ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/7798/18
провадження № 61-3188св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашевський Олександр Валерійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Броніслав Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герман Олександра Сергіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашевський О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Е. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Б. С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герман О. С., про визнання довіреності недійсною, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на майно, витребування майна.
2. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсною довіреність від 25 лютого 2015 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А., якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 вчиняти дії від його імені щодо квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір від 14 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_3 купівлі-продажу спірної квартири.
Витребувано у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 спірну квартиру.
В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
3. Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Севастьянов С. В., задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання довіреності недійсною скасовано та ухвалено нове судове рішення у цій частині, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаної позовної вимоги.
У решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року залишено без змін.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
4. У грудні 2023 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 року.
5. Апеляційна скарга обґрунтована, серед іншого, тим, що ОСОБА_5 про існування судового розгляду справи стало відомо 21 листопада 2023 року після отримання витягу з реєстру територіальної громади Державної міграційної служби. Згідно вказаного витягу 25 вересня 2023 року скасовано місце реєстрації (проживання) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2, у зв`язку з вибуттям у неї 1/2 частини права власності квартири.
6. Після вказаних обставин батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_8 розповіли про розгляд цивільної справи № 753/7798/18 в Дарницькому районному суді м. Києва щодо їхньої квартири.
7. 23 листопада 2023 року представником ОСОБА_5 було подано до місцевого суду заяву про отримання копії судового рішення, а 29 листопада 2023 року отримано судове рішення.
8. Заявник в апеляційній скарзі також посилався на те, що в матеріалах справи містяться повернуті поштові листи з повістками та процесуальними актами, які не були вручені ОСОБА_5 . Вказані обставини свідчать про той факт, що ОСОБА_5 не знала та не брала участі у розгляді вказаної справи.
9. Таким чином, представник ОСОБА_5 вважав, що оскільки останній не було відомо про оскаржуване судове рішення, участі у справі вона не брала, а судове рішення отримано лише 29 листопада 2023 року, тому строк оскарження підлягає відрахуванню від дати його отримання.
10. Інші доводи апеляційної скарги стосувались незгоди заявника із ухваленим по суті судовим рішенням.
11. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 року.
12. Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки апеляційну скаргу подано більше ніж через рік після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, тому за правилами частини другої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
13. При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що матеріали справи містять докази обізнаності ОСОБА_5 про розгляд справи в місцевому та апеляційному судах, доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили апелянтом не надано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 .
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до апеляційного суду.
18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає, що апеляційний суд не врахував, що на час нібито належного повідомлення її про розгляд справи у суді першої інстанції, заявниця була неповнолітньою, при цьому представлення її інтересів у суді ніхто не здійснював, ні батьки, ні орган опіки та піклування; суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 13 жовтня 2021 року у справі № 753/2377/13, від 09 лютого 2022 року у справі № 394/85/21, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 та справі № 759/14068/19, від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашевський О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Е. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Б. С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герман О. С., про визнання довіреності недійсною, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на майно, витребування майна.
20. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсною довіреність від 25 лютого 2015 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А., якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 вчиняти дії від його імені щодо квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір від 14 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_3 купівлі-продажу спірної квартири.
Витребувано у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 спірну квартиру.
В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
21. Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Севастьянов С. В., задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання довіреності недійсною скасовано та ухвалено нове судове рішення у цій частині, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаної позовної вимоги.
У решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року залишено без змін.
22. У грудні 2023 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 року.
23. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2022 року.
Позиція Верховного Суду
24. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
25. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
26. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
29. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
30. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.