ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 480/379/20
касаційні провадження №К/9901/12670/21, №К/9901/14759/21, №К/9901/15935/21,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України, Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 (головуючий суддя: Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі № 480/379/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС" до Міністерства юстиції України, треті особи: Сумська міська рада, Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Державний реєстратор Білопільської міської ради Сумської області Пєшкова Олена Михайлівна про визнання протиправним і скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНС" (далі - ТОВ "СЕНС" або позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України або відповідач), треті особи: Сумська міська рада (третя особа 1), Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (третя особа 2), Державний реєстратор Білопільської міської ради Сумської області Пєшкова Олена Михайлівна (третя особа 3), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ № 23/5 від 02.01.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 18.06.2020 у задоволенні позову відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.03.2021 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про задоволення позову: визнав протиправним і скасував наказ Міністерства юстиції України № 23/5 від 02.01.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач і треті особи (Сумська міська рада та Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради) подали касаційні скарги.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Мін`юсту України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що скарга Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в порушення вимог пункту 4 частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не містила належного викладення обставин, якими заявник обґрунтовував свої вимоги в частині допущених державним реєстратором порушень.
Також, в порушення частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок №1128), оскаржуваний наказ не містить посилання на правові підстави для скасування рішення держаного реєстратора.
Стверджує, що у порушення абзацу 9 частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" оскаржуваний наказ винесений на підставі скарги особи, порушення прав якої рішенням державного реєстратора не доведено.
На думку позивача, при розгляді скарги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради відповідач вийшов за межі підстав та обґрунтувань скарги, оскільки питання підтвердження присвоєння об`єкту нерухомості адреси не було предметом зазначеної скарги, та не відображено у наданих позивачем поясненнях, чим крім іншого порушені права товариства.
Позивач також наголосив, що скарга Департаментом подана без дотримання встановленого 60-денного строку, що є підставою для відмови у задоволенні скарги відповідно до пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Від третьої особи-Сумської міської ради, надійшов відзив на позовну заяву, у якому, із покликанням на пункт 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) зазначила, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, серед іншого, подається документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Водночас відповідно до інформаційної довідки № 200046401 від 12.02.2020 з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту, на який було зареєстровано право власності за ТОВ "СЕНС", в графі "Підстава виникнення права власності" відсутні посилання на документ про присвоєння новозбудованому відповідному нерухомому майну поштової адреси.
Також згідно із інформацією, зазначеною у листі Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 12.02.2020 № 207/08.01-20, поштова адреса об`єкту нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 5910136300:01:008:0107, не присвоювалась.
Цим листом також повідомлено, що рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.12.2016 № 723 позивачу було відмовлено у присвоєнні поштової адреси комплексу нежитлових будівель (крита автомобільна стоянка).
За результатами судового оскарження рішення виконкому від 20.12.2016 №723, ТОВ "СЕНС" було відмовлено у задоволенні позову (справа № 591/245/17).
За таких обставин, третя особа 1, із покликанням на вимоги пункту 1 частини першої та частини другої статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", стверджує, що державний реєстратор Пєшкова О.М. мала обов`язок зупинити розгляд заяви ТОВ "СЕНС", та роз`яснити, що заявником подано не повний пакет документів і у випадку неусунення недоліків - відмовити в держаній реєстрації.
Проте, державний реєстратор Пєшкова О.М. вчинила державну реєстрацію права власності на вказану нерухомість за ТОВ "СЕНС", чим порушила законодавство у сфері державної реєстрації прав.
За наведених вище аргументів, Сумська міська рада вважає оскаржуваний наказ Мін`юсту законним, а мотиви, зазначені у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, обґрунтованими.
Від Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради також надійшли письмові пояснення у справі, в яких третя особа-2 із посиланням на пункт 8 Порядку № 1128 наполягає, що комісія Мін`юсту не обмежена лише доводами скарги і могла встановлювати наявність будь-яких інших обставин, що свідчать про незаконність рішення державного реєстратора.
Своєю чергою, враховуючи положення пункту 12 Порядку № 1128, саме висновки Комісії є підставою для прийняття наказу про скасування державної реєстрації і є його невід`ємною частиною, а отже доводи позивача про те, що висновки Комісії мають виключно рекомендаційний характер, Департамент вважає необґрунтованими.
Департамент також зазначив, що земельна ділянка, на якій розташований незаконно зареєстрований об`єкт нерухомого майна ТОВ "СЕНС", є власністю Сумської міської об`єднаної територіальної громади, тобто є комунальною власністю.
Отже, звернення зі скаргою саме Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради обумовлено виконанням повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та делегованих Сумською міською радою як представницьким органом Сумської міської об`єднаної територіальної громади, а також направлено на захист права власності Сумської міської об`єднаної територіальної громади, тому відповідає вимогам частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Скаргу Департаменту від 18.11.2019 було направлено до Мін`юсту 22.11.2019, що підтверджується реєстром поштових відправлень та інформацією з сайту ПАТ "Укрпошта", тобто в межах 60-денного строку, визначеного частинами третьою, четвертою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відлік якого починається з 02.10.2019 - дати, коли під час виконання службових завдань працівникам Департаменту стало відомо про незаконну державну реєстрацію права власності за позивачем об`єкту нерухомості.
З огляду на викладене, третя особа-2 вважає, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації дійшла законного і обґрунтованого висновку про задоволення скарги Департаменту від 18.11.2019 № 06-01-16/3874 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 № 48506280, прийнятого державним реєстратором Білопільської міської ради Сумської області Пєшковою О.М .
Від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, у якій Товариство наголосило, що саме по собі перебування земельної ділянки в комунальній власності не може свідчити про однозначне порушення прав територіальної громади будь-якою реєстраційною дією щодо права власності на розміщене на ній на нерухоме майно.
Позивач зазначив, що автостоянка була збудована ще в 1993 році, з 2015 року - введена в експлуатацію, про що органам місцевого самоврядування було відомо протягом всього цього часу. Проте, органи місцевого самоврядування не висловлювали жодних заперечень щодо розміщення спірного нерухомого майна, та не вчиняли заходів щодо його знесення тощо.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що скарга Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01- 16/3874 відповідала вимогам, встановленим частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому були відсутні підстави для відмови в задоволенні скарги без її розгляду по суті.
Мін`юст також наголосив, що підставою та, відповідно, невід`ємною частиною оскаржуваного наказу є висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.12.2019 за результатами розгляду скарги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874, який містить мотивувальну частину, де відображені встановлені фактичні обставини, що стали підставою для скасування рішення державного реєстратора.
Із покликанням на пункт 8 Порядку № 1128 відповідач стверджує, що мав право перевіряти відомості у реєстрі для об`єктивного розгляду скарги, а не обмежуватися лише підставами, які зазначив скаржник.
Наголосив, що відповідачем прийнято скаргу до розгляду у межах 60 календарних днів з дня, коли особа дізналася про порушення її прав шляхом здійснення реєстрації нерухомого майна державним реєстратором, тобто з 02.10.2019, як зазначає у своїй скарзі Департамент.
Щодо незаконності проведеної державним реєстратор реєстрації права власності за ТОВ "СЕНС" новозбудованого майна, то відповідач наголосив, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить документа про присвоєння адреси новозбудованому нерухомому майну, адже 20.12.2016 щодо позивача було прийнято рішення № 723 "Про відмову у присвоєнні поштової адреси комплексу нежитлових будівель (крита автомобільна стоянка) ТОВ "СЕНС" внаслідок відсутності затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації на будівництво об`єкту. Рішення виконкому № 723 за результатами судового оскарження визнано законним (справа № 591/245/17). Зазначене свідчить про те, що позивач не міг надати державному реєстратору передбачені законодавством документи для правомірної реєстрації. Отже, державним реєстратором проведена державна реєстрація прав за відсутності усіх необхідних документів.
Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що скарга не містила обставин, якими заявник обґрунтував свої вимоги, зокрема в частині допущених державним реєстратором порушень, а також обґрунтувань порушення прав територіальної громади м. Суми оскаржуваним рішенням, що суперечить вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо змісту скарги.
Також на адресу суду першої інстанції від Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради надійшли письмові пояснення у справі, в яких третя особа-2 наголосила, що скарга Департаменту від 18.11.2019 містила всі визначені Законом реквізити, належним чином мотивована, тому у Мін`юсту не було підстав для відмови у задоволенні скарги без розгляду її по суті. Комісія Мін`юсту не обмежена лише доводами скарги і могла встановлювати наявність будь-яких інших обставин, що свідчать про незаконність рішення державного реєстратора. Судовими рішеннями у справі №591/245/17 підтверджено факт відсутності документа про присвоєння адреси об`єкту, стосовно якого скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сенс", що є підставою звільнення від доказування відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх установлено, що 04.09.2019 державним реєстратором Білопільської міської ради Пєшковою О.М. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 № 48506280 щодо реєстрації за ТОВ "СЕНС" права власності на об`єкт нерухомого майна (адмінбудівля, гараж та крита автостоянка), що знаходиться на земельній ділянці, наданій Товариству у постійне користування Сумською міською радою для платної критої автомобільної стоянки.
26.11.2019 на розгляд, у порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", до Мін`юсту України надійшла скарга Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874 на рішення державного реєстратора Білопільської міської ради Пєшкової О.М. від 04.09.2019 № 48506280 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обґрунтування вимог скарги Департаментом зазначено, що державним реєстратором здійснено реєстрацію нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, а саме: адмінбудівлі, гаража та критої автостоянки (загальна площа (кв.м): 106,7, Опис: А-адмінбудівля, м/с-масандра; Б-гараж; б-прибудова; В-навіс критої автостоянки; Г-навіс критої автостоянки; Д-навіс критої автостоянки; Е-навіс критої автостоянки; Ж-навіс критої автостоянки; И-навіс критої автостоянки; К-навіс критої автостоянки, Л-навіс критої автостоянки; М-навіс критої автостоянки; Н-навіс критої автостоянки; О-навіс критої автостоянки; П-навіс критої автостоянки; Р-н критої автостоянки; 3-вбиральня; № 1-ворота; № 2-огорожа) за адресою: просп. Лушпи Михайла, будинок 7а, м. Суми, Сумська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906366459101, запис право власності 33064509 від 19.08.2019 за ТОВ "СЕНС".
Відповідно до декларації про готовність об`єкта експлуатації зазначена адреса по об`єкту: просп. Лушпи Михайла 7а, м. Суми. Зареєстроване майно знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 5910136300:01:008:0107), що перебуває у комунальній власності та зареєстрована за Сумською міською радою.
Скаржник зазначив, що опис майна за спірною адресою дає підстави вважати, що частина об`єктів не є нерухомим майном, і відповідно, не підлягає державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.
У контексті наведених обставин, скаржник наголосив, що реєстрація майна, як нерухомого, тобто зі зміною його правового статусу, встановлює правовий зв`язок між майном і земельною ділянкою, яка належить Сумській міській об`єднаній територіальній громаді, безпосередньо впливає на обсяг прав та обов`язків і зачіпає інтереси територіальної громади, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташовано.
На виконання вимог пункту 11 Порядку № 1128, копія зазначеної скарги була надіслана на адресу позивача та отримана Товариством 13.12.2019.
17.12.2019 ТОВ "СЕНС" подало письмові пояснення по суті скарги, в яких заперечило проти задоволення скарги, зазначивши про наявність підстав для відмови в задоволенні скарги.
19.12.2019 Комісія, розглянувши скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874 на рішення від 04.09.2019 № 48506280 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Білопільської міської ради Пєшковою О.М., рекомендувала:
- скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874 задовольнити в повному обсязі;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 №48506280, прийняте державним реєстратором Пєшковою О.М.
Висновок Комісії мотивований тим, що чинним законодавством України передбачається, що при реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно необхідно подати документ про присвоєння адреси такому майну, виданого уповноваженим органом, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, тощо. Проте в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не міститься документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, виданого уповноваженим органом, внаслідок чого оскаржуване рішення не відповідає вимогам пункту 41 Порядку № 1127.
02.01.2020 Мін`юстом України прийнято наказ № 23/5 від 02.01.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким задоволено скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019р. № 06-01- 16/3874 у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 № 48506280, прийняте державним реєстратором Білопільської міської ради Сумської області Пєшковою Оленою Михайлівною .
В якості підстави для прийняття наказу від 02.01.2020 № 23/5 зазначено висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.12.2019 за результатами розгляду скарги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.11.2019 за № 26947-26-19.
Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, серед іншого, подаються документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Водночас для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт позивачем не було подано державному реєстратору документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, що не узгоджується із вимогами законодавства.
У контексті наведеного висновку, суд першої інстанції також відзначив, що виконкомом Сумської міської ради рішенням від 20.12.2016 № 723 було відмовлено у присвоєнні поштової адреси комплексу нежитлових будівель (крита автомобільна стоянка) ТОВ "СЕНС" внаслідок відсутності затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації на будівництво об`єкту.
За результатами судового оскарження рішення виконкому від 20.12.2016 № 723 (справа № 591/245/17) ТОВ "СЕНС" відмовлено у задоволенні позову.
Також із інформації, зазначеній у листі Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 12.02.2020 № 207/08.01-20, суд першої інстанції установив, що поштова адреса об`єкту нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 5910136300:01:008:0107, не присвоювалась.
Одночасно з цим суд першої інстанції критично оцінив посилання позивача на те, що документом, який підтверджує присвоєння адреси спірному об`єкту нерухомого майна, є декларації про готовність об`єкта до експлуатації, де місцезнаходження об`єкта зазначено: м. Суми, просп. ім. Лушпи, 7А, оскільки такий документ підтверджує не присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, а прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту (частина перша статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") та є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності.
Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання позивача на порушення порядку та строків розгляду скарги. У контексті цих висновків, суд першої інстанції констатував, що звернення зі скаргою обумовлено порушенням прав Сумської міської об`єднаної територіальної громади, як власника земельної ділянки, на якій розташований зареєстрований спірний об`єкт нерухомого майна. Скарга подана у межах 60-денного строку, визначеного частинами третьою, четвертою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також суд першої інстанції визнав вмотивованим висновок Комісії, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного наказу і є його невід`ємною частиною.
Суд першої інстанції також наголосив, що Комісія Мін`юсту не обмежена лише доводами скарги і могла встановлювати наявність будь-яких інших обставин, що свідчать про незаконність рішення державного реєстратора.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку.
За висновками суду апеляційної інстанції, при здійсненні розгляду скарги, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації обмежена доводами скарги.
Натомість під час розгляду скарги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874, Комісією були дослідженні питання, що не входили до спірного предмету, визначеного скаржником.
Водночас, доводам, які були покладені скаржником в основу висновків щодо протиправності рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 № 48506280, прийнятого державним реєстратором Білопільської міської ради Сумської області Пєшковою О.М., оцінка Комісією надана не була, у складеному за наслідками розгляду висновку будь-які міркування з цього приводу відсутні.
Суд апеляційної інстанції також наголосив, що передбачене пунктом 11 Порядку №1128 право особи подавати пояснення по суті скарги не є формальною вимогою, оскільки спрямоване на забезпечення права особи викласти позицію, яка має бути врахована при прийнятті рішення, висловити аргументи.
Проте, оскільки питання непідтвердження присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси у скарзі не піднімалось, позивач був позбавлений можливості надати пояснення з цього приводу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розгляд скарги проведений Комісією із порушенням пунктів 8, 11 Порядку № 1128, внаслідок дослідження питань, що не були предметом скарги, та позбавлення ТОВ "СЕНС" можливості надати відповідні пояснення щодо них.
Разом з цим, оцінюючі висновки Комісії щодо відсутності документа, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, суд апеляційної інстанції визнав, що одним із документів, необхідних для державної реєстрації права власності є документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, проте наголосив, що законодавець не визначив конкретний документ, яким повинно підтверджуватися присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, слід виходити з того, що документом, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший документ, незалежно від форми, виданий відповідним органом, який дає змогу встановити факт присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, зокрема довідки, виписки.
За таких обставин, оскільки позивачем було надано державному реєстратору, зокрема, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № СМ 142151350525 від 15.05.2015, у якій зазначена адреса об`єкту: просп. М. Лушпи, буд. 7а, в м. Суми Сумська область, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач виконав вимоги Порядку № 1128 в частині надання державному реєстратору документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення скаржником встановленого 60-денного строку, відведеного для подачі скарги.
Суд апеляційної інстанції відхилив покликання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на те, що про наявність оскаржуваної реєстраційної дії останній дізнався лише 02.10.2019 під час виконання службових завдань працівниками Департаменту після звернення ПрАТ "Сумбуд" від 18.09.2019, оскільки такі дані є відкритими та вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Своєю чергою, Мінюст України відмовляє у задоволенні скарги, яка подана після закінчення визначеного законодавцем строку для її подачі.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга Мін`юсту обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини у справі, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Скаржник-1 наполягає, що скарга Департаменту відповідала вимогам частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому були відсутні підстави для відмови в задоволенні скарги без її розгляду по суті.
В обґрунтування законності оскаржуваного наказу, Мін`юст наголосив, що позивачем не було надано державному реєстратору документу, що підтверджує присвоєння новозбудованому об`єкту нерухомого майна адреси, а отже державний реєстратор не мав підстав для реєстрації за ТОВ "СЕНС" об`єкту нерухомості.
Також скаржник-1 вважає, що справа розглянута із порушенням правил юрисдикційної підсудності спору адміністративним судам.
Зазначив, що у постановах від 14.03.2018 у справі № 396/2550/17 та від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17 Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
Аналогічна правова позиція також була висловлена Верховним Судом у постановах від 15.11.2019 у справі № 826/11648/16, від 20.11.2019 у справі № 817/1505/18, від 18.05.2020 у справі № 2826/11738/18 та від 21.12.2020 у справі № 420/244/19.
У справі, що розглядається, основним мотивом звернення до суду слугувало прийняття відповідачем, на думку позивача, протиправного рішення, яким фактично порушені майнові права ТОВ "СЕНС" на новозбудований об`єкт нерухомості.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, скаржник-1 вважає, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради подав відзив на касаційну скаргу Мін`юсту, у якому підтримав позицію скаржника-1, що позовні вимоги у справі, що розглядається, направлені на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Просить Суд задовольнити скаргу Мін`юсту і закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Позивач також скористався процесуальним правом і подав відзив на касаційну скаргу Мін`юсту. Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, повно та всебічно з`ясував обставини у справі у зв`язку із чим дійшов обґрунтованих висновків щодо протиправності оскаржуваного наказу.
Одночасно з цим, позивач висловив заперечення щодо висновків Мін`юсту про необхідність розгляду цієї справи за правилами господарського судочинства, позаяк спір про належність майна ТОВ "СЕНС" відсутній. Натомість перевірці у межах розгляду цієї справи підлягають виключно дії та рішення відповідача, який у спірних правовідносинах діє як суб`єкт владних повноважень.
Також позивач вказав на нерелевантність приведеної Мін`юстом судової практики до обставин цієї справи.
Сумська міська рада (третя особа-1) також подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить Суд скасувати оскаржувану постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга Сумської міської ради обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини у справі, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Скаржник-2 наголосив, що законодавець передбачив прямий обов`язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Проте, всупереч вимогам статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор Пєшкова О.М. належним чином не перевірила факт присвоєння поштової адреси спірному об`єкту та зареєструвала право власності на нього за позивачем.
Своєю чергою суд першої інстанції правильно зазначив, що надана позивачем до матеріалів справи копія декларації про готовність об`єкта до експлуатації, де місцезнаходження об`єкта вказано: м. Суми, просп. ім. Лушпи, 7А", не підтверджує належним чином присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна.
Також Сумська міська рада наголосила, що починаючи з 08.08.2019 у м. Суми уповноваженим органом, який присвоює поштові адреси є Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради. Водночас вказаним органом поштова адреса спірному об`єкту нерухомості в установленому порядку не присвоювалася.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу Сумської міської ради, в якому зазначив, що Комісія обмежена доводами скарги, а отже суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вихід за межі доводів, зазначених Департаментом у скарзі, порушує право заінтересованих осіб висловитися щодо таких мотивів.
Також вважає, що для проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості позивач подав належні документи, що підтверджують факт присвоєння нерухомості поштової адреси.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу Сумської міської ради не скористалися.
Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (третя особа-2) також подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить Суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Скаржник-3 наполягає, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ТОВ "СЕНС" з наказом Мін`юсту від 02.01.2020 № 23/5 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.
Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий правовий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 17.10.2019 у справі № 826/13993/17, від 18.02.2021 у справі № 826/16633/16, а також висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.02.2021 у справі № 823/2166/17.
Також із покликанням на пункт 1 частини першої статті 380 КАС України скаржник-3, у разі закриття провадження у справі, просить вирішити питання про поворот виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021.
Така вимога обґрунтована тим, що 12.04.2021 Мін`юст України на підставі та на виконання постанови суду апеляційної інстанції у цій справі за заявою ТОВ "СЕНС" відкрив розділ на новий об`єкт нерухомого майна 2334697259000 та зареєстрував за позивачем право власності на нерухоме майно, запис про яке був скасований оскаржуваним наказом.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу Сумської міської ради не скористалися.
Також на адресу Верховного Суду від ТОВ "СЕНС" надійшло клопотання, в якому позивач, серед іншого, просив врахувати при вирішенні справи висновки Конституційного Суду України, викладені у Рішенні від 16.11.2022 № 9-р(ІІ)/2022 у справі № 3-270/2019 (6302/19).
VIІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційних скаргах та відзивах на них, Верховний Суд виходить з такого.
Вирішуючи питання юрисдикційної підсудності цього спору, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг
Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Колегія суддів зазначає, що питання юрисдикційної підсудності цього спору вже вирішувалося судом першої інстанції в ухвалі від 26.02.2020, якою було відмовлено Мін`юсту України в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №480/379/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Відмовляючи у закритті провадження у справі, суд першої інстанції констатував, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України № 23/5 від 02.01.2020 "Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.12.2019 за результатами розгляду скарги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.11.2019 № 06-01-16/3874, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.11.2019 за № 26947-26-19.
Суд першої інстанції встановив, що звернення з цим позовом до суду обумовлено процедурними прошеннями з боку відповідача, що за висновками позивача, призвело до розгляду скарги Департаменту по суті та власне до безпідставного скасування, за наслідками такого розгляду, рішення державного реєстратора про реєстрацію за ТОВ "СЕНС" права власності на об`єкт нерухомого майна (адмінбудівля, гараж та крита автостоянка). Зокрема, в обґрунтування позову позивач посилався на те, що скарга Департаменту подана з порушенням строку, що згідно із пунктом 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови у задоволенні скарги; скаржником не обґрунтовано порушення його прав оскаржуваним рішенням державного реєстратора; Комісія вийшла за межі доводів скарги Департаменту.
Разом з цим, питання правомірності/неправомірності набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомості сторонами перед судом не порушувалося.
Таке право не порушувалося і Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради у поданій до Мін`юсту скарзі від 18.11.2019 № 06-01-16/3874.
Відповідачем у справі визначено суб`єкта владних повноважень - Мін`юст України, який здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації.
Отже, при оцінці доводів щодо порушення правил юрисдикційної підсудності цієї справи, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що спір у справі стосується виключно процедури розгляду Мін`юстом скарги на дії державного реєстратора.
Відповідно в межах розгляду цієї справи суд перевіряє дотримання процедури під час реалізації Мін`юстом владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
Отже, з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що спір про право відсутній та дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій цілком слушно розглянули цей спір за правилами адміністративного судочинства.
Водночас приведена скаржниками-1 та 3 судова практика не є релевантною до спірних правовідносин, позаяк правовідносини у справах, на які посилаються Мін`юст та Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, і у справі, що розглядається, виникли за різних фактичних обставин. Зокрема у наведених справах, позов був направлений на відновлення порушених цивільних (майнових) прав.
Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та частково касаційної скарги Мін`юсту України (в частині закриття провадження у справі).
Надаючи правову оцінку по суті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).