?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/791/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 (колегія суддів: Маціщук А. В. - головуючий, Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 (суддя Войтюк В. Р.)
за позовом Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Любомирське";
2) Громадської організації "Рівненська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок"
за участю Дубенської окружної прокуратури
про скасування рішень державних реєстраторів, визнання частково недійсним договору, визнання права власності на гідротехнічні споруди
за участю: прокурора Мовчан О. В.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Семидубська сільська рада Дубенського району Рівненської області (далі -Сільрада) звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Любомирське" (далі - Товариство) та Громадської організації "Рівненська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" (далі - Організація), в якому просить (з врахуванням заяви про зміну предмета позову):
1) скасувати рішення державного реєстратора КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради Чернацької Оксани Володимирівни № 43673324 про державну реєстрацію права приватної власності на майновий комплекс Дубенського риборозплідника, за адресою: Рівненська область, Дубенський район, Семидубська сільська рада, урочище Залужний Млин, 1, до складу якого увійшли: будинок (А-1), вхідний ганок (а), сарай (Б), льох (В), вбиральня (Г), дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д- 2), дамба (контурна) (Д-2-1), дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2-2), дамба (контурна) (Д-2-3), дамба (контурна) (Д-2-4), дамба (контурна) (Д-2-5), дамба (контурна) (Д-2-6), дамба (контурна) (Д-3), дамба (контурна) (Д-4), дамба (контурна) (Д-5), дамба (контурна) (Д-4-1), дамба (контурна) (Д-5-1), дамба (контурна) (Д-6), дамба (контурна) (Д-7), водовипуск (№ 1), водовипуск (№ 2), водовипуск (№ 3), водовипуск (№ 4), водовипуск (№ 5), водовипуск (№ 6), водовипуск (№ 7), водовипуск (№ 8), водовипуск (№ 9), водовипуск (№ 10), водовипуск (№ 11), водозабір (№ 12), водовипуск (№ 13), водовипуск (№ 14), водовипуск (№ 15), водовипуск (№ 16), водовипуск (№ 17), водовипуск (аварійний) (№ 18);
2) визнати частково недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: майнового комплексу Дубенського риборозплідника, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, Семидубська сільська рада, урочище Залузький Млин, 1, укладений між Організацією та Товариством, посвідчений 28.11.2018 приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Матвійчуком Олександром Сергійовичем, за реєстровим номером 2263, в частині купівлі-продажу гідротехнічних споруд, а саме: дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2), дамба (контурна) (Д-2-1), дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2-2), дамба (контурна) (Д-2-3), дамба (контурна) (Д-2-4), дамба (контурна) (Д-2-5), дамба (контурна) (Д-2-6), дамба (контурна) (Д-3), дамба (контурна) (Д-4), дамба (контурна) (Д-5), дамба (контурна) (Д-4-1), дамба (контурна) (Д-5-1), дамба (контурна) (Д-6), дамба (контурна) (Д-7), водовипуск (№ 1), водовипуск (№ 2), водовипуск (№ 3), водовипуск (№ 4), водовипуск (№ 5), водовипуск (№ 6), водовипуск(№ 7), водовипуск (№ 8), водовипуск (№ 9), водовипуск (№ 10),водовипуск (№ 11), водозабір (№ 12), водовипуск (№ 13), водовипуск (№ 14), водовипуск (№ 15), водовипуск (№ 16), водовипуск (№ 17), водовипуск (аварійний) (№ 18), розташованих на кадастровими номерами 5621687400:11:017:0006, 5621687400:11:017:0005, 5621687400:11:033:0001;
3) скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Матвійчука Олександра Сергійовича від 28.11.2018 № 44292332 в частині реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, а саме: дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2), дамба (контурна) (Д-2-1), дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2-2), дамба (контурна) (Д-2-3), дамба (контурна) (Д-2-4), дамба (контурна) (Д-2-5), дамба (контурна) (Д-2-6), дамба (контурна) (Д-3), дамба (контурна) (Д-4), дамба (контурна) (Д-5), дамба (контурна) (Д-4-1), дамба (контурна) (Д-5-1), дамба (контурна) (Д-6), дамба (контурна) (Д-7), водовипуск (№ 1), водовипуск (№ 2), водовипуск (№ 3),водовипуск (№ 4), водовипуск (№ 5),водовипуск (№ 6), водовипуск (№ 7), водовипуск (№ 8), водовипуск (№ 9), водовипуск (№ 10), водовипуск (№ 11), водозабір (№ 12), водовипуск (№ 13), водовипуск (№ 14), водовипуск (№ 15), водовипуск (№ 16), водовипуск (№ 17), водовипуск (аварійний) (№ 18), за Товариством;
4) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовської Анастасії Віталіївни від 06.05.2021 № 58009311, про внесення змін (виправлення) опису майнового комплексу Дубенського риборозплідника за адресою: Рівненська область, Дубенський район, Семидубська сільська рада, урочище Залужний Млин, 1, шляхом включення до його складу мисливського та відпочинкового будинків з мансардними поверхами площею 211,0 кв. м та 165,7 кв. м;
5) визнати за Сільрадою право власності на гідротехнічні споруди, розташовані в межах Семидубської територіальної громади Дубенського району Рівненської області на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5621687400:11:017:0005, 5621687400:11:033:0001, 5621687400:11:017:0006, а саме: дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2), дамба (контурна) (Д-2-1), дамба (контурна) (Д-1), дамба (контурна) (Д-2-2), дамба (контурна) (Д-2-3), дамба (контурна) (Д-2-4), дамба (контурна) (Д-2-5), дамба (контурна) (Д-2-6), дамба (контурна) (Д-3), дамба (контурна) (Д-4), дамба (контурна) (Д-5), дамба (контурна) (Д-4-1), дамба (контурна) (Д-5-1), дамба (контурна) (Д-6), дамба (контурна) (Д-7), водовипуск (№ 1),водовипуск (№ 2), водовипуск (№ 3), водовипуск (№ 4), водовипуск (№ 5),водовипуск (№ 6), водовипуск (№ 7), водовипуск (№ 8), водовипуск (№ 9), водовипуск (№ 10), водовипуск (№ 11), водозабір (№ 12), водовипуск (№ 13), водовипуск (№ 14), водовипуск (№ 15), водовипуск (№ 16), водовипуск (№ 17), водовипуск (аварійний) (№ 18).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Організація незаконно зареєструвала право власності на гідротехнічні споруди, після чого на підставі договору купівлі-продажу відчужила їх Товариству. Державна реєстрація права власності за відповідачами на вказані гідроспоруди є незаконною, здійсненою з метою, що суперечить інтересам територіальної громади, адже вони є складовими частинами штучних поверхневих водних об?єктів (тобто приналежністю) і не можуть бути відокремлені, їх передача у приватну власність заборонена. Набуття у приватну власність гідротехнічних споруд створило передумови для протиправного використання (завуальованого набуття у власність) землі під такими спорудами, чим грубо порушено законодавство та інтереси територіальної громади.
1.3 Позивач зазначає, що державну реєстрацію прав за Організацією здійснено всупереч вимогам статей 2, 3, 18, 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.
1.4 Окрім того, за відсутності документів, передбачених законом, державний реєстратор зареєстрував право приватної власності за Товариством на мисливський будинок з мансардним поверхом площею 211,0 кв.м та відпочинковий будинок з мансардним поверхом площею 135,7 кв. м.
1.5 Оскільки скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, то позивач заявив вимогу про визнання за ним права власності на гідротехнічні споруди.
1.6 Під час розгляду справи в суді першої інстанції на стадії підготовчого провадження Дубенська окружна прокуратура подала заяву про вступ у справу.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, відмовлено у задоволенні позову.
2.2 Суд першої інстанції мотивуючи своє рішення вказав, що позивачем не доведено порушеного права, що у свою чергу не може бути правовою підставою настання передбачених законом правових наслідків у вигляді скасування реєстраційних дій, визнання правочину недійсним та визнання права власності.
2.3 Щодо позовної вимоги про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу суд першої інстанції зазначив про те, що спірний договір виконаний, а тому без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
2.4 Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду погодився із такими висновками суду.
2.5 Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що факт реєстрації права за відсутності документів, передбачених законодавством, позивач розуміє як самочинне будівництво. Натомість заперечення власника (користувача) земельної ділянки проти права власності на нерухоме майно за відповідачем з таких підстав мало б захищатися у спосіб, визначений нормами статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі прокурор просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального (статті 181, 182, 186, 187 ЦК України, статті 4, 59, 83, 84, 120, пункту 24 перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статтю 1 Закону України "Про аквакультуру", статті 18, 22, 24, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
3.3 Суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 911/30/22, від 09.02.2022 у справі № 752/9104/18, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 від 07.10.2020 у справі № 920/728/18, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 03.08.2022 у справі № 727/4058/20, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, що свідчить про порушення норм процесуального права (статті 13, 76, 79, 86, 236 ГПК України) при оцінці доказів у справі.
3.4 У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що Організацією правомірно включено спірні споруди до майнового комплексу. Жодним належним та допустимим доказом не підтверджується факт передачі спірних споруд у власність позивача. Зворотнє підтверджується тим, що Рівненська ОДА передала Товариству в оренду водні ресурси без гідротехнічних споруд. Натомість прокурор посилається на витяги з реєстру, які не були долучені до матеріалів справи судами попередніх інстанцій. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Сільради "Про оформлення права власності на об?єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичної особи" від 27.07.2006 № 46 вирішено оформити право власності на майновий комплекс Дубенського риборозплідника, розташований за адресою: Рівненська область, Дубенський район, урочище Залужний Млин,1 за Організацією.
4.2 На підставі вищевказаного рішення Сільрадою видано Організації свідоцтво про право власності від 02.11.2006 серії САВ № 411023. У свідоцтві зазначено, що об`єкт в цілому складається з 2 будівель.
4.3 За твердженням позивача 09.10.2018 державний реєстратор Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради Чернацька О. В. на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності прийняла рішення про реєстрацію права приватної власності Організації на майновий комплекс, і до складу майнового комплексу включила, зокрема, 16 земляних контурних дамб та 18 водовипусків, зведених у 1986 році, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5621687400:11:017:0005, 5621687400:11:033:0001, 5621687400:11:017:0006.
4.4 28.11.2018 Організація та Товариство уклали договір купівлі-продажу майнового комплексу. Одночасно вчинена державна реєстрація права власності Товариства на вказаний майновий комплекс.
4.5 Земельні ділянки з кадастровими номерами 5621687400:11:017:0005, 5621687400:11:033:0001, 5621687400:11:017:0006 загальною площею 18,4154 га, на яких згідно з договором купівлі-продажу розміщено майновий комплекс, належать Семидубській територіальній громаді та впродовж 2009-2020 років перебували в оренді Організації, а з 06.07.2020 передані в оренду Товариству на підставі договору оренди водних об`єктів, укладеного Рівненською ОДА та Товариством.
4.6 Надалі державний реєстратор виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовська А. В. за зверненням Товариства на підставі акта технічного огляду будівель та споруд рішенням від 06.05.2021 № 58009311 вчинила внесення змін (виправлення) опису вказаного майнового комплексу шляхом включення до його складу мисливського та відпочинкового будинків з мансардними поверхами площею 211,0 кв. м та 165,7 кв. м відповідно.
4.7 Згідно частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
4.8 Колегія суддів також зазначає, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 21.02.2020 № 910/10191/17 зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
4.9 У зв`язку із наведеним слід зазначити, що Преамбулою Конституції України визначено, що Конституція - Основний Закон України.
4.10 Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
4.11 Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України представництво інтересів держави в суді прокурором здійснюється у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
4.12 У зв`язку із наведеним слід зазначити, що стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить виключний перелік підстав, за яких прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді. Важливою передумовою є підтвердження судом підстав для такого представництва.
4.13 Цим Законом визначено такий виключний перелік підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді: 1) компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів (у разі порушення або загрози порушення); 2) взагалі відсутній компетентний орган.
4.14 Також слід зазначити, що прокурор не може бути альтернативним суб?єктом для захисту інтересів держави та замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави, про що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу у своїх постановах (від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).
4.15 Таким чином, у випадку, коли прокурор реалізовує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, зазначені дії не можуть виконувати функції нагляду чи альтернативної заміни компетентного органу, а мають виключно спрямовуватися на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
4.16 Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
4.17 При цьому слід зазначити, що процесуальними діями є такі, які передбачені відповідним процесуальним законодавством.
4.18 Відповідно до частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках (див. наведені вище положення частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру") прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4.19 Частиною 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
4.20 Згідно абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
4.21 Статтею 41 цього Кодексу визначено склад учасників справи.
4.22 Так, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (частина 1). При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина 2). У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 3). У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки (частина 4). У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина 5).
4.23 Отже, згідно цієї статті прокурора не наділено таким самостійним статусом учасника справи як "прокурор".
4.24 Таким чином із наведених положень ГПК України слідує, що вступ прокурора у справу полягає у здійсненні ним таких процесуальних дій як звернення до суду в інтересах держави із позовною чи іншою заявою, скаргою, яка містить вимоги, спрямовані на захист інтересів держави, та набуття ним у зв`язку із цим відповідного статусу учасника справи, визначеного статтею 41 ГПК України.
4.25 У тому ж випадку, коли прокурор звертається до суду із заявою, яка не містить таких вимог (спрямованих на захист інтересів держави), та, відповідно, із якої не можливо визначити у якому статусі учасника справи згідно із положеннями статті 41 ГПК України прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, відсутні правові підстави вважати, що дії прокурора (звернення із заявою, яка не містить таких вимог та не визначає статусу прокурора як учасника справи згідно із положеннями статті 41 ГПК України) є спрямованими на захист інтересів держави. У такому випадку у суду відсутні правові підстави підтверджувати наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, а відтак відсутні правові підстави і задовольняти таку заяву прокурора.
4.26 Однак враховуючи, що у справі, яка переглядається у касаційному порядку, прокурор звернувся із апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, а суд апеляційної інстанції дійшовши висновку, що прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, та враховуючи, що представництво прокурором інтересів держави у суді апеляційної інстанції не оскаржено у встановленому законом порядку, відсутні правові підстави вважати, що суд апеляційної інстанції не мав права розглядати таку апеляційну скаргу.
4.27 Розглядаючи касаційну скаргу слід зазначити, що суд касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.28 Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
4.29 Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ГПК України).
4.30 Відповідно до статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа чи суб?єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.
4.31 Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.