня 2024 року матеріали цивільної справи № 306/1029/22 надійшли до Верховного Суду.
40. Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду
від 02 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 306/1029/22 за касаційною скаргоюОСОБА_1 .
41. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Синельников Є. В. визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді.
42. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 306/1029/22.
43. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 рокусправу № 306/1029/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Зазначено, що доводи заяв ОСОБА_2 про зловживання процесуальними правами, про повернення касаційної скарги ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., про винесення окремих ухвал та про закриття касаційного провадження будуть оцінені при розгляді касаційної скарги по суті. Водночас, зауважено про відсутність правових підстав для витребування нових доказів та долучення їх до матеріалів цивільної справи на стадії перегляду справи в касаційному порядку та звернуто увагу на наявність у судді права на користування даними Єдиного державного демографічного реєстру з метою визначення підсудності (частина восьма статті 187 ЦПК України).
44. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Синельникова Є. В.
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшли
Фактичні обставини справи
45. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від шлюбу мають доньку
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
46. Рішенням Свалявського районного суду від 17 листопада 2010 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розірвано.
47. На час розгляду справи неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала разом з дідусем ОСОБА_1, який займався її доглядом та вихованням.
48. З акту обстеження умов проживання від 17 грудня 2021 року, складеного комісією служби у справах дітей Полянської сільської ради, спільно з начальником центру соціальних служб та поліцейським офіцером громади, вбачається, що онука ОСОБА_5 проживає у будинку матері з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на їхньому повному утриманні. В акті також зазначено, що батьки з дитиною не проживають майже 2 роки, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні не приймають. У будинку, де проживає дитина, створені всі умови для виховання та розвитку.
49. Відповідно до довідок відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 12 липня 2021 року та
від 12 грудня 2021 року громадянин ОСОБА_1 неодноразово звертався до чергової частини відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області з тим, що його донька ОСОБА_2 вихованням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не займається, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує належного догляду, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні не приймає. Громадянку ОСОБА_2 засобами органів поліції не було розшукано та не встановлено її місце знаходження.
50. Згідно з довідкою та характеристикою Голубинської гімназії Полянської сільської ради від 14 лютого 2022 року № 20 відносно дитини ОСОБА_5, учениці 7-го класу, батьки не приділяють належну увагу вихованню доньки, не відвідують батьківські збори, не цікавляться навчанням дочки та її успіхами. За весь час навчання мати у телефонному режимі два рази цікавилася шкільним життям дитини.
51. З висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, слідує, що комісія встановила факт ухилення батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від виконання обов`язків щодо виховання та утримання дитини, у зв`язку з чим вважала за доцільне позбавити їх батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_5 .
Позиція Верховного Суду
52. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
53. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
54. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
55. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.