ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 року
м. Київ
справа № 420/6964/24
адміністративне провадження № К/990/24078/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В, Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/6964/24
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Корд" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Корд" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду (суддя Г. П. Самойлюк) від 03 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. Г. Федусик, А. В. Бойко, О. А. Шевчук) від 23 травня 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Корд" (далі - ТОВ "Трак Корд", позивач, скаржник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУДПС), Державної податкової служби України (далі - ДПС), Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) ГУ ДПС та просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС:
від 18 листопада 2021 року № 3392331/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 03 грудня 2020 року;
від 23 листопада 2021 року № 3412660/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 60 від 11 грудня 2020 року;
від 23 листопада 2021 року № 3412661/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 08 грудня 2020 року;
від 23 листопада 2021 року № 3412662/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 47 від 03 грудня 2020 року;
від 23 листопада 2021 року № 3412663/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 17 травня 2021 року;
від 23 листопада 2021 року № 3412664/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 21 травня 2021 року;
від 18 січня 2022 року № 3670299/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 16 січня 2021 року;
- зобов`язати ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 17 від 03 грудня 2020 року, № 60 від 11 грудня 2020 року, № 19 від 08 грудня 2020 року, № 47 від 03 грудня 2020 року, № 16 від 17 травня 2021 року, датою її фактичного подання; № 29 від 21 травня 2021 року, № 17 від 16 січня 2021 року, датою їх фактичного подання.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року визнано неповажними зазначені ТОВ "ТРАК КОРД" у заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адміністративний позов залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
3. 26 березня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем заначено, що бухгалтер Товариства ОСОБА_1, яка згідно посадової інструкції була відповідальною особою за реєстрацією податкових накладних та мала доступ до електронного цифрового підпису директора Товариства (електронного кабінету платника податків), 15 квітня 2022 року несподівано через месенджер Вайбер звернулась з Заявою про своє звільнення з посади бухгалтера та 15 квітня 2022 року виїхала з України в іншу державу, що підтверджується її закордонним паспортом. Наказом від 17 квітня 2022 року ОСОБА_1 була звільнена з посади.
3.1 Також позивач зазначає, що директор підприємства вимушений був прийняти заходи щодо захисту життя своєї сім`ї, а саме займався організацією та забезпеченням виїзду своєї родини за кордон.
3.2 Крім того позивач зазначає, що з жовтня 2022 року почались постійні обстріли енергосистеми (загальновідомий факт), що призвело до відключення світла у м. Одесі, внаслідок чого вийшли з ладу блоки живлення комп`ютерів, що спричинило вихід з ладу серверу Товариства на якому зберігалася вся інформація та дані бухгалтерського обліку. У зв`язку з відключенням інтернету, зв`язок з працівниками був майже втрачений, що знов паралізувало роботу Товариства.
3.3 Враховуючи вищезазначені обставини, позивач зазначає про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, визнано неповажними зазначені ТОВ "ТРАК КОРД" підстави для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого, адміністративний позов повернуто позивачу.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 22 червня 2024 року через систему "Електронний суд" Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, та направити справу № 420/6964/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
8. Станом на час розгляду справи письмового відзиву до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого її розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб суб`єкта господарювання, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
10. Щодо часткового зупинення діяльності підприємства у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, судами зазначено, що введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану дійсно є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Позивачем не наведено обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій, пов`язаних з введенням на території України воєнного стану, а також не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
12. Зокрема, Товариство зазначає, що останній день перебігу процесуального строку на подання адміністративного позову вважається 25 квітня 2022 року, який припав на період дії воєнного стану на території України, з урахуванням того, що за адміністративним оскарженням комісією центрального рівня 25 січня 2022 року були прийняті Рішення за результатом розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
13. Позивач, доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично залишили без правової оцінки обставини від`їзду більшості працівників Товариства через страх за своє життя та своїх близьких за межі міста та за кордон внаслідок військової агресії РФ, починаючи з 24 лютого 2022 року та пов`язану з цим відповідну неможливість підприємства вчасно звернутися до суду.
14. При цьому, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку наданим позивачем доказам виїзду за кордон, помилково зазначили про те, що ОСОБА_2 не є ані директором ТОВ "ТРАК КОРД", ані співробітником даного підприємства. Позивач ні в заяві про поновлення строку, ні в апеляційній скарзі не наполягав на тому, що ОСОБА_2 є директором Товариства або її працівником, а надав тільки докази від`їзду за кордон родини директора ТОВ "ТРАК КОРД", організацією від`їзду якої, з метою захисту її життя займався саме директор Товариства ОСОБА_3, який в свою чергу сам повернувся до міста вже після спливу строку оскарження податкових накладних в судовому порядку, коли дізнався про від`їзд більшості працівників Товариства у т.ч. за кордон.
14.1 Відповідні докази від`їзду працівників, які мали відношення до реєстрації податкових накладних, надавались до матеріалів справи, але оцінка судами надавалась лише доказам від`їзду сім`ї директора Товариства - ОСОБА_3, бухгалтера ОСОБА_1, а щодо від`їзду працівника ОСОБА_4, на яку з після від`їзду та звільнення бухгалтера Товариства ОСОБА_1 були покладені обов`язки щодо реєстрації податкових накладних, з урахуванням того, що ОСОБА_1 будь-які первинні документи Товариству не передавала, суди уваги взагалі не звернули.
15. Також суди не надали правової оцінки доказам знаходження Товариства на дистанційній роботі спочатку з введенням карантину, а потім у зв`язку з військовою агресією РФ, що стало підставою знаходження більшості первинних документів у працівників, які відповідали за реєстрацію податкових накладних.
16. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанції та правової оцінки залишились обставини знаходження Товариства за місцем (вул. Київське шосе, 3 у м. Одесі), де знаходяться військові склади, які неодноразово підверглись ракетним обстрілам (загальна інформація про всі обстріли м. Одеса є загальновідомою та розміщена в мережах інтернет, за результатом чого були пошкоджені (розбиті) вікна, пошкоджена штукатурка на стінах та стелі орендованого офісного приміщення Товариства, комп`ютерна техніка підприємства, що підтверджувалось Актами про обстеження об`єкта після ракетних обстрілів. Внаслідок чого, Товариство спроможне було здійснити ремонт комп`ютерної техніки лише в кінці липня 2022 року, а орендованого приміщення на прикінці серпня 2022 року, про що суду надавались відповідні докази.
17. Поза увагою судами та правової оцінки були залишені також докази, які свідчать про втрату частини документів первинного обліку, у зв`язку з їх не переданням бухгалтером, яка виїхала за кордон та звільнилась з Товариства, пошкодженням серверу Товариства, що було пов`язано з ракетними обстрілами у т.ч. за місцезнаходженням орендованого офісного приміщення Товариства (з початку 2023 року по липень 2023 року у м. Одесі було проголошено більш ніж 160 тривог та отримання з великим запізненням за відповідними запитами втрачених первинних документів, на підставі яких були складені податкові накладні, від своїх контрагентів, що необхідно було для підготовки та обґрунтування адміністративного позову.
18. При цьому, отримання втрачених первинних документів по заблокованим податковим накладним дозволило Товариству зібрати повний пакет документів для звернення до суду, внаслідок чого Товариство з липня 2023 року двічі зверталось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації.
19. Зважаючи на вищевказані обставини, позивач наполягає на наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
22. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України
24. Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
25. Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
26. Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
27. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
28. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
29. Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.
30. Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
31. Частиною першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
32. Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.