ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2024 року
м. Київ
справа № 640/5465/22
касаційне провадження № К/990/21591/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Огурцов О.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Глущенко Я.Б.; судді: Кучма А.Ю., Пилипенко О.Є.)
у справі № 640/5465/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Атлант Плюс"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Атлант Плюс" (далі - ТОВ "БК Атлант Плюс", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 вересня 2021 року № 00683070701, № 00683080701, № 0682760707.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 27 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються належною первинною документацією. Крім того, зазначили, що відповідачем не доведено зберігання позивачем пального та відсутність у нього відповідної ліцензії за умови існування обов`язку в її отриманні.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 23 березня 2023 року у справі № 826/23657/15, від 23 березня 2023 року у справі № 640/24141/21, від 21 лютого 2023 року у справі № 640/21164/20, від 21 червня 2022 року у справі № 820/7760/15, від 16 квітня 2020 року у справі № 826/7760/15.
Ухвалою від 05 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
31 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ "БК АТЛАНТ ПЛЮС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, валютного - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 20 листопада 2013 року по 31 березня 2021 року, за результатами якої склав акт від 21 липня 2021 року № 57112/Ж5/26-15-07-01-01/38986062.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток на 5 670 868,00 грн;
пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 200.1, 201.8, 201.10, 201.11 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 6 536 893,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях позивача з придбання у контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсал Транс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Естер Актив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Афрозін", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехнопром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Білдінг Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Білд Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Київстрой", Товариства з обмеженою відповідальністю "Брифтек-ЖТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Сервіс Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверлайд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказ Буд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Граужис і партнери".
Також, відповідач встановив порушення платником вимог частини восьмої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" внаслідок зберігання підакцизного пального в період з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).
На підставі висновків акта перевірки податковий орган 10 вересня 2021 року прийняв податкові повідомлення-рішення:
№ 00683070701, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 8 322 421,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 5 670 868,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 651 552,00 грн;
№ 00683080701, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 8 171 116,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 6 536 893,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 634 223,00 грн;
№ 0682760707, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500 000,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК Україна передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.