ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 року
м. Київ
справа № 500/2602/23
адміністративне провадження № К/990/5883/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №500/2602/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ПФУ в місті Києві, про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л.П., суддів: Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. В травні 2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області перевести його з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) та перерахувати і здійснити виплату пенсії з моменту звернення із заявою від 11.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він має право на призначення пенсії за віком згідно із статтею 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки він має стаж на посаді державної служби більше 22 років та станом на момент звернення з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Тернопільській області досяг віку 62 роки.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 позов задоволено в повному обсязі.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 скасовано зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
4 12.02.2024 ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.08.2023.
5. Верховний Суд ухвалою від 18.03.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та з 18.01.2018 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
11.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою, в якій просив перевести його на інший вид пенсії, без зазначення на який саме вид пенсії він хоче перейти.
В подальшому до ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшли запити представника позивача від 06.10.2022 та ОСОБА_1 від 21.10.2022, в яких зазначені особи просили надати інформацію щодо стану розгляду заяви позивача від 11.08.2022 про переведення на інший вид пенсії, в яких було, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 як особа, яка має право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ очікує, що йому буде призначено саме цей вид пенсії.
У відповідь на запити представника позивача від 06.10.2022 та ОСОБА_1 від 21.10.2022 щодо надання інформації про стан розгляду заяви позивача від 11.08.2022 ГУ ПФУ в Тернопільській області листами від 13.10.2022 №1900-0304-8/30162 та від 02.11.2022 №3696-3834/Б-02/8-1900/22 повідомило, що на підставі поданої позивачем заяви від 11.08.2022 про переведення на інший вид пенсії його було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Крім того ГУ ПФУ в Тернопільській області зазначило, що підстави для призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ відсутні, оскільки з долучених до заяви про переведення на інший вид пенсії від 11.08.2022 документів видно, що в позивача відсутній необхідний стаж державної служби, а долучені до зазначеної заяви довідки про складові заробітної плати, видані Тернопільською обласною прокуратурою, не відповідають формі, визначеній постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (далі - постанова №1-3).
ОСОБА_1, вважаючи, що ГУ ПФУ в Тернопільській області протиправно не перевело його з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця у зв`язку з дотриманням в його випадку сукупності вимог, які визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII), зокрема, щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби, що свідчить про наявність підстав для зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із помилковості висновків суду першої інстанцій про наявність підстав для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, оскільки позивач з відповідною заявою про переведення на зазначений вид пенсії не звертався. При цьому пенсійним органом не приймалось рішень про переведення чи відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача було порушено.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
9. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не врахував, що його стаж роботи на посаді народного судді та в органах прокуратури, який становить більше 22 років дає йому право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.08.2023.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
13. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
14. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
15. 01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
16. Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
17. Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
18. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
19. Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
20. Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.