ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 804/3108/18
адміністративне провадження № К/9901/1204/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів -Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/3108/18
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до Офісу великих платників податків ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя: Г. В. Кадникова) від 21 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. О. Коршун, О. М. Панченко, В. Є. Чередниченко) від 03 грудня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватне акціонерне товариство "ХайдельбергЦемент Україна" (далі - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС (далі - Офіс, відповідач, скаржник, податковий/контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000824514 від 09 лютого 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на суму 813 725,60 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним рішення є необґрунтованими та безпідставними, оскільки висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "БП Стройіндустрія" за договорами підряду № 13560 від 19 листопада 2015 року та № 13561 від 07 грудня 2015 року протягом перевіряємого періоду є помилковими, під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентом, який був зареєстрований як платник ПДВ та у позивача на момент укладення договорів з ним не виникало жодних сумнівів, щодо можливості виконання цим контрагентом господарських операцій, усі послуги, відповідно до умов договорів, були отримані позивачем від ТОВ "БП Стройіндустрія" у визначені договорами строки, та вартість наданих послуг сплачена позивачем відповідно до умов договору, також позивач зазначив, що наведені у акті перевірки відомості та висновки податкового органу ґрунтуються виключно на аналізі господарських відносин ТОВ "БП Стройіндустрія" з іншими суб`єктами господарювання, з якими позивач не перебував у безпосередніх господарських відносинах. Разом з тим, позивач зазначає, що він є добросовісним платником податків та виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту. У зв`язку з чим позивач вважає, оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000824514 від 09 лютого 2018 року, винесене Офісом великих платників податків ДФС.
4. Разом з тим, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 804/3108/18 (яка занесена до журналу судового засідання) здійснено заміну найменування позивача у справі з Приватного акціонерного товариства "Хайдельбергцемент Україна" на Приватне акціонерне товариство "Кривий Ріг Цемент" (далі - ПАТ "Кривий Ріг Цемент", позивач).
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 08 січня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій останній просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
6. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1, М. М. Гімон, Є. А. Усенко) від 23 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 23 березня 2020 року до Суду надійшло клопотання, у якому Офіс просить здійснити процесуальне правонаступництво у справі № 804/3108/18 змінивши Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471).
8. 04 серпня 2020 року до Суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
9. Рішенням Вищої ради правосуддя від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
10. У зв`язку з цим, розпорядженням виконуючого обов`язки заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року № 1758/0/78/21 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2021 року для розгляду справи № 804/3108/18 визначений такий склад суду: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.
12. Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 липня 2024 року № 2006/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
13. У зв`язку з цим, розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 702/0/78-24 від 04 липня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 02 липня 2024 року № 200/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
15. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ "Хайдельбергцемент Україна" (на теперішній час ПАТ "Кривий Ріг Цемент"), зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради 15 травня 2013 року, код ЄДРПОУ 00292923, підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, видами економічної діяльності підприємства є виробництво цементу (основний); добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; професійно-технічна освіта.
17. У період з 28 грудня 2017 року по 19 січня 2018 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "БП Стройіндустрія" за березень-квітень 2016 року за результатами якої складено акт № 9/28-10-46-14-00292923 від 22 січня 2018 року, яким встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 650 980,48грн. в т.ч. за квітень 2016 рік.
18. Відповідно до акту перевірки висновок про порушення підприємством норм чинного Податкового кодексу України, яке призвело до невірного відображення платником податків у фінансовому обліку та податковій звітності, у відповідних звітних періодах, показників ПДВ відповідачем зроблено з огляду на те, що позивачем, на думку податкового органу, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах протягом перевіряємого періоду суми ПДВ сплачені у вартості робіт (послуг) по проведеним нереальним (безтоварним) господарським операціям з придбання робіт (послуг) у контрагента ТОВ "ПБ "Стройіндустрія", господарські операції з цим контрагентом містять ознаки нереальності цих господарських операцій, оскільки відсутня можливість підтвердити фактичне надання передбачених договорами підряду послуг.
19. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 09 лютого 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000824614, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на суму 813 725,60 грн, з яких: 650 980,48 грн за податковим зобов`язанням, 162 745,12 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
20. Позивач, який не погодився з висновками податкового органу, які викладені у акті перевірки, та з прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в процедурі адміністративного оскарження та за результатами розгляду скарг підприємства скарги було залишено без задоволення, а прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення залишено без змін.
21. Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за відповідним договором, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем послуг від цього контрагента у власній господарський діяльності, які були досліджені судами та долучені до матеріалів справи.
23. У контексті наведеного, суди попередніх інстанцій, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, дійшли висновку про те, що в результаті господарських операцій з контрагентом ТОВ "БП Стройіндустрія", протягом відповідних звітних періодів, які були предметом перевірки, у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання робіт та послуг від цього контрагента і подальше їх використання у власній господарській діяльності, шляхом експлуатації відремонтованого контрагентом обладнання, яке належить позивачу, технологічному процесі з виробництва бетону, що є основним видом господарської діяльності позивача та здійснюється ним (серед іншого) на Криворізий завод ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання позивача у справі, ділової мети одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання його контрагентом (по всьому ланцюгу постачання) вимог чинного законодавства України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує, що судами залишено поза увагою не підтвердження господарських операцій між позивачем та вказаним вище контрагентом з підстав: наявності негативної податкової інформації відносно зазначеного контрагента позивача; не підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання, відсутності основних фондів, виробничих і трудових ресурсів у зазначеного вище контрагента позивача.
26. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
28. Розглянувши клопотання Офісу великих платників податків ДПС та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідачів - Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471).
29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
30. За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
31. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.
32. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
33. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
34. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
35. Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.
36. Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
37. За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
38. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
39. За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
40. Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.