ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 130/1439/23
провадження № 51-7659 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022221130000986, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Петрані Жмеринського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за:
- ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;
- ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, ОСОБА_7 обрано остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на неї обов`язки передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року вирок місцевого суду змінено в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн;
- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за правилами складання покарань, передбаченими ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_7 обрано остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на неї обов`язки передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Покарання у виді штрафу постановлено виконувати самостійно.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_6 визнана винною у тому, що вона 19 квітня 2023 року у невстановлених досудовим слідством осіб за допомогою всесвітньої мережі "Інтернет" без мети збуту незаконно придбала шляхом отримання через "закладку" та зберігала психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежений, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . Вага амфетаміну у порошкоподібній речовині масою 1,7309 г становить 1,2094 г.
Крім того, ОСОБА_6 умисно надала знайомим особам свою квартиру як приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу канабісу шляхом куріння через саморобний пластиковий пристрій.
Під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, було виявлено та вилучено фольговий згорток із порошкоподібною речовиною загальною масою 1,7309 г з часткою амфетаміну 1,2094 г; металевий бідон, у якому був фрагмент полімерної пляшки з обрізаним дном та фрагментом фольгового паперу на горловині пляшки із нашаруванням речовини темно-коричневого кольору - канабісу, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, у перерахунку на суху речовину масою 0,063 г, а також паперовий згорток з канабісом масою 3,10 г, який ОСОБА_6 незаконно зберігала без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на неї обов`язків передбачених ст. 76 цього Кодексу.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд апеляційної інстанції, призначаючи засудженій остаточне покарання, вийшов за межі вимог апеляційної скарги чим погіршив становище засудженої. Оскільки призначаючи остаточне покарання за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України у виді 3 років позбавлення волі, звільнивши її на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, безпідставно постановив рішення про самостійне виконання покарання у виді штрафу, що свідчить про неправильне застосування положень ст. 70 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.