ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 640/20463/20
адміністративне провадження № К/990/18568/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною та нечинною постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року (суддя-доповідач Кучма А. Ю., судді: Аліменко В. О., Безименна Н. В.)
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просив:
визнати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26 лютого 2015 року "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" не відповідною Конституції, незаконною та нечинною з моменту прийняття.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оспорювана постанова від 26 лютого 2015 року № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" є незаконною, такою, що суттєво обмежує його права та інтереси, посилаючись при цьому на те, що неконституційність і незаконність утворення 29 серпня 2014 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тягне за собою нелегітимність усіх постанов цього органу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року зупинено провадження у справі №640/20463/20 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 826/6876/15.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Водночас, разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено, оскільки предметом даної справи не є захист його соціальних прав, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання цієї ухвали, протягом якого позивач має подати до суду документ про сплату судового збору.
Вирішуючи питання про відмову у звільненні позивача від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, а також на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 02 серпня 2021 року у справі № 360/1097/21.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року апелянтом отримано 18 травня 2022 року.
Проте станом на 21 червня 2022 року недоліки, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, не усунуті, у зв`язку з чим ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
19 липня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій позивач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, а справу направити до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги позивача.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (абзацу 1 пункту 5 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
При цьому, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції постанови Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 та Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 щодо застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Також позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції невірно виснував, що предмет спору не має відношення до його соціальних гарантій, як учасника бойових дій, оскільки розмір тарифу на електроенергію, встановлений спірною постановою НКРЕКП, перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з розміром плати постачальнику електроенергії, при якій враховуються пільги для учасників бойових дій.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, обґрунтовуючи тим, що предметом спору у цій справі є законність постанови НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню". При цьому, тариф на електроенергію, що відпускається населенню - це по суті її вартість, тобто, у межах даної справи розглядаються правовідносини між ОСОБА_1 як учасником ринку електричної енергії та НКРЕКП, як державним органом, на якого покладено відповідні функції стосовно державного регулювання даної сфери енергетики.
Крім того, жодним нормативно-правовим актом не покладено на НКРЕКП повноважень щодо врегулювання правовідносин, які виникають у процесі реалізації своїх прав особами, як учасниками бойових дій. Поряд з цим, НКРЕКП також не наділена повноваженнями щодо забезпечення соціального захисту населення, у тому числі, учасників бойових дій.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що спір сторін даної справи не стосується позбавлення скаржника соціальної пільги (75-процентної знижки плати за користування електроенергії), як про це стверджує відповідач у відзиві. Стверджуючи, що позивач є учасником ринку електричної енергії, відповідач по суті погоджується як із неправосудністю рішення суду першої інстанції від 22 грудня 2021 року у цій справі, яким зазначено про непорушення прав та інтересів позивача, так і з касаційною скаргою, в якій окреслено причино-наслідковий зв`язок прав учасника такого ринку з предметом судового захисту.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2024 року (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В. та у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_3.) визначено склад колегії суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Губська О.А.
Ухвалою від 30 липня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України на 31 липня 2024 року.
Нормативне регулювання
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 08 серпня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права, зокрема абзацу 1 пункту 5 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною третьою статті 328 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України установлено, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
У силу пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).