ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 372/2823/20
провадження № 51-604 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілих ОСОБА_6,
потерпілих: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_10,
захисника ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, а також представника потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230001159, за обвинуваченням
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Бровари Київської області, жителя АДРЕСА_1 ), на підставі ст.89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року ОСОБА_10 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання.
Цивільні позови потерпілих задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_10 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 115 226 грн., на користь ОСОБА_7 165 226 грн. та на користь ОСОБА_9 - 115 226 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів у провадженні та скасовано арешт на майно.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року апеляційні скарги захисника та обвинуваченого задоволено, вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_10 09 листопада 2019 року близько 12:27 год, керуючи технічно-справним автомобілем "BMW 528і" д.н.з НОМЕР_1, рухаючись дорогою "Р-01" сполученням "Київ-Обухів", наближаючись до регульованого перехрестя, розташованого на тридцятому кілометрі зазначеної автомобільної дороги, що на території Обухівського району Київської області, не стежив за дорожніми умовами, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на їх зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також здоров`ю громадян, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу та втратив контроль над його рухом, а також, порушуючи вимоги пунктів 8.7.3(е), 8.10, 10.1 та 11.4 ПДР України, побачивши "червоний сигнал" світлофора, що розташований в напрямку свого руху, перед регульованим перехрестям, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, без зупинки та зміни напрямку руху переїхав регульоване перехрестя, в момент виникнення небезпеки не зупинив керований ним транспортний засіб, що призвело до зміни напрямку руху автомобіля, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "VOLKSWAGEN T5 PHA-7" д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок чого його автомобіль втратив керованість і зіткнувся із автомобілем "HYUNDAI ELANTRA" д. н. з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 та автомобілем "PEUGEOT" д. н. з. НОМЕР_4, які рухалися в напрямку від міста Обухів Київської області до міста Київ. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію автомобіля "HYUNDAI ELANTRA" ОСОБА_9 та його пасажирам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_10 вимог пунктів 8.7.3 (е), 8.10, 10.1 та 11.4 ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з наслідками ДТП.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
Представник потерпілих ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано застосував положення ст.75 КК України та звільнив ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням тому, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Апеляційний суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, конкретні обставини його скоєння, зокрема те, що засуджений перевищив швидкість, проїхав на червоний сигнал світлофора, внаслідок ДТП настали непоправні наслідки - трьом потерпілим заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а потерпіла ОСОБА_7, до того ж, отримала ІІ групу інвалідності, чоловік останньої потерпілий ОСОБА_9 був змушений звільнитися з військової служби для здійснення догляду за дружиною й повинен продовжувати власне лікування. Крім того, суд необґрунтовано визнав щире каяття обставиною, що пом`якшує покарання, не взяв до уваги дані про особу ОСОБА_10, який формально визнав свою вину, не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не вибачився перед потерпілими, особисто частково надавав кошти у відшкодування завданої шкоди лише на стадії апеляційного розгляду, а до цього витрати на лікування потерпілих відшкодовувала його мати в розмірі, орієнтовно 500 000 грн.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Посилається на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам статей 370, 419 КПК України через її незаконність та необґрунтованість, не погоджується із застосуванням положень ст.75 КК України, в решті наводить доводи, які є аналогічними тим, що викладені у скарзі представника потерпілих.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційні скарги прокурора та представника потерпілих від захисника засудженого - адвоката ОСОБА_11 надійшли заперечення у яких захисник просить залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Аналогічну позицію підтримали захисник ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_10 в судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_5, а також потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх представник ОСОБА_6 в суді касаційної інстанції вимоги касаційних скарг підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст.438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
За нормами ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та правильність кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оспорюються, тому Суд в цій частині оскаржуване судове рішення не перевіряє.
Мотиви Суду
Єдиним доводом касаційних скарг прокурора та представника потерпілих є те, що апеляційний суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Цей довід заслуговує на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.