ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 547/140/22
провадження № 51-505 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 12021170510000124 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Устимівка Семенівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільненого 17 грудня 2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 28 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 01 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано.
Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вироком суду встановлено, що 11 квітня 2022 року, приблизно о 09:00 год., в умовах воєнного стану, ОСОБА_8, будучи працівником СФГ "Дослідне", за попередньою змовою з ОСОБА_7, здійснюючи перевезення мінеральних добрив "Карбамід" на автомобілі МАЗ 630305-20 із території СФГ "Дослідне" до поля АДРЕСА_2, викрали один мішок мінерального добрива, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 24 472 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд не дотримався принципу безпосередності дослідження доказів та скасував вирок суду першої інстанції на тій підставі, що кримінальне правопорушення вчинене під час іспитового строку, встановленого вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2022 року, хоча цей вирок не досліджувався у суді та на момент судового розгляду не набрав законної сили. Тому засуджений вважає, що скоєне ним кримінальне правопорушення не є таким, що вчинене під час іспитового строку, а отже обґрунтування призначення йому покарання з посиланням на ст. 71 КК України суперечить нормам закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги і просила залишити вирок апеляційного суду без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. У касаційній скарзі засуджений не оспорює фактичних обставин справи та кваліфікацію його дій. При перевірці доводів, наведених у скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Доводи засудженого зводяться фактично до незгоди з призначенням йому покарання у виді реального позбавлення волі та врахування при цьому вироку в іншому кримінальному провадженні, який не був предметом безпосереднього дослідження в суді першої інстанції, що засуджений вважає порушенням ст. 23 КПК України.
Такі доводи не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Стаття 23 КПК України вимагає від суду безпосереднього дослідження у судовому засіданні доказів. Згідно ст. 84 цього Кодексу доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Наявність чи відсутність попередніх судимостей є даними, що характеризують особу обвинуваченого, а не доказами в розумінні вимог кримінального процесуального закону. Тому доводи засудженого, що суд апеляційної інстанції дослідив вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2022 року в порушення вимог ст. 404 КПК України, є безпідставними.