ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 року
м. Київ
справа №440/3770/19
адміністративне провадження № К/9901/15706/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Гімона М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року (судді: Зеленський В.В. (головуючий), Чалий І.С., П`янова Я.В.) у справі № 440/3770/19 за позовом Київського дочірнього підприємства "НМУ" Електропівденмонтаж" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Київське дочірнє підприємство "НМУ" Електропівденмонтаж" (далі - позивач, платник податків, Підприємство, КДП "НМУ" Електропівденмонтаж") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000017408 від 14.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на 434 438,10 грн (з яких 86 887,62 грн - за штрафними санкціями), визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000181408 від 14.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 2 172 190,51 грн (з яких 434 438,10 грн - за штрафними санкціями).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки від 30.05.2019 № 719/16-31-14-08-08/25656015 є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час митного оформлення товару позивачем були надані митному органу оригінали чотирьох сертифікатів на перевезення складових комплексного об`єкту EUR.1, форма якого встановлена положеннями Додатку ІІІа Доповнення І до Регіональної конвенції. Позивач вважає, що митне оформлення товару відбувалось у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки таке митне оформлення здійснювалось виключно з відома та за погодженням митного органу на підставі документів, належність, достатність та правильність яких на момент виконання митних процедур не були поставлені під сумнів з боку митного та контролюючого органу. Крім того, позивач зазначає, що прийняття органом митного контролю рішення про випуск товару у вільний обіг, відсутність зауважень до поданих документів для митного оформлення товару свідчить про належне митне декларування товару позивачем.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку, що позивачем було неправомірно застосовано тарифну преференцію за кодом " 410" (товари, які ввозяться в Україну та походять із країн ЄС) при митному оформленні за митними деклараціями - на підставі сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, виданих на кожну окрему складову комплектного об`єкту, оскільки позивачем не було надано єдиного підтвердження походження товару поданого до митного оформлення, у зв`язку з чим контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у справі № 440/3770/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" у повному обсязі.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року апеляційну скаргу КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" задоволено та скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у справі № 440/3770/19. Прийнято нову постанову, якою позовну заяву КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" до ГУ ДПС у Полтавській області задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 000017408 від 14.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на 434 438,10 грн (з яких 86 887,62 грн - за штрафними санкціями). Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000181408 від 14.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 2 172 190,51 грн (з яких 434 438,10 грн - за штрафними санкціями). Суд апеляційної інстанції, задовольняючи апеляційну скаргу позивача, дійшов висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про неправомірне застосування позивачем тарифної преференції за кодом " 10" (товари, які ввозяться в Україну та походять із країн ЄС) при митному оформленні за відповідними митними деклараціями - на підставі сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, виданих на кожну окрему складову комплектного об`єкту, що призвело до порушення вимог чинного законодавства. Так, судом встановлено і зазначено, що позивачем дотримано умови режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС і правомірно застосовано вказану тарифну преференцію у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, імпортованих із Болгарії, що підтверджується належним чином оформленими сертифікатами про походження EUR.1, виданими митними органами Болгарії на кожну партію товару та на підставі яких Одеська митниця ДФС здійснила митне оформлення комплектного об`єкту. При цьому, відповідачем не заперечується та не спростовується, що складові частини цього комплектного об`єкту ввезено позивачем на митну територію України згідно з контрольним списком із Болгарії; сертифікати EUR.1 про походження кожної партії товарів із Болгарії оформлено митними органами цієї країни належним чином. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що під час митного оформлення імпортованих позивачем складових частин комплектних об`єктів у Одеської митниці ДФС не виникло сумніву щодо достовірності поданих позивачем сертифікатів про походження товарів, жодних запитів до митних органів Болгарії з метою перевірки цих сертифікатів не надсилалось (як у відповідності до вимог Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, так і у відповідності до Доповнення 1 Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження). Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо недотримання позивачем режиму вільної торгівлі та, як наслідок, неправомірного застосування тарифної преференції (пільги) є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами, оскільки за наявності належним чином оформлених сертифікатів про походження товару EUR.1 на кожну партію товару (складову частину комплектних об`єктів, імпортованих позивачем), що відповідачем не спростовано жодними належними доказами, тоді як контролюючим органом не доведено відсутність у позивача права на застосування преференційного режиму.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у справі № 440/3770/19.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30 травня 2018 року між позивачем (покупцем) та компанією Hyundai Heavy Industries Co.Bulgaria (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № 3005/18, відповідно до якого продавець зобов`язався виготовити і поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію.
Згідно зі специфікацією № 1 від 30.05.2018 (додаток № 1 до контракту № 3005/18 від 30.05.2018), зі змінами, внесеними додатковою угодою № 2 від 16.01.2019 до контракту № 3005/18 від 30.05.2018 продавець та покупець погодили, що продукцією є високовольтне обладнання: силовий трансформатор 63 MVA,158/38,5/11kV,ONAF/ONAN (серійний № 113506) з переліком комплектуючих та силовий трансформатор 63 MVA,158/38,5/11kV,ONAF/ONAN (серійний № 113507) з переліком комплектуючих.
На виконання зазначеного контракту у період з 28 січня по 30 січня 2019 року КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" ввезено на митну територію України партіями складові частини силового трансформатору 63 MVA,158/38,5/11kV,ONAF/ONAN (серійний № 113506) згідно з митними деклараціями: ІМ40 ДЕ від 28.01.2019 № UA500090/2019/001107; ІМ40 ДЕ від 28.01.2019 № UA500090/2019/001111; ІМ40 ДЕ від 28.01.2019 № UA500090/2019/001112; ІМ40 АА від 30.01.2019 № UA500090/2019/001060.
Під час митного оформлення партій товарів КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" застосувало тарифну преференцію зі сплати ввізного мита за кодом " 410" на підставі сертифікатів про походження товару форми EUR.1, а саме: EUR.1 № И 0000316950 від 18.01.2019, EUR.1 № И 0000316958 від 24.01.2019, EUR.1 № И 0000316959 від 24.01.2019, EUR.1 № И 0000316960 від 24.01.2019.
Так, у період з 24.04.2019 по 24.05.2019 на підставі наказу відповідача № 1176 від 22.04.2019 "Про проведення документальної невиїзної перевірки КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" (п.н. 25656015)" контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів, щодо яких проведено митне оформлення на підставі частини 8 статті 346, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України за наступними митними деклараціями: від 28.01.2019 № UA500090/2019/001107; від 28.01.2019 №UA500090/2019/001111; від 28.01.2019 № UA500090/2019/001112; ІМ40 АА від 30.01.2019 № UA500090/2019/001060, оформленої у митному режимі ІМ " 40" ДЕ (пункт 1) із 24.04.2019, за результатами проведення якої складено акт від 30.05.2019 № 719/16-31-14-08-08/25656015.
В акті перевірки № 719/16-31-14-08-08/25656015 від 30.05.2019 зафіксовано порушення позивачем: пункту 1 статті 281, пункту 2 статті 292 Митного кодексу України, статті 25 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на товари, що ввозяться в Україну суб`єктами господарювання на суму 1 737 752,41 грн; пункту 190.1 статті Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України (20%), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 347 550,48 грн.
Не погодившись із висновками вказаного акта перевірки, позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт від 30.05.2019 № 719/16-31-14-08-08/25656015, на які відповідачем надано відповідь листом від 14.06.2019 № 26935/10/16-31-14-08-150, за змістом якого заперечення залишено без задоволення, а висновки акта перевірки залишено без змін.
14.06.2019 контролюючим органом на підставі акта перевірки від 30.05.2019 № 719/16-31-14-08-08/25656015 прийнято: податкове повідомлення-рішення № 000017408, яким КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності" на 434 438,10 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 347 550,48 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 86 887,62 грн; податкове повідомлення-рішення № 0000181408, яким КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" на загальну суму 2 172 190,51 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 1 737 752,41 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 434 438,10 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень чинного митного законодавства щодо митного оформлення товару, а також положень Протоколу 1 ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" (далі - Протокол 1) до Угоди (Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони), Доповнення 1 Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Законом України від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 1 лютого 2018 року) щодо надання відповідних документів при митному оформленні імпортованих товарів з походженням товару - країни Європейського Союзу. Відповідач зазначає, що позивачем не було дотримано вимог чинного митного та податкового законодавства при митному оформленні товару, оскільки позивачем для підтвердження походження товару, який ввезено на територію України частинами, не було подано митному органу країни імпорту єдиного підтвердження походження комплектного об`єкта (сертифікат з перевезення товару або декларація походження), що залишилось без належної оцінки судом апеляційної інстанції, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
У справі, що розглядається суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, зокрема зазначаючи про те, що позивачем при митному оформленні спірного товару було дотримано всіх вимог чинного митного законодавства, а також Протоколу 1 до Угоди (Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; далі - Угода), Доповнення 1 Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Законом України від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 1 лютого 2018 року) щодо надання відповідних документів при митному оформленні імпортованих товарів з походженням товару - країни Європейського Союзу, що не було спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Так, частинами першою, другою та третьою статті 1 Митного кодексу України (тут і далі - МК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 281 МК України передбачено встановлення тарифних пільг (тарифні преференції).
Так, частиною першою вказаної статті встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Згідно з положеннями частин першої, другої та третьої статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
У відповідності до положень частини першої статті 41 МК України, товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, у разі якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
Статтею 43 МК України визначено документи, що підтверджують країну походження товару. Так, частинами першою, другою та третьою вказаної статті встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Згідно з положеннями частин восьмої та дев`ятої статті 43 МК України, у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Відповідно до частин першої та другої статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Відповідно до пункту 1 статті 29 Угоди про асоціацію кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до графіків, встановлених у додатку I-A до цієї Угоди.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що товар - силовий трансформатор 63 MVA,158/38,5/11kV,ONAF/ONAN (серійний № 113506) з рідким діелектриком, потужністю 63000 кВА, призначений для перетворення за допомогою індукції змінного струму з одним класом напруги в змінний струм з іншими параметрами напруги, ввезений позивачем, відноситься до товарної позиції УКТ ЗЕД 8504230000, зазначений у додатку 1-А до Глави 1 "Скасування мит" до Угоди, який є його невід`ємною частотною, що передбачає можливість застосування при митному оформленні цього товару преференційного режиму оподаткування (преференція " 410" - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), як "Складова комплектного об`єкта", що не заперечується та не спростовується відповідачем жодними належними доказами та доводами (зокрема, і в касаційній скарзі).
Пунктами 1, 2 статті 26 Угоди передбачено, що її положення застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цих цілей "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
Відповідно до статті 2 Розділу ІІ Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Статтею 16 Розділу V Протоколу 1 встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додаткудо цього Протоколу; або
(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додаткудо цього Протоколу.
Статтею 17 Розділу V Протоколу 1 встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони, зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в комірці 11 цього сертифіката.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
Згідно з пунктом 1 Розділу V статті 24 Протоколу 1 підтвердження походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні експорту й у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту.